Рішення № 91084271, 20.08.2020, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/2053/20

провадження №2/619/804/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2020 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Овсяннікова В.С.,

при секретарі судового засідання - Матлаховій Т.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м. Дергачі цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

МТСБУ звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою у розмірі 80 999, 69 гривень.

В обґрунтування позову вказує, що 27.01.2019 з вини відповідача, який керував автомобілем SKODA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була скоєна дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який йому належить на праві власності.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Київського районного суду м. Харкова від 28.02.2019.

Згідно звіту автотоварознавчого дослідження від 06.03.2019 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля TOYOTA склала 80 121 гривню 09 копійок.

Відповідно ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно - правову відповідальність.

ОСОБА_1 на час дорожньо-транспортної пригоди не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників транспортних засобів.

На підставі Наказу №4347 від 08.05.2019 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілому ОСОБА_2 в розмірі 80 121 гривня 09 копійок.

ОСОБА_1 відшкодування за завдану матеріальну шкоду добровільно не сплатив.

Крім того, МТСБУ понесло витрати на збір документів та визначення розміру шкоди в розмірі 878 (вісімсот вісімдесят сім) гривень 60 копійок, що підтверджується платіжним дорученням.

МТСБУ письмово зверталось до відповідача з проханням добровільно компенсувати завдані збитки, однак до теперішнього часу витрати не повернуті.

Ухвалою судді від 17.06.2020 було відкрито провадження у вказаній справі з проведенням розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, зважаючи на незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

26.06.2020 відповідачем надано суду відзив на позовну заяву, в якому він позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що на момент дорожньо-транспортної пригоди його цивільно-правова відповідальність була застрахована в ПрАТ «Європейський страховий союз», що підтверджуються полісом № АК/7435537 від 02.10.2017, а отже страхове відшкодування здійснюється страховиком.

Позивачем 14.07.2020 до суду надано відповідь на відзив, в якій він заперечує, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/7435537 в ПрАТ «Європейський страховий союз», оскільки на момент початку дії даного полісу страховика було позбавлено членства в МТСБУ та розпорядженням Нацкомфінпослуг №3620 від 29.08.2017 та №4061 від 12.10.2017 ліцензію на провадження страхової діяльності та свідоцтво про реєстрацію фінансової установи анульовано.

Також позивач зазначає, згідно витягу відомостей бази МТСБУ зазначений бланк полісу облікований страховиком як втрачений, та надана відповідачем копія полісу викликає сумніви у його справжності.

17.08.2020 відповідачем надано суду письмові пояснення, в яких він вказує, що вважає безпідставними доводи позивача щодо не справжності полісу № АК/7435537, оскільки вказаний поліс виконаний на спеціальному бланку, підписаний сторонами договору, містить відбиток печатки ПрАТ «Європейський Страховий Союз», містить всі необхідні реквізити для даного виду документу. Відсутність відомостей про наявність даного договору в базі позивача та заперечення щодо укладення такого договору не спростовують факт укладення відповідного договору між ОСОБА_1 та ПрАТ «Європейський Страховий Союз» з огляду на наявність у відповідача оригіналу полісу. Також відповідач зазначає, що позивач не висував вимог щодо визнання вказаного договору недійсним, не клопотав про призначення експертизи, не проводив будь-яких інших дій, спрямованих на підтвердження своїх аргументів. А тому у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

Як вбачається з копії постанови Київського районного суду м. Харкова від 28.02.2019, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за те, що 27.01.2019 він, керуючи автомобілем Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив п.16.11 Правил дорожнього руху, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем TOYOTA COROLLA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с.7).

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Виходячи з вищенаведеного вина ОСОБА_1 в скоєні ДТП не потребує доказування.

Як вбачається зі звіту дослідження спеціаліста-автотоварознавця №777/16 від 13.10.2016, ринкова вартість автомобіля TOYOTA COROLLA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент ДТП складає 246 724,08 гривень; вартість відновлювального ремонту КТЗ складає 123 197,76 гривень, без урахування ПДВ; коефіцієнт фізичного зносу складників складає 0,55; вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників складає 80 121, 09 гривень, без урахування ПДВ (а.с.14-16).

29.01.2019 ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (а.с.8).

Відповідно до п.п. а п. 41.1. ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров`ю та майну третіх осіб під час ДТП.

МТСБУ на підставі наказу №4347 від 08.05.2019, приймаючи увагу довідку №1 від 18.04.2019 про розмір відшкодування шкоди, здійснило виплату відшкодування потерпілій особі - ОСОБА_2 в розмірі 80 121,09 гривень, керуючись нормами ст.41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (а.с.23-24).

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування», страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток в повному обсязі.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об`єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і ін.).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом, що передбачено ч. 1 ст. 1191 ЦК України.

Відповідно до п.п. 38.2.1 п. 38.2. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Згідно до п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Враховуючи, що транспортний засіб ОСОБА_2 пошкоджено та завдано матеріального збитку у розмірі 80 121, 09 гривня, то МТСБУ було обґрунтовано сплачено 80 121, 09 гривню потерпілому, і відповідно МТСБУ обґрунтовано заявлено вимогу про стягнення цієї суми в порядку регресу з відповідача.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позов в частині стягнення 80 121, 09 гривень підлягає задоволенню.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заперечення відповідача суд не приймає, виходячи з наступного.

Як вбачається з роздруківки а.с. 53, СК ПрАТ «Європейський Страховий Союз» позбавлений права укладати договори страхування ОСЦПВВНТЗ з 03.10.2017.

З полісу на а.с. 39 вбачається, що договір укладений 02.10.2017, але строк його дії - з 01.02.2018 по 31.01.2019.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності має право здійснювати страховик, який: має ліцензію на здійснення даного виду страхування та є членом МТСБУ.

На момент початку дії полісу страховика було позбавлено членства в МТСБУ та розпорядженням Нацкомфінпослуг №3620 від 29.08.2017 та №4061 від 12.10.2017 ліцензію на провадження страхової діяльності та свідоцтво про реєстрацію фінансової установи анульовано.

За таких обставин суд доходить висновку, що спірний договір страхування не діяв на час настання дорожньо-транспортної пригоди.

Щодо стягнення збитків, суд виходить з наступного.

На підставі ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на встановлення розміру збитків та збір документів по справі у розмірі 878, 60 гривень.

Позивач не навів суду правового обґрунтування стягнення з відповідача витрат на встановлення розміру збитків та збір документів по справі у розмірі 878, 60 гривень, окрім того, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає стягнення з винної особи в порядку регресу лише страхового відшкодування, а тому позов в частині стягнення з ОСОБА_1 витрат на встановлення розміру збитків та збір документів по справі у розмірі 878, 60 гривень не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81-83, 89, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 22, 30, 38, 41, 49 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, р/р НОМЕР_4 в АТ «Укрексімбанк», код ЄДРПОУ 21647131, завдані збитки в порядку регресу у розмірі 80 121 (вісімдесят тисяч сто двадцять одну) гривню 09 копійок.

В іншій частині вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні - протягом 30 днів з дня отримання ними копії рішення.

Рішення набирає законної сили протягом 30 днів з дня його проголошення, або протягом 30 днів з дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Сторони у справі:

Моторне (транспортне) страхове бюро України, р/р НОМЕР_4 в АТ «Укрексімбанк», код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: бульвар Русанівський, буд. №8, м. Київ.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 20.08.2020.

Суддя В. С. Овсянніков