Ухвала суду № 91090943, 19.08.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

У Х В А Л А

19.08.2020 Справа № 905/509/20

Господарський суд Донецької області у складі

судді Фурсової С.М.

при секретарі судового засідання Романенко С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом заступника керівника Костянтинівської місцевої прокуратури (85114, Донецька область, місто Костянтинівка, вулиця Олекси Тихого, будинок 260) в інтересах держави в особі Донецької обласної державної адміністрації (84306, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Олекси Тихого, будинок 6; код ЄДРПОУ 00022473)

до Фізичної особи-підприємця Бутко Владислава Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Костянтинівської районної державної адміністрації (85143, Донецька область, Костянтинівський район, село Іллінівка, вулиця Адміністративна, будинок 42/3; код ЄДРПОУ 05420103)

та третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів (84122, Донецька область, місто Слов`янськ, вулиця Торська, будинок 35; код ЄДРПОУ 04391351)

про розірвання договору оренди водного об`єкту загальнодержавного значення та зобов`язання повернути водний об`єкт площею водного дзеркала 3,0 га, -

за участю представників сторін:

Прокурор: Хряк О.О.

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

третя особа 1: не з`явився

третя особа 2: не з`явився

В С Т А Н О В И В

Заступник керівника Костянтинівської місцевої прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Донецької обласної державної адміністрації до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Бутко Владислава Сергійовича за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Костянтинівської районної державної адміністрації та третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів про розірвання договору оренди водного об`єкту загальнодержавного значення та зобов`язання повернути водний об`єкт площею водного дзеркала 3,0 га.

В обґрунтування позовної заяви, заступник керівника місцевої прокуратури, зазначив, що на підставі розпорядження голови Костянтинівської районної державної адміністрації №620 від 23.10.2012 «Про надання водного об`єкту загальнодержавного значення (ставка) у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди» між Костянтинівською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем Бутко В.С. укладено договір оренди водного об`єкту загальнодержавного значення №58 від 03.12.2012, згідно з яким останньому передано в користування строком на 10 років на умовах оренди водний об`єкт загальнодержавного значення, площею водного дзеркала 3,0 га, ємністю 45,0 тис. м3, який розташований на балці без назви басейну ріки Казенний Торець для риборозведення.

Між Донецькою обласною державною адміністрацією, Костянтинівською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем Бутко В.С. 07.03.2017 укладено договір про внесення змін до договору оренди водного об`єкту загальнодержавного значення №58 від 03.12.2012, в якому змінено сторону орендодавця Костянтинівську районну державну адміністрацію на Донецьку обласну державну адміністрацію.

Як стверджує заступник керівника місцевої прокуратури, в порушення норм чинного законодавства України та вимог встановлених договором оренди водного об`єкту загальнодержавного значення №58 від 03.12.2012 відповідач:

- не уклав договір оренди земель водного фонду під водним об`єктом, який йому було надано у користування;

- допустив систематичне порушення строків сплати орендної плати протягом шести місяців від настання строку її сплати;

- не використовує водний об`єкт відповідно до його призначення;

- не здійснює технічного обслуговування гідротехнічної споруди розташованої на водному об`єкті;

- не оформив обов`язковий дозвіл на спеціальне водокористування;

- не оформив наукове обґрунтування ведення рибного господарства;

- не подає до відповідного органу щорічні звіти про обсяги виловленої риби.

Зазначені обставини й зумовили звернення до Господарського суду Донецької області.

Ухвалою суду від 20.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/509/20, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено дату першого підготовчого засідання на 09.04.2020, встановлено строк учасникам справи для подання заяв по суті справи, доказів, а також, встановлено строк заступнику керівника Костянтинівської місцевої прокуратури для направлення копії позовної заяви з детальним описом додатків доданих до позовної заяви на юридичну адресу Костянтинівської районної державної адміністрації.

На адресу суду 26.03.2020 на виконання ухвали суду від 20.03.2020 від прокурора надійшли докази направлення копії позовної заяви з детальним описом додатків доданих до позовної заяви на юридичну адресу Костянтинівської районної державної адміністрації.

Ухвалою суду від 09.04.2020 зупинено провадження у справі №905/509/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

У Єдиному державному реєстрі судових рішень 20.07.2020 оприлюднено повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, у якій надано висновки щодо підстав звернення прокурора до суду.

Приймаючи до уваги, що обставини, які зумовили зупинення розгляду справи №905/509/20 усунено, ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.07.2020 поновлено провадження у справі, запропоновано заступнику керівника Костянтинівської місцевої прокуратури та Донецькій обласній державній адміністрації надати пояснення щодо підстав представництва прокуратурою з урахуванням висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18

Від керівника Костянтинівської місцевої прокурати 14.08.2020 надійшли пояснення щодо підстав представництва прокуратурою інтересів держави в даній справі.

У судовому засіданні прокурор підтримав надані пояснення, зазначив що вважає доведеними підстави для здійснення представництва.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Як було зазначено вище, в обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, на підставі розпорядження голови Костянтинівської районної державної адміністрації №620 від 23.10.2012 «Про надання водного об`єкту загальнодержавного значення (ставка) у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди» між Костянтинівською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем Бутко В.С. укладено договір оренди водного об`єкту загальнодержавного значення №58 від 03.12.2012, згідно з яким останньому передано в користування строком на 10 років на умовах оренди водний об`єкт загальнодержавного значення, площею водного дзеркала 3,0 га, ємністю 45,0 тис. м3, який розташований на балці без назви басейну ріки Казенний Торець для риборозведення.

Між Донецькою обласною державною адміністрацією, Костянтинівською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем Бутко В.С. 07.03.2017 укладено договір про внесення змін до договору оренди водного об`єкту загальнодержавного значення №58 від 03.12.2012, в якому змінено сторону орендодавця Костянтинівську районну державну адміністрацію на Донецьку обласну державну адміністрацію.

Як стверджує заступник керівника місцевої прокуратури, в порушення норм чинного законодавства України та вимог встановлених договором оренди водного об`єкту загальнодержавного значення №58 від 03.12.2012 відповідач:

- не уклав договір оренди земель водного фонду під водним об`єктом, який йому було надано у користування;

- допустив систематичне порушення строків сплати орендної плати;

- не використовує водний об`єкт відповідно до його призначення;

- не здійснює технічного обслуговування гідротехнічної споруди розташованої на водному об`єкті;

- не оформив обов`язковий дозвіл на спеціальне водокористування;

- не оформив наукове обґрунтування ведення рибного господарства;

- не подає до відповідного органу щорічні звіти про обсяги виловленої риби.

Прокурор зазначає, що необхідність звернення прокурора з позовною заявою зумовлена необхідністю захистити інтереси держави, оскільки використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, бездіяльність Донецької облдержадміністрації призводить до втрат бюджету в частині отримання орендної плати за користування земельною ділянкою водного фонду.

Крім того, прокурор вказує, що Донецькою облдержадміністрацією до цього часу не подано до суду позову, що на думку прокурора є доказом нездійснення захисту інтересів держави суб`єктом владних повноважень.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Надаючи оцінку доводам прокуратури щодо наявності підстав для представництва інтересів держави, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 2 ст. 2 ЦК України одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка відповідно до статей 167, 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30.06.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено ст. 131-1, п. 3 ч. 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує:

1) в чому полягає порушення інтересів держави,

2) необхідність їх захисту,

3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає

4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1-3 ч. 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (ч. 7).

Варто зауважити, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, яке охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, а тому їхня наявність має бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора до суду згідно із принципом jura novit curia (суд знає закони).

Тобто, за приписами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган;

2) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Так, за правовими висновками Великої Палати Верховного Суду викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 слідує:

1) прокурор має повідомити компетентний орган про виявлене порушення інтересів держави;

2) надати компетентному органу можливість відреагувати вказане повідомлення протягом розумного строку (зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення).

Тобто прокурор повинен направити попередньо, до звернення до суду, до відповідного суб`єкта владних повноважень лист про намір звернутися до суду, дочекатись протягом розумного строку реакції або відсутності реакції відповідного органу на отриманий лист прокурора, і вже тільки потім подати відповідний позов до суду за наявності бездіяльності компетентного органу.

Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди водного об`єкту загальнодержавного значення №58 від 03.12.2012 укладався між Костянтинівською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем Бутко В.С.

07.03.2017 до вказаного договору внесені зміни, а саме Костянтинівську районну державну адміністрацію (Орендодавця) замінено на Донецьку обласну державну адміністрацію.

Листом №2695вих-19 від 30.08.2020 Костянтинівською місцевою прокуратурою направлено повідомлення голові Донецької обласної державної адміністрації про виявлене порушення з боку ФОП Бутко В.С. умов договору оренди водного об`єкту загальнодержавного значення №58 від 03.12.2012, що є підставою для дострокового розірвання договору. Також, вказаний лист містить прохання повідомити щодо вжитих Донецькою обласною державною адміністрацією заходів.

Листом №35-3211вих-19 від 01.10.2020 Костянтинівською місцевою прокуратурою повторно направлено повідомлення голові Донецької обласної державної адміністрації про виявлене порушення з боку ФОП Бутко В.С. умов договору оренди водного об`єкту загальнодержавного значення №58 від 03.12.2012, що є підставою для дострокового розірвання договору. Також, вказаний лист містить прохання повідомити щодо вжитих Донецькою обласною державною адміністрацією заходів, наміру дострокового розірвання договору.

Доказів надсилання або отримання зазначених листів Донецькою обласною державною адміністрацією матеріали справи не містять, а тому не можуть бути прийняти в якості належних доказів повідомлення Костянтинівською місцевою прокуратурою про виявлене порушення Донецьку обласну державну адміністрацію (компетентний орган).

Костянтинівською місцевою прокуратурою направлено повідомлення №35-301вих-20 від 21.01.2020 директору Департаменту агропромислового розвитку та земляних відносин Донецької облдержадміністрації про виявлене порушення з боку ФОП Бутко В.С. умов договору оренди водного об`єкту загальнодержавного значення №58 від 03.12.2012, що є підставою для дострокового розірвання договору. Також, вказаний лист містить прохання повідомити щодо вжитих Донецькою обласною державною адміністрацією заходів.

Департаментом агропромислового розвитку та земляних відносин Донецької облдержадміністрації листом №259/0/151-20/0203 від 07.02.2020 надано відповідь вказане повідомлення щодо вжитих Донецькою обласною державною адміністрацією заходів. Повідомлено Костянтинівську місцеву прокуратуру, що розпорядженням голови обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації №350/5-18 від 16.03.2018 функції, зокрема, щодо вирішення питання про використання водних об`єктів наданих в оренду до 01.07.2013 покладені на Департамент агропромислового розвитку та земляних відносин облдержадміністрації (далі - Комісія). Зазначено, що до компетенції комісії належить розгляд питань використання водних об`єктів, прийняття клопотань та розгляд доцільності продовження терміну дії, розірвання договорів оренди водних об`єктів, укладених до 01 липня 2013 року.

Також, зазначено, що Департаментом було направлено лист №75/0/150-20/02.03 від 29.01.2020 ФОП Бутко В.С. про намір розірвати договір.

У листі вказано, що станом на момент надання відповіді, Комісією проводиться комплекс заходів щодо дострокового розірвання договору оренди водного об`єкту.

Лист №259/0/151-20/0203 від 07.02.2020 Департаменту агропромислового розвитку та земляних відносин Донецької облдержадміністрації отримано Костянтинівською місцевою прокуратурою 19.02.2020 (вх.№3051вх-20) про що свідчить відповідний штамп вхідної кореспонденції.

Зазначене свідчить, що Донецькою обласною державною адміністрацією в особі Департаменту агропромислового розвитку та земляних відносин облдержадміністрації вживались заходи щодо дострокового розірвання договору оренди водного об`єкту загальнодержавного значення №58 від 03.12.2012.

З 07.03.2017 (укладення договору про внесення змін до договору оренди №58 від 03.12.2012) Орендодавцем за спірним договором оренди, та, відповідно, компетентним органом є Донецька обласна державна адміністрація.

А тому посилання прокурора на листування протягом березня-квітня 2019 року з Костянтинівською районною державною адміністрацією Донецької області щодо виявленого порушення з боку ФОП Бутко В.С. умов договору оренди водного об`єкту загальнодержавного значення №58 від 03.12.2012, визначення Костянтинівською районною державною адміністрацією Донецької області у 2018 році розміру завданих збитків, судом не приймається в якості доказів обізнаності компетентного органу про вказане порушення.

В свою чергу, Костянтинівською місцевою прокуратурою дана позовна заява направлена до Господарського суду Донецької області 13.03.2020.

З наведеного слідує, що Костянтинівською місцевою прокуратурою не дотримано порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а саме не надано компетентному органу можливості відреагувати на відповідне повідомлення у розумний строк.

За висновками суду, інтереси держави в даному випадку не потребували невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 також висловлено правову позицію, що процесуальна дієздатність - це здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (ст. 44 ГПК України). У випадку звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі компетентного органу фактичним позивачем є держава, і саме вона набуває процесуальної дієздатності і є учасником справи. Для цілей залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальна дієздатність має бути відсутня саме в учасника справи (позивача або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), а не його представника. З огляду на вказане помилковим є залишення без розгляду на підставі цього припису позову, поданого прокурором в особі компетентного органу в інтересах держави, через відсутність у прокурора як представника держави процесуальної дієздатності або через відсутність у нього підстав для звернення до суду.

Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора необхідно вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. В таких справах виникають підстави для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).

Отже, в даній справі судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Донецькою обласною державною адміністрацією своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави.

Натомість, з поданих матеріалів вбачається вчинення уповноваженим органом активних дій щодо усунення виявленого порушення.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на те, що прокурором не доведено бездіяльності уповноваженого органу, а судом встановлено відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави, суд дійшов висновку, що позовну заяву прокурора необхідно вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.ст. 12, 42, 53, 183, 226, 232-234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В

Позовну заяву заступника керівника Костянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Донецької обласної державної адміністрації до Фізичної особи-підприємця Бутко Владислава Сергійовича за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Костянтинівської районної державної адміністрації та третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів про розірвання договору оренди водного об`єкту загальнодержавного значення та зобов`язання повернути водний об`єкт площею водного дзеркала 3,0 га - залишити без розгляду.

В судовому засіданні 19.08.2020 підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.08.2020.

Ухвала набрала чинності з моменту її підписання - 19.08.2020.

Апеляційна скарга на ухвалу суду відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя С.М. Фурсова