Ухвала суду № 91090942, 21.08.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

У Х В А Л А

21.08.2020 Справа № 905/1216/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М. розглянувши матеріали позовної заяви керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області (87541, місто Маріуполь, бульвар Меотиди, будинок 1; код ЄДРПОУ 25707002) в інтересах держави в особі Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради Донецької області (87501, місто Маріуполь, проспект Миру, будинок 70; код ЄДРПОУ 42014230)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління громадського харчування та торгівлі» (87506, місто Маріуполь, вулиця Свободи, будинок 20; код ЄДРПОУ 37793266)

про стягнення 28 278,78 гривень, -

без виклику представників сторін

В С Т А Н О В И В

Керівник Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області в інтересах держави в особі Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради Донецької області звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління громадського харчування та торгівлі» про стягнення 28 278,78 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що між позивачем та відповідачем укладено договір №3165-Л від 02.01.2019 про оренду нежитлового приміщення, загальною площею 88,5 кв.м, розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, Межова, 9. Таким чином, позивач передав у строкове платне користування нежитлове приміщення для використання під харчоблок, допоміжні приміщення, надання послуг харчування. Як стверджує позивач, відповідач свого обов`язку щодо сплати орендної плати за період з січня 2019 по грудень 2019 не виконав, чим порушив умови господарського зобов`язання та зумовив звернення до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою господарського суду від 06.07.2020 позовну заяву Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області залишено без руху, встановлено заявнику строк для усунення недоліків.

10.07.2020 року до Господарського суду Донецької області надійшла заява про усунення недоліків з додатками.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.07.2020 року відкрито провадження по справі №905/1216/20 за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Вказаною ухвалою встановлено строк учасникам справи на подання доказів, заяв по суті справи та з процесуальних питань.

У визначений судом строк будь-яких заяв, клопотань, додаткових доказів від учасників справи до Господарського суду Донецької області не надходило.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником справи своїх процесуальних прав, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Як було зазначено вище, в обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що між Департаментом по роботі з активами Маріупольської міської ради Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Управління громадського харчування та торгівлі» укладено договір №3165-Л від 02.01.2019 про оренду нежитлового приміщення, за умовами якого позивач передав у строкове платне користування нежитлове приміщення міської комунальної власності.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Управління громадського харчування та торгівлі», як стверджує прокурор, свого обов`язку щодо сплати орендної плати за період з січня по грудень 2019 року не виконував, чим порушив умови господарського зобов`язання.

Прокурор зазначає, що необхідність звернення прокурора з позовною заявою зумовлена потребою захистити інтереси держави, оскільки невиконання відповідачем договору №3165-Л від 02.01.2019 зумовлює ненадходження коштів до бюджету міської ради на створення та розвиток інфраструктури міста, чим ослаблюються економічні основи та інтереси територіальної громади.

Крім того, прокурор вказує, що Департаментом по роботі з активами Маріупольської міської ради Донецької області до цього часу не подано до суду позову про стягнення заборгованості, що на думку прокурора є доказом нездійснення захисту інтересів держави суб`єктом владних повноважень.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Надаючи оцінку доводам прокуратури щодо наявності підстав для представництва інтересів держави, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 2 ст. 2 ЦК України одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка відповідно до статей 167, 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30.06.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено ст. 131-1, п. 3 ч. 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує:

1) в чому полягає порушення інтересів держави,

2) необхідність їх захисту,

3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає

4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст.23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1-3 ч. 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (ч. 7).

Варто зауважити, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, яке охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, а тому їхня наявність має бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора до суду згідно із принципом jura novit curia (суд знає закони).

Тобто, за приписами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган;

2) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Так, за правовими висновками Великої Палати Верховного Суду викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 слідує:

1) прокурор має повідомити компетентний орган про виявлене порушення інтересів держави;

2) надати компетентному органу можливість відреагувати вказане повідомлення протягом розумного строку (зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення).

Тобто прокурор повинен направити попередньо, до звернення до суду, до відповідного суб`єкта владних повноважень лист про намір звернутися до суду, дочекатись протягом розумного строку реакції або відсутності реакції відповідного органу на отриманий лист прокурора, і вже тільки потім подати відповідний позов до суду за наявності бездіяльності компетентного органу.

Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом по роботі з активами Маріупольської міської ради на адресу ТОВ «Управління громадського харчування та торгівлі» направлялась претензія №36-80208-26.1 від 21.12.2019 (фактично надіслано 21.01.2020) з вимогою про сплату заборгованості, зокрема, за договором №3165-Л від 02.01.2019 про оренду нежитлового приміщення, загальною площею 88,5 кв.м, розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, Межова, 9 .

Крім того, у вказаній претензії ТОВ «Управління громадського харчування та торгівлі» повідомлялось про необхідність направити представника до Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради для отримання рахунків на оплату орендної плати.

В подальшому, Департаментом по роботі з активами Маріупольської міської ради на адресу ТОВ «Управління громадського харчування та торгівлі» направлялась претензія №36-32684-26.1 від 10.06.2020 (фактично надіслано 09.07.2020) з вимогою про сплату заборгованості, зокрема, за договором №3165-Л від 02.01.2019.

У зазначеній претензій наголошувалось Департаментом по роботі з активами Маріупольської міської ради на необхідності терміново погасити виниклу заборгованість за рахунками на оплату оренди, які 21.05.2020 отримані представником ТОВ «Управління громадського харчування та торгівлі». Також, повідомлено боржника про те, що у випадку несплати заборгованості, остання буде стягнута у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, а також буде пред`явлена до суду позовна заява про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Зазначене свідчить, що Департаментом по роботі з активами Маріупольської міської ради Донецької області вживались заходи досудового врегулювання спору з відповідачем.

В свою чергу, Керівником Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області на адресу Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради 26.06.2020 року було направлено повідомлення про те, що Маріупольською місцевою прокуратурою №2 в інтересах держави в особі Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради підготовлено позовну заяву до ТОВ «УГХТ» з внесення орендної плати за користування нежитловим приміщеннями комунальної власності у розмірі 28 278,78 гривень.

Вказане повідомлення надіслано позивачеві одночасно із позовною заявою та отримано останнім 30.06.2020.

До Господарського суду Донецької області позовна заява направлена 26.06.2020.

Відтак, прокурором до звернення до суду з даним позовом за захистом інтересів держави взагалі не з`ясовано питання вжиття компетентним органом (Департаментом по роботі з активами Маріупольської міської ради) самостійних заходів щодо усунення порушень.

З наведеного слідує, що Керівником Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області не дотримано порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а саме не попередньо повідомлено позивача про виявлене порушення, не надано останньому можливості відреагувати на відповідне повідомлення.

Сама по собі обставина не звернення позивача з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 також висловлено правову позицію, що процесуальна дієздатність - це здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (ст. 44 ГПК України). У випадку звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі компетентного органу фактичним позивачем є держава, і саме вона набуває процесуальної дієздатності і є учасником справи. Для цілей залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальна дієздатність має бути відсутня саме в учасника справи (позивача або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), а не його представника. З огляду на вказане помилковим є залишення без розгляду на підставі цього припису позову, поданого прокурором в особі компетентного органу в інтересах держави, через відсутність у прокурора як представника держави процесуальної дієздатності або через відсутність у нього підстав для звернення до суду.

Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора необхідно вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. В таких справах виникають підстави для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).

Отже, в даній справі судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Департаментом по роботі з активами Маріупольської міської ради своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави пов`язаних із раціональним та ефективним використанням державних коштів.

Натомість, з поданих матеріалів вбачається вчинення уповноваженим органом активних дій щодо відновлення порушеного права територіальної громади та надходження коштів до бюджету міської ради.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на те, що прокурором не доведено бездіяльності уповноваженого органу, а судом встановлено відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави, суд дійшов висновку, що позовну заяву прокурора необхідно вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 226, ст. 234, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В

Позовну заяву керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області в інтересах держави в особі Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління громадського харчування та торгівлі» про стягнення 28 278,78 гривень - залишити без розгляду.

Ухвала набрала чинності з моменту її підписання - 21.08.2020.

Апеляційна скарга на ухвалу суду відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя С.М. Фурсова