Рішення № 91073785, 12.08.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 серпня 2020 року м. Ужгород№ 260/1620/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Петрус К.І.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 , представник - Рацин Ю.Ю.,

відповідача: ГУПФ України в Закарпатській області, представник - Маровді В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошена вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 17 серпня 2020 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким просить суд: визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 12.03.2020р. №6 та зобов`язати відповідача здійснити починаючи з 02.03.2020 року переведення ОСОБА_1 , з пенсії за віком, призначеної на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з зарахуванням до стажу державної служби періодів роботи:

- з 01.08.1979р. до 24.10.1990р. на посадах інструктора відділу комсомольських організацій Виноградівського РК ЛКСМУ, завідуючого відділу комсомольських організацій Виноградівського РК ЛКСМУ, інструктора оргвідділу Виноградівського райкому Компартії України;

- з 10.05.1974р. по 06.05.1076р. служби в армії.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та відповідним пакетом документів, однак Рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області було відмовлено в перерахунку пенсії у зв`язку з переходом на інший вид пенсії, оскільки загальний стаж позивача становить 13 років 01 місяць 26 днів, що є недостатнім для переходу на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-Х1І, за якою вимагається необхідність 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки відповідачем не враховуються всі норми законодавства України, що регулюють порядок зарахування до стажу державного службовця періодів роботи на інших посадах.

Представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що на дату звернення позивача із заявою про перехід на інший вид пенсії згідно Закону України "Про державну службу" механізм обчислення стажу державної служби визначає «Порядок обчислення стажу державної служби» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року № 229, відтак чинним на час звернення позивача із заявою про перехід на інший вид пенсії згідно Закону України "Про державну службу" та Порядку № 229 не передбачено можливість зарахування до стажу державної служби періоду роботи на посадах інструктора відділу та завідуючого відділу комсомольських організацій Виноградівського РК ЛКСМУ, інструктора оргвідділу Виноградівського райкому Компартії, а також період військової служби з 10.05.1974 року по 06.05.1976 року, під час якої Позивачу не присвоювались військові та спеціальні звання, а порядок №283 скасовано, тому відповідно у Головного управління не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав висунуті ним позовні вимоги та просив суд такі задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову та просив суд в його задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2015 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

02 березня 2020 року позивач звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області «Про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 » №6 від 12.03.2020 позивачу було відмовлено у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки до стажу роботи було зараховано стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців у районному відділі статистики з 17.12.1990р. по 06.04.2001р. та управлінні праці та соціального захисту населення райдержадміністрації з 09.04.2001р. по 13.02.2004р.

Зазначено, що загальний стаж становить тільки 13 років 01 місяць 26 днів, що є недостатнім для переходу на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-Х1І, за якою вимагається необхідність 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

Позивач вважає дії відповідача щодо незарахування інших періодів до стажу протиправними, оскільки відповідачем не були враховані всі норми законодавства України, що регулюють порядок зарахування до стажу державного службовця періодів роботи на інших посадах.

Предметом спору є оцінка правомірності рішення відповідача щодо відмови позивачу у переведенні його на пенсію державного службовця в контексті наявності у нього стажу роботи на державній службі та стажу, що може бути прирівняний до стажу державного службовця, необхідного для призначення пенсії державного службовця.

Відповідно до ст.90 Закону № 889-VІІІ, який набрав чинності з 01.05.2016 року, встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із п.10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до п.8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VІІІ стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Згідно з ч.1 ст.37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абз.1 ч.1 ст.28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Абзацами. 1, 2 та 3 п.2 Порядку 283 встановлено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у ст.25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.

У Додатку до вказаного Порядку наведено Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби.

Цим Переліком, серед іншого, передбачено виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.

Порядком обчислення стажу державної служби передбачено зарахування до стажу державної служби періоду роботи в організаціях, передбачених абз.4 п.3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1993р. №1049 (далі - Положення №1049).

Відповідно до п.3 Положення до стажу роботи, який дає право на одержання надбавки за вислугу років, зараховується, стаж роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених ст.118 Кодексу законів про працю України, зокрема в партійних, профспілкових і комсомольських на виборних та відповідних посадах.

За змістом ст.118 КЗпП України працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Згідно з роз`ясненням Міністерства юстиції України від 03.06.1994р. №4-5-1156, погодженими з Кабінетом Міністрів України, до стажу державної служби зараховують період роботи в цих органах лише на виборних та відповідальних посадах до припинення дії ст.6 Конституції УРСР і внесення змін до ст.7 Конституції УРСР (до 24 жовтня 1990 року). Відповідальною вважається посада, прийняття на яку здійснювалось колегіальним органом (рішення, бюро, комітету, постановою конференції, зборів) партійних, профспілкових, комсомольських організацій.

На підтвердження того, що позивача було прийнято та звільнено із займаних посад саме колегіальним органом, в матеріалах справи містяться архівні витяги протоколів засідання Бюро Виноградівського райому ЛКСМ України та засідання VI Пленуму Виноградівського райкому ЛКСМ України про прийняття та звільнення позивача, ОСОБА_1 із займаних посад в оскаржуваний період.

Вищезазначеним законодавством передбачено зарахування стажу роботи в партійних організаціях до стажу державного службовця, особам які працювали на виборних та відповідальних посадах в органах до 24.10.1990 року та були прийняті на сосаду колегіальним органом.

Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 позивача, прийом/переведення та звільнення останнього в період роботи у Виноградівському РК ЛКСМУ відбувався за постановами колегіальних органів, а саме :

- затвердження на посаді інструктора відділу комсомольських організацій РК ЛКСМУ на підставі Постанови бюро РК ЛКСМУ від 13.09.1979р. (протокол №79);

- обраний завідуючим відділом комсомольських організацій РК ЛКСМУ на підставі Постанови пленуму РК ЛКСМУ від 07.01.1981р.,

- затверджений на посаді інструктора оргвідділу Райкому компартії України здійснювалось на підставі постанови бюро РК від 19.10.1983р. (а.с. 8)

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.1994 №239 "Про віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців" затверджений Порядок віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців (далі Порядок №239).

Пунктом 1 Порядку №239 передбачено, що до посади працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів відносяться до шостої категорії, зокрема, посади заступників голів, секретарів виконкомів міських Рад народних депутатів і міст районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів.

Отже, суд вважає, що період роботи позивача з 01.08.1979 року по 14.12.1990 року на посадах інструктора відділу комсомольських організацій Виноградівського РК ЛКСМУ, завідуючого відділом комсомольських організацій Виноградівського РК ЛКСМУ, інструктора оргвідділу Виноградівського райкому Компартії України зараховується до стажу державної служби.

Правова позиція у спірних правовідносинах узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у Постанові від 13.05.2020 року у справі №2240/2515/18.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання зарахувати до стажу державної служби службу в армії в періоди з 10.05.1974р. по 06.05.1976р., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" військова служба зараховується до стажу роботи незалежно від місця її проходження.

Положеннями ч.1 ст.2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з п.1 ст.8 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Так, згідно п.3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 встановлено, що до стажу державної служби включаються, зокрема, час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Таким чином, з наведених положень слідує, що час проходження військової служби зараховується громадянам до загального трудового стажу, до стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно матеріалів справи, позивач в період з 10.05.1974 по 06.05.1976 проходив службу в Збройних Силах Союзу ССР, що підтверджується записами у Військовому білеті № НОМЕР_2 . (а.с.29)

Твердження відповідача, що служба позивача в армії не зараховується до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до ЗУ «Про державну службу» №889-VII є необґрунтованими, оскільки позивач проходив службу в лавах Збройних Силах Союзу ССР, що свідчить про те, що згідно п.8 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII вказаний період має бути зарахований до стажу державної служби на підставі Порядку обчислення стажу державної служби № 283.

З урахуванням викладеного суд, дійшов висновку, що відповідачем протиправно було відмовлено позивачу у переведенні його на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, відповідачем протиправно було відмовлено позивачу у переведенні його на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сума судового збору сплачена позивачем при поданні позовної заяви підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №6 від 12.03.2020 року "Про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи з 01.08.1979 року по 24.10.1990 року на посадах інструктора відділу комсомольських організацій Виноградівського РК ЛКСМУ, завідуючого відділом комсомольських організацій Виноградівського РК ЛКСМУ, інструктора оргвідділу Виноградівського райкому Компартії України.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до стажу державної служби службу в армії в періоди з 10.05.1974р. по 06.05.1976р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перевести ОСОБА_1 з 02.03.2020 року з пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88008, код ЄДРПОУ - 20453063) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П.Микуляк