Ухвала суду № 91086946, 03.08.2020, Деснянський районний суд міста Києва

4-с/754/32/20

Справа № 754/2961/17

У Х В А Л А

Іменем України

03 серпня 2020 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т.А.

за участю секретаря судових засідань Ковальової В.О.,

представника заявника Паламарчука М.А. ,

представника суб`єкта оскарження Гуримського О.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», Державне підприємство «СЕТАМ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Експертна служба України» щодо проведення оцінки квартири, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з вищевказаною скаргою, в якій просила суд визнати дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Мілоцького Олега Леонідовича щодо визначення вартості квартири АДРЕСА_1 , у виконавчому провадженні із залученням суб`єкта оціночної діяльності -ТОВ «Експертна служба України» незаконними; визнати недійсною оцінку майна, визначену у Звіті про оцінку нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_2 , квартири АДРЕСА_1 , вартістю 842 112, 00 грн., проведену суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Експерта служба України», станом на 13.09.2019 року у межах процедури виконавчого провадження; визнати дії приватного виконавця, щодо передачі вищевказаної квартири із зазначенням вартості у розмірі 842 112, 00 грн., на підставі Звіту про оцінку нерухомого майна від 13.09.2019 року проведеного ТОВ «Експерта служба України» незаконними.

Ухвалою судді від 25.11.2019 року у відкриті провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», Державне підприємство «СЕТАМ», в частині вимог про визнання недійсним Звіту про оцінку нерухомого майна відмовлено. В іншій частині заявлених вимог прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за скаргою.

Ухвалою судді від 27.11.2019 року було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом зупинення електронних торгів з реалізації арештованого майна предмету іпотеки.

10.12.2019 ОСОБА_2 звернулась до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 25.11.2019. Постановою Київського апеляційного суду від 28.01.2020 було скасовано Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 25.11.2019 в частині відмови у відкритті провадження скасовано та направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

04.02.2020 справа надійшла до Деснянського районного суду м. Києва.

Ухвалою судді від 10.02.2020 відкрито провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», Державне підприємство «СЕТАМ», в частині вимог про визнання недійсним Звіту про оцінку нерухомого майна.

Представник заявника Адвокат - Паламарчук М.А. в судовому засіданні вимоги скарги підтримав у повному обсязі, просив суд про її задоволення посилаючись на обставини, викладені в самій скарзі.

Представник Приватного виконавця виконавчого округу Мілоцького О.Л. - адвокат Гуримський О.В. проти вимог скарги заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в письмових пояснення, згідно яких Приватний виконавець в задоволенні скарги просить відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що скарга є необґрунтованою і такою, що не відповідає обставинам справи та наявним матеріалам виконавчого провадження. Крім того, 13.09.2019 приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності -субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, дана постанова була направлена ОСОБА_2 простою кореспонденцією, що підтверджується копією сторінки з журналу вихідної кореспонденції. Таким чином, боржник був обізнаний, щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності -субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, щодо вартості майна та прийняття ДП «СЕТАМ» предмета іпотеки на реалізацію з визначенням початкової ціни майна - 842 112, 00 грн., ще до ознайомлення свого представника з матеріалами виконавчого провадження. Постанова про арешт майна боржника № 57790895 винесена виконавцем 27.11.2018, жодних заяв про узгодженість вартості майна відповідно до ч. 2 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» сторонами виконавцю не надавались. Представником боржника 30.11.2018 подана заява про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та здійснено ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, про що в відомостях про ознайомлення з матеріалами стоїть відповідна відмітка. В подальшому виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника № 57790895 від 10.12.2018, якою описано та накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , і до винесення виконавцем постанови № 57790895 від 13.09.2019 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому проваженні - жодних заяв про узгодженість вартості майна відповідно до ч. 2 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» сторонами виконавцю не надавались. Таким чином, на думку Приватного виконавця виконавчого округу Мілоцького О.Л., останнім було дотримано вимоги та не порушено порядок, щодо визначення вартості квартири у виконавчому провадженні із залученням суб`єкта оціночної діяльності.

В судове засідання 03.08.2020 представник АТ «УкрСиббанк» не з`явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, вимоги скарги не визнав, подані письмові пояснення на скаргу на дії приватного виконавця, відповідно до яких вказано, що вони не погоджуються зі скаргою, вважають її незаконною та необґрунтованою підтримав, просив суд відмовити в задоволені скарги в повному обсязі.

В судове засідання представник ДП «Сетам» 03.08.2020 не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Частинами першою й другою статті 450 ЦПК України передбачено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби і звернень учасників виконавчого провадження" неявка в судове засідання в зазначених справах заявника або заінтересованої особи, якім повідомлено про час та місце його проведення, не перешкоджає розгляду скарги.

Враховуючи вимоги статті 450 ЦПК України, суд вважав за можливе розглянути скаргу у відсутності сторін, що не з`явились та які були повідомлені своєчасно та належним чином про розгляд скарги.

Оскільки, заявницею ОСОБА_2 06.03.2018 року у зв`язку зі вступом у шлюб було змінено прізвище на - ОСОБА_2 , належним заявником у справі судом було визнано ОСОБА_2 .

Заслухавши пояснення представників сторін у справі, розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги скаржника, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачено, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.

У провадженні Приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Мілоцького О.Л. перебуває виконавче провадження №57790865 з примусовою виконання виконавчого листа № 754/2961/17, виданого 23.07.2018 року Деснянським районним судом та Києва, про стягнення з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку зі вступом у шлюб змінила прізвище на - ОСОБА_2 ) на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 916 435, 57 грн.

Згідно з проведеною суб`єктом оціночної діяльності - товариством з обмеженою відповідальністю «Експертна служба України» у межах процедури виконавчого провадження оцінкою майна вартість квартири АДРЕСА_1 , станом на 13 вересня 2019 визначено у розмірі 842 112, 00 грн.

Судом встановлено, що згідно з висновком про незалежну оцінку майна, проведену TOB «Верітас Епрайзер» на замовлення власника ОСОБА_2 , станом на 06 листопада 2019 року ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 складає 1 248 695,00 грн., Звіт є дійсним протягом 6 (шести) місяців, тобто був дійсним станом на 13.09.2019 року.

Як зазначив суду представник заявниці, при відчуженні квартири АДРЕСА_1 за вартістю 842 112, 00 грн., визначеною у оцінці ТОВ «Експертна служба України», отримана сума коштів не задовольнить у повному обсязі вимог стягувача за виконавчими документами, що порушує права як боржника, так і стягувача за виконавчим провадженням.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем. Експерт або спеціаліст зобов`язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності.

За ч.5 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», у разі, якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання. У разі, якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Оцінка майна боржника є одним з етапів у процедурі виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно зі ст.2 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав та професійна оціночна діяльність регулюються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами з оцінки майна, що не суперечать йому. Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правові норми щодо оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, застосовуються правила міжнародного договору.

За статтею 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.

Як вбачається з приписів ст.3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Частиною 6 ст.9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Частиною третьою статті 12 Закону України від 12 липня 2001 року N 2658-ІІІ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (далі - Закон N 2658-111) встановлено, що акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна.

Відповідно до статті 3 Закону N 2658-ІІІ оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону N 1404-VIII для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець із власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Пунктами 15, 16 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 N 1440 «Про затвердження Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" регламентовано, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання повірняльного підходу, та повинні ґрунтуватись на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об`єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.

За наявності істотного впливу зовнішніх факторів (соціально-економічних, політичних, екологічних, тощо) на ринок подібного майна, що призводить до фактичної неможливості аргументованого та достовірного висновку про ринкову вартість, у звіті про оцінку надаються додаткові роз`яснення та застереження.

При цьому, оцінювач має право надавати висновок про ринкову вартість об`єкта оцінки, що грунтується, зокрема, на інформації про попередній рівень цін на ринку подібного майна або на припущенні про відновлення стабільної ситуації на ринку.

Відповідно до статті 36 Національного стандарту N 1 оцінювач застосовує, як правило, кількість методичних підходів, що найбільше повно відповідают визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення.

В судовому засіданні Генеральний директор ТОВ «Експертна служба України» - Є.І. Душинський, пояснив, що судження скаржника в частині того, що проведена ТОВ «Експертна служба України» оцінка майна не відповідає п. 15, 16 Національного стандарту № 1, а вказаний звіт про оцінку майна не можна вважати достатньо обгрунтовним та об`єктивним, оскільки звіт містить усі передбачені чиним законодавством розділи, в них зазначені етапи проведення оцінки майна, здійснені оціночні процедури, містяться висновки про вартість, а також зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація. Зокрема, підписаний оцінювачем, який безпосередньо здійснював оцінку, і скріплений підписом керівника та печаткою суб`єкта оціночної діяльності. При проведенні оцінки, оцінювачем застосовано два методичні підходи: порівняльний та дохідний, які забезпечується найбільш повною інформацією про об`єкт оцінки та враховують найбільш ефективне використання. Алгоритм розрахунків підходів включає дослідження ринку станом на дату оцінки з метою збору інформації про укладені угоди, пропозиції по продажу об`єктів нерухомості аналогічних об`єктів оцінки. Об`єкти пропонування квартири відбирались з врахуванням конструктивних особливостей, типу нерухомого майна, технічного стану, в тому числі з місця розташування об`єкту оцінки. Перелік та характеристика об`єктів пропонування разом з посиланням на джерела походження наведені як у самому звіті, так і в додатках до звіту у вигляді роздруківок. В подальшому, ґрунтуючись на інформації про ринкові ціни продажу (пропонування подібного) майна, було визначено вартість об`єкта оцінки шляхом урахування величини коригуючих поправок до вартості об`єктів порівняння та узгодження отриманих результатів розрахунку. За результатами проведених розрахунків в рамках двох методичних підходів, оцінювачем отримано для узгодження, наступні результати вартостей: порівняльним підходом - 842 112, 00 грн. без ПДВ та 798 198, 00 грн. без ПДВ за дохідним підходом. Різниця в отриманих розрахунках за двома підходами, знаходиться в межах 5 %, що не викликало сумнівів в застосованих оціночних процедурах, в тому числі використаних об`єктів пропонування.

На думку заявниці ОСОБА_2 вартість майна була свідомо занижена експертом, виходячи з порушення вимог пунктів 15,16 Національного стандарту N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» від 10.09.2003 року, оскільки оцінювачем обрано недопустимі аналоги при здійсненні оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ «Експертна служба України», застосовано порівняльний підхід та інформацію про об`єкт нерухомості, які були обрані оцінювачем, виходячи з аналізу пропозицій нерухомості з відомостей у мережі Інтернет, а також із представленого для оцінки майна, з урахуванням його місця розташування, транспортної доступності, технічного стану та площі майна.

Враховуючи наведене вище, з урахуванням наданих стороною заявниці доказів, які не були спростовані приватним виконавцем, суд приходить до висновку, що проведена суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертна служба України» станом на 13 вересня 2019 року у межах процедури виконавчого провадження оцінка вартості майна боржника, є необ`єктивною і такою що порушує вимоги Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», виходячи з наступного

Відповідно до п. 15 та 16 Національного стандарту №1 Методи проведения оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні грунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Витрати на відтворення (заміщення) повинні визнаначатися на дату оцінки з урахуванням ринкових цін. Під час прогнозування грошового потоку та відповідної норми доходу повинен бути врахований вплив ринкових умов на функціонування (використання) об`єкта оцінки виходячи з принципу його найбільш ефективного використання. Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу грунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки. За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об`єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування. За наявності істотною впливу зовнішніх факторів (соціально-економічних, політичних, екологічних, тощо) на ринок подібного майна, що призводить до фактичної неможливості надання аргументованого та достовірного висновку про ринкову вартість, у звіті про оцінку майна даються додаткові роз`яснення та застереження. При цьому, оцінювач має право надавати висновок про ринкову вартість об`єкта оцінки, що грунтується, зокрема, на інформації про попередній рівень цін на ринку, подібного майна або на припущенні про відновлення стабільної ситуації на ринку.

На сторінці 13 Оскаржуваного звіту у розділі «Середні ціни виставлених на продаж квартир на вторинному ринку житлової нерухомості Києва, серпень 2019 р.» зазначається, що середня вартість 3-кімнатної квартири у Деснянському районі міста Києва середньою площею 78 кв.м. становить на серпень 2019 року - 20 773,00 грн.

При цьому на сторінці Оскаржуваного звіту 28 вартість пропозиції грн. за квадратний метр використаних аналогів 14 898,71 грн., 16 327,35 грн., 15 771,16 грн., 14 116, 02 грн., в результаті порівняння та застосування понижуючих коефіцієнтів до яких оцінювач вивів середню ціну за метр квадратний 11 696,00 грн . та відповідно вартість квартири 842 112 , 00 грн. з якою не погоджується скаржник.

Таким чином, використані аналоги не відповідають вимогам п. 15 та 16 Національного стандарту №1 та суперечать розміру середньої вартості 3-кімнатної квартири у Деснянському районі м. Києва середньою площею 78 кв.м. становить на серпень 2019 року у 20 773, 00 грн.

Частиною 6 ст. 9 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна

Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах. Даним Стандартом (п.п. 50-55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Національний стандарт №2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою КМУ від 28.10.2004 № 1442, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять

державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватись у відповідності до Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна" з урахуванням вимог

Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.

Так, згідно з приписами п. 50 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.

Відповідно до п. 51 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби)

Крім того, ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійнуоціночну діяльність в Україні" визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах,отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно дляпроведення оцінки.

Враховуючи вищевказане, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний) підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього; в рамках виконавчого провадження, замовник оцінки, тобто виключно державний виконавець, повинен забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна; в разі невиконання вимог щодо ознайомлення - експертна оцінка ринкової вартості нерухомого майна є недійсною.

Згідно ст. 43 ЗУ «Про іпотеку» прилюдні торги проводяться в двомісячний строк з дня одержання організатором прилюдних торгів заявки державного виконавця на їх проведення.

Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки. Організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку прилюдних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки, а у разі проведення електронних торгів - також на веб-сайті проведення електронних торгів, повідомлення про проведення таких торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію. Організатор прилюдних торгів забезпечує будь-якій зацікавленій особі доступ до інформації про умови проведення прилюдних торгів та про предмет іпотеки, що підлягає продажу. Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, приватного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

Згідно ст. 26 в розділі Оскаржуваного звіту «Приведення ціни пропозиції до ціни продажу» оцінювач із посиланням на експертні джерела зазначає, що максимальний коефіцієнт на торг при продажу квартир не повинен перевищувати 7% знижки від середньої ринкової вартості, однак грубо ігноруючи рекомендації експертних джерел на які оцінювач же і посилається, на сторінці 26 оскаржуваного звіту зазначає, що зважаючи на те, що передбачається примусове відчуження через електронні торги СЕТАМ в подальших рахунках оцінювачем застосовано середнє значення знижки на торг на рівні 15%.

Разом з тим, ТОВ «Експертна служба України» проігнорувала норму ст. 43 ЗУ «Про іпотеку», згідно якої початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотеко держателем, а якщо вони не досягли згоди - на підставі оцінки, проведеної відповідно законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Таким чином, суд вважає, що визначення вартості майна боржника, проведено з недотриманням вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» та без належного ознайомлення оцінювача з об`єктом, що підлягав оцінці, що вплинуло на достовірність оцінки, а тому суд вважає, що скарга підлягає до частково задоволення та визнає неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О.Л. щодо визначення вартості зазначеного майна.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», а саме, ч.1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Крім того, у відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.

Даючи оцінку зібраним по справі доказам, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню в частині визнання недійсною оцінки майна, визначену у Звіті про оцінку нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_2 - квартири АДРЕСА_1 , вартістю 842112, 00 грн. проведену суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертна служба України» станом на 13 вересня 2019 року у межах процедури виконавчого провадження, а дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Мілоцького Олега Леонідовича, щодо передачі на реалізацію арештованого майна квартири АДРЕСА_1 із зазначенням вартості у розмірі 842112,00 грн. на підставі Звіту про оцінку нерухомого майна від 13.09.2019 проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертна служба України» є неправомірними.

Разом з тим, вимога скарги про визнання дій Приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Мілоцького Олега Леонідовича, щодо визначення вартості квартири АДРЕСА_1 , у виконавчому провадженні із залученням суб`єкта оціночної діяльності -ТОВ «Експертна служба України» незаконними, не підлягає задоволенню судом, з тих підстав, що відповідно до ч.1 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а відтак суд не вбачає порушень в діях приватного виконавця щодо залучення у виконавчому провадженні суб`єкта оціночної діяльності -ТОВ «Експертна служба України».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.19, 124 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 13, 81, 260, 261, 447-451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати недійсною оцінку майна, визначену у Звіті про оцінку нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_2 - квартири АДРЕСА_1 , вартістю 842112, 00 грн. проведену суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертна служба України» станом на 13 вересня 2019 року у межах процедури виконавчого провадження.

Визнати дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Мілоцького Олега Леонідовича щодо передачі на реалізацію арештованого майна квартири АДРЕСА_1 із зазначенням вартості у розмірі 842112,00 грн. на підставі Звіту про оцінку нерухомого майна від 13.09.2019 проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертна служба України» - неправомірними.

В задоволенні інших вимог скарги - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги. В разі оголошення вступної та резолютивної частини ухвали або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи строк оскарження ухвали обчислюється з дня складання її повного тексту.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Суддя: