Рішення № 91091308, 17.08.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.08.2020Справа № 910/7356/20Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"про відшкодування шкоди 5 519, 27 грн Суддя Підченко Ю.О.Без повідомлення (виклику) учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (надалі - відповідач) про стягнення завданих збитків в розмірі 5 519, 27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.12.2019 об 08:00 год., у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобілів "Volkswagen", державний номерний знак (надалі - д.н.з.) НОМЕР_1 (застрахований позивачем транспортний засіб) та "Mitsubishi", д.н.з. НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності транспортних засобів серія АО номер 005802608 та який був визначний винним у означеній дорожньо-транспортній пригоді. З урахуванням вищевикладеного у позивача, який сплатив на користь застрахованої ним особи страхове відшкодування, виникло право вимоги до відповідача в порядку суброгації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 відкрито провадження у справі №910/7365/20. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив, а також зобов`язано Моторне (транспортне) страхове бюро України надати поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/005802608.

01.07.2020 від Моторного (транспортного) страхового бюро України до суду надійшла інформація про страхове покриття згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/005802608.

07.07.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він зазначив, що відповідачем було сплачено на користь позивача вартість відновлювального ремонту автомобіля "Volkswagen" д.н.з НОМЕР_1 в сумі 5 204, 27 грн.

Заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження від Сторін до суду не надходило та про розгляд справи судом Сторони були повідомлені належним чином.

Поряд із тим, розглядаючи дану справу судом прийнято до уваги, що відповідно до п. п. 3 п. 11 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 розділ X Господарського процесуального кодексу України "Прикінцеві положення" доповнено п. 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Так, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID - 19" від 11.03.2020 за №211 з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України установлено карантин.

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 за № 239, від 22.04.2020 за № 291 та від 04.05.2020 за № 343 вносилися відповідні зміни до означеної постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за №211 та продовжувався термін карантину.

Згодом, постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі COVID-19)", з 22.05.2020 до 22.06.2020 на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061). Установлено, що: у регіонах, в яких встановлено карантин, застосовуються протиепідемічні заходи, що визначаються цією постановою, а також заходи, що додатково встановлені органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах компетенції; заходи, запроваджені актами законодавства в процесі реалізації карантину на період, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211, продовжують діяти на період, встановлений цією постановою; Головним державним санітарним лікарем України розробляються та затверджуються протиепідемічні заходи, які визначають особливості провадження діяльності суб`єктами господарювання на період карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 за №500 були внесені зміни до означеної постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 за № 392 та продовжено дію карантину до 31.07.2020.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 за № 641 вирішено установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 серпня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626).

Відтак, приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням введених обмежень, пов`язаних із запровадженням в Україні карантину), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог до закінчення запровадженого карантину.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

24.06.2019 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" (за договором - Страховик) та ОСОБА_2 (за договором - Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 176874а9к (надалі - Договір), предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом "Volkswagen", д.н.з. НОМЕР_1 .

Як вбачається із повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол), копія якого міститься в матеріалах справи 05.12.2019 об 08:00 год., у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобілів "Volkswagen", д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3 та "Mitsubishi", д.н.з. НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_1 .

При цьому позивач вказує на той факт, що відповідно до означеного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколу) встановлено вину ОСОБА_1 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди. Відповідачем дана обставина не заперечується.

Відповідно до рахунку-фактури Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр-Київ" № 000205902 від 10.12.2019, копія якого міститься в матеріалах справи, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Volkswagen", д.н.з. НОМЕР_1 склала 5 996,99 грн.

Так, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування та страхового акту № ARX2526494 від 12.12.2019, позивачем визначено розмір страхового відшкодування в сумі 5 519,27 грн та сплачено зазначені грошові кошти на рахунок потерпілої особи, що підтверджується відповідним платіжними дорученнями № 623 513 від 13.12.2019, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) виплата страхового відшкодування страхувальнику є юридичним фактом, з яким закон пов`язує виникнення у страховика у межах фактичних витрат права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні норми містить стаття 27 Закону України "Про страхування", за приписами якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таке право позивач може реалізувати, звернувшись за виплатою і до страхової компанії (відповідача), яка застрахувала цивільну відповідальність особи, яка завдала шкоди, на підставі Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", адже за змістом статті 3 цього Закону одним із принципів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є гарантоване забезпечення відшкодування шкоди потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Так, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 - водія транспортного засобу "Mitsubishi", д.н.з. НОМЕР_2 , яка є винною особою у скоєнні ДТП, була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на підставі полісу № АО/005802608 зі строком дії з 11.07.2019 по 10.07.2020, цим полісом встановлено ліміт по майну у розмірі 100 000,00 грн. франшизу в розмірі 00,00 грн.

Отже, в даному випадку відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності водія автомобіля "Mitsubishi", д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_1 , тобто особи, яка визнана винною у ДТП, має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок ДТП в межах ліміту відповідальності, а позивач, як особа, яка виплатила страхове відшкодування особі, якій завдано збитків внаслідок ДТП, набув право вимоги, яке ця особа має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відтак, розмір шкоди (як оціненої так і фактично завданої) та коефіцієнт фізичного зносу застрахованого автомобіля підлягають доведенню перед судом сторонами спору належними засобами доказування відповідно до статей 74, 76 ГПК України.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Водночас, суд враховує, що Закони України "Про страхування" та Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачають зобов`язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, на що також вказує Верховний Суд України у постанові від 15.04.2015 р. у справі № 3-50гс15, проте, відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при здійсненні відшкодування обов`язковим є врахування зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Стаття 28 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" надає визначення поняття "шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого". Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов`язана:

- з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

- з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

- з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

- з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

- з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

- з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відтак, оскільки страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП транспортним засобом, власник якого застрахував свою цивільно-правову відповідальність, на умовах спеціального нормативно-правого акта, а саме Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", то в даному випадку застосовуються норми цього Закону, а саме статті 29.

Згідно з п. 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395) (надалі - Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до п. п. 7.38, 7.39 Методики, коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших легкових КТЗ тощо. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Так, оскільки ДТП сталося у 2019 році, а як вбачається з наявного в матеріалах справи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль "Volkswagen", д.н.з. НОМЕР_1 НВ - 2014 року випуску, тобто на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди строк експлуатації авто не перевищував 7 років, слід дійти висновку, що коефіцієнт фізичного зносу на підставі п. 7.38 Методики не має враховуватися при розрахунку розміру страхового відшкодування.

Між тим, відповідач вказує на той факт, що згідно даних функції "Audahistory" ПК "Audatex", складові частини кузова, кабіни, рами транспортного засобу "Volkswagen", д.н.з. НОМЕР_1 , відновлювались ремонтом до настання вищевказаної ДТП, що сталася у 2019 році.

Зазначене свідчить про проведення ремонтно-відновлювальних робіт кузовної та інших деталей, а відтак, керуючись викладеним та пунктом 7.39 Методики, аварійним комісаром Дудкою О.С. (свідоцтво аварійного комісара АК-АЗ №3347 від 16.03.2017) було визначено коефіцієнт фізичного зносу складових автомобіля "Volkswagen", д.н.з. НОМЕР_1 , який було розраховано у розмірі 0,471, про що вказано у відповідному розрахунку, що міститься у консультації № 03-D/68/2 від 31.03.2020, складеній аварійним комісаром Дудкою О.С. та у зв`язку із чим, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Volkswagen", д.н.з. НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу склала 5 204,27 грн.

При цьому, як вбачається із платіжного доручення № 9198 від 04.06.2020 на суму 5 204,27 грн, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Volkswagen", д.н.з. НОМЕР_1 в сумі визначеній відповідачем, була сплачена ним на користь позивача.

В силу п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

При цьому, закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору відбувається, зокрема, у випадку сплати суми боргу боржником.

За таких обставин, провадження у справі в частині вимог про стягнення 5 204,27 грн страхового відшкодування підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги той факт, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Volkswagen", д.н.з. НОМЕР_1 була правомірно визначена відповідачем з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в сумі 5 204,27 грн та зазначена сума була виплачена відповідачем, суд приходить до висновку, що в частині заявлених вимог щодо стягнення решти страхового відшкодування в сумі 315,00 грн слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, судовий збір, сплачений позивачем, (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини, а погашення суми страхового відшкодування відбулося після звернення позивача із даним позовом до суду, а в решті - судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 126, 129, 165, 178, 202, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 232, 233, 237, п. 2. ч. 5. ст. 238, 240, 241, 247, ч. 1. ст. 256, ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" страхового відшкодування в порядку суброгації 5 204,27 грн. - закрити.

3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 20474912) 1 982, 03 грн. судового збору. Видати наказ.

4. В іншій частині позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Зазначений термін обчислюються з урахуванням ч. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 20.08.2020 року.

Суддя Ю.О. Підченко