Ухвала суду № 91071950, 20.08.2020, Корецький районний суд Рівненської області

справа № 563/746/20

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

20 серпня 2020 року м. Корець

Суддя Корецького районного суду Рівненської області Кулик Є.В., при вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовоною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

У вказані позовній заяві просить суд:

- визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку, площею 0,25 га з цільовим призгначенням для будівництва індивідувального житлового будинку, кадастровий номер змельної ділянки 5623082200:01:002:0010 та земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 5623082200:01:002:001 площею 0,2309 га - немайнова вимога;

- поділити спільне майно, припинивши право спільної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку, площею 0,25 га з цільовим призгначенням для будівництва індивідувального житлового будинку, кадастровий номер змельної ділянки 5623082200:01:002:0010 та земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 5623082200:01:002:001 площею 0,2309 га - немайнова вимога;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , 1/2 земельної ділянки, площею 0,25 га з цільовим призгначенням для будівництва індивідувального житлового будинку, кадастровий номер змельної ділянки 5623082200:01:002:0010 та 1/2 земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 5623082200:01:002:001 площею 0,2309 га - майнова вимога;

Крім того, у доданій заяві позивач просить суд відстрочити їй сплату судового збору згідно Закону України "Про судовий збір", мотивуючи це наявністю на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви не надано належних та допустимих доказів, що підтверджували б надання права на відстрочення судового збору.

За викладених обставин, вважаю, що у відстроченні сплати судового збору необхідно відмовити, а позовну заяву залишити без руху, виходячи з таких встановлених обставин.

Судовий збір сплачується у порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір» в редакції Закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії.

Як визначено частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпункт 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначає, що за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно до ч. 3ст. 6 Закону України «Про судовий збір»» від 08.07.2011р. №3676-VI, зі змінами за поданням позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Державний бюджет України на 2020 рік» установлено, зокрема, що у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 грн.

Також, у пунктах 12-13 Постанови Пленуму ВССУ №10 "Про застосування судами законодавства просудові витрати у цивільних справах" від 17.10.2014 року даються наступні роз`яснення:у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди. Якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог (пункт 10 частини першої статті 80 ЦПК). При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Як встановлено судом позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (про визнання спільною сумісною власністю подружжя житлового будинку та двох земельних ділянок та припинення права спільної сумісної власності на вказане майно) та одну вимогу майнового характеру - про визнання права власності на 1/2 житлового будинку та на 1/2 двох земельних ділянок.

Враховуючи, що позивачем до позовної заяви не додано належного доказу сплати судового розміру в порядку і розміру встановленому Законом України "Про судовий збір" їй необхідно сплатити судовий збір у наступних рохмірах:

- 840 грн. 80 коп. за вимогу про визнання спільною сумісною власністю подружжя житлового будинку та двох земельних ділянок;

- 840 грн. 80 коп. за вимогу про припинення права спільної сумісної власності на вказане майно;

- 4453 грн. 50 коп. за вимогу про про визнання права власності на 1/2 житлового будинку та на 1/2 двох земельних ділянок.

Вказані суми судоовго збору позивачу необхідно сплатити за такими реквізитами:

Рахунок отримувача: UA498999980313171206000017194

Отримувач коштів: УК у Корецьк.р-ні/Корецьк.р-н/22030101

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП),

Код отримувача ЄДРПОУ: 37344143

Код банку отримувача: 899998

У графі призначення платежу вказується:

"Судовий збір за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, справа №563/746/20".

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити перетворення судового процесу у безладний рух. У зв`язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу або не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня одержання копії ухвали.

Враховуючи необхідність усунення зазначеного вище недоліків, суд вважає необхідним залишити позов без руху, надавши заявнику строк для усунення цих недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.185 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в :

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху.

Надати позивачу ОСОБА_1 десятиденний строк усунення недоліків заяви, який починає рахуватися з дня отримання ним даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Є.В. Кулик