Рішення № 91085138, 17.08.2020, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/333/20

Провадження № 2/630/211/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 року м Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Малихіна О.О.

за участю секретаря Кузьміної Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу № 630/333/20 (провадження № 2/630/211/20) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Люботинська міська рада Харківської області, про визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю серія IV-ХР № 052784, виданий на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 0,1417 га за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку і господарських будівель - 0,10 га та для ведення особистого підсобного господарства - 0,0417 га, розташовану на території Люботинської міської ради Харківської області, АДРЕСА_1 , який 05 листопада 2001 року зареєстровано за № 4541 у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю, скасувавши його державну реєстрацію, -

в с т а н о в и в:

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказувала, що її батькові, ОСОБА_3 , належали на праві власності житловий будинок та земельна ділянка, на якій розташований цей житловий будинок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (сучасна назва - АДРЕСА_2 . Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вона, ОСОБА_1 , та її мати ОСОБА_2 успадкували житловий будинок та земельну ділянку та отримали відповідні свідоцтва про право власності на спадщину за законом. Зокрема, земельну ділянку вона та її матір успадкували в рівних частках, по 1/2 кожна. Але на час оформлення спадкових документів вона, ОСОБА_1 , була ще неповнолітньою, тому усім займалася виключно її мати, яка й зберігала у себе ці документи. Лише нещодавно, переглядаючи документи на житловий будинок і земельну ділянку, вона з`ясувала, що Люботинською міською радою Харківської області 05 листопада 2001 року на ім`я її матері ОСОБА_2 був виданий Державний акт на право приватної власності на землю серія IV-ХР № 052784 в цілому на земельну ділянку, загальною площею 0,1417 га, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 26 вересня 2001 року Другою Харківського району державною нотаріальною конторою. Таким чином, відповідач ОСОБА_2 фактично являється одноособовою власницею земельною ділянки, що порушує її, позивача, права на володіння 1/2 частиною земельної ділянки.

Ухвалою суду від 20 липня 2020 року будо відкрито провадження в справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін суд заслуховує усні пояснення сторін та досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заява по суті справи.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, але її представник ОСОБА_4 подала заяву від 10 серпня 2020 року про підтримання позовних вимог, в якій просила справу розглядати за її відсутності та відсутності позивача.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, але подала до суду заяву від 10 серпня 2020 року про визнання позову, в якій також просила проводити розгляд справи за її відсутності.

Третя особа Люботинська міська рада Харківської області письмові пояснення щодо позову та викладених у ньому обставин не подала, її представник в судове засідання не з`явився, що не перешкоджає проведенню розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України до ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій та ухвалює рішення за наявності для того законних підстав.

Ознайомившись з заявою відповідача ОСОБА_2 про визнання позову, суд приходить до висновку, що така заява не суперечить закону та достовірно відображає позицію відповідача в даній справі, оскільки подана нею особисто. Від так, визнання відповідачем позову не порушує її права, свободи чи інтереси, тому суд вважає за можливе ухвалити рішення по суті заявлених вимог з урахуванням позиції відповідача.

В судовому засіданні, дослідивши наявні в справі матеріали, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 і відповідач ОСОБА_2 спільно володіють земельною ділянкою загальною площею 0,1417 га з цільовим призначенням: для обслуговування житлового будинку і господарських будівель - 0,10 га та для ведення особистого підсобного господарства - 0,0417 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в рівних частках, по 1/2 кожна, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 26 вересня 2001 року Другою Харківського району державною нотаріальною конторою за реєстр. № 3-1211, виготовленого на бланку АЕЕ № 139041.

Відповідно до ст.ст. 6, 22 ЗК України 1990 року громадяни набувають право власності на земельні ділянки у разі одержання їх у спадщину; право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 26 вересня 2001 року Другою Харківського району державною нотаріальною конторою за реєстр. № 3-1211, виготовленого на бланку АЕЕ № 139041, Люботинською міською радою Харківської області 05 листопада 2001 року був виданий Державний акт на право приватної власності на землю серія IV-ХР № 052784, згідно з яким ОСОБА_2 , яка є відповідачем в даній справі, вказана як одноособовий власник земельної ділянки загальною площею 0,1417 га з цільовим призначенням: для обслуговування житлового будинку і господарських будівель - 0,10 га та для ведення особистого підсобного господарства - 0,0417 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно зі статтею 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Відповідно до ст.ст. 319, 321, 391 ЦК України Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні; власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи, що державний акт про право власності на земельну ділянку, виданий 05 листопада 2001 року, є документом, що посвідчує право власності, але виходячи з його змісту такий документ порушує право власності позивача на частину земельної ділянки, набутого нею у встановленому порядку, то такий державний акт слід визнати недійсним, що матиме наслідком відношення порушеного права позивача. Тому суд задовольняє позов в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 152, 158 ЗК України, ст.ст. 10-13, 77-81, 206, 263, 265, 274, 279 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольни повністю.

Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю серія IV-ХР № 052784, виданий на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 0,1417 га з цільовим призначенням: для обслуговування житлового будинку і господарських будівель - 0,10 га та для ведення особистого підсобного господарства - 0,0417 га, розташовану на території Люботинської міської ради Харківської області, АДРЕСА_2 , який 05 листопада 2001 року зареєстровано за № 4541 у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю, та скасувати його державну реєстрацію.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний № НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Представник позивача - Міщенко Надія Іванівна, адреса здійснення діяльності: АДРЕСА_3 ;

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний № НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Третя особа - Люботинська міська рада Харківської області, код ЄДРПОУ 04058717, адреса місцезнаходження: Харківська область, м. Люботин, вул. Слобожанська, 26.

Повний текст рішення складено 20 серпня 2020 року.

Суддя О. О. Малихін