Рішення № 91067445, 11.08.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1867/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

за результатами підготовчого провадження, з урахуванням заяви відповідача (вх. № 18329/20 від 10.08.2020 року) про визнання позову,

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областям (61057, м. Харків, м-н. Театральний, 1; ідент. код 43023403)

до Фізичної особи-підприємця Курцевої Тетяни Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" (61002, м. Харків, вул. Кирпичова, 2; код ЄДРПОУ 02071180)

про розірвання договору оренди, зобов`язання повернути державне майно та стягнення 86612,94 грн.

за участю представників:

позивача - Шафоростова О.М.

відповідача - не з`явився

третя особа - Барчук А.В.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областям, 12.06.2020 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФОП Курцевої Тетяни Володимирівни, в якій просить суд: стягнути з ФОП Курцевої Тетяни Володимирівни на користь Державного бюджету заборгованість з орендної плати у розмірі 77 929,96 грн., пеню у розмірі 3 227,88 грн. та штраф у розмірі 5 455, 10 грн.; розірвати договір оренди № 6138-Н від 14.07.2016р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Фізичною особою - підприємцем Курцевою Тетяною Володимирівною; зобов`язати Фізичну особу - підприємця Курцеву Тетяну Володимирівну вчинити певні дії, а саме: повернути державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення - кімнати №№ 0-1, 0-2, 0-3, 0-4, 0-5, 0-7, 0-8, 0-9, 0-10, 0-11, 0-12, 0-13, 0-14, 0-15, 0-16, 0-17, 0-18, 0-19, 0-20 у підвалі п`ятиповерхової будівлі гуртожитку (інв. № 1032000237, літ. Б-5) (далі - Майно), загальною площею 365,50 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79, Балансоутримувачу - Національному технічному університету "Харківський політехнічний інститут" (код ЄДРПОУ 02071180) шляхом підписання акту приймання- передачі.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання ФОП Курцевою Тетяною Володимирівною зобов`язань за Договором оренди № 6138-Н від 14.07.2016 р. в частині сплати орендної плати, заборгованість за якою за відповідачем рахується за період з 01.10.2019 по 01.03.2020 року. В якості правових підстав посилається на норми статей 526, 530, 599, 610, 611, 612, 629 ЦК України, статті 179, 193 ГК України. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 червня 2020 року прийнято позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській області до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/1867/20, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.07.2020 р. о 12:00. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут".

У підготовчому засіданні 14.07.2020 у справі було постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України до "11" серпня 2020 р. о 12:00 год.

10.08.2020 до суду відповідачем до суду було надано заяву про визнання позову (вх. 18329), в якій відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі, просить прийняти до розгляду та задовольнити заяву про визнання позову. При вирішенні питання щодо стягнення судового збору відповідач просить застосувати частину 1 ст. 130 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні 11.08.2020 заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити, а також зазначив, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

Відповідач у засідання суду не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до ст.ст. 120, 121 ГПК України.

Згідно з частиною 3 статті 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

З огляду на наведену процесуальну норму та враховуючи визнання відповідачем позову під час підготовчого провадження, суд приймає рішення у підготовчому провадженні без призначення справи до розгляду по суті.

Згідно з ч. 4 ст. 185 ГПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Відповідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що позов визнаний відповідачем. При цьому, визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, та відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

14.07.2016р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Курцевою Тетяною Володимирівною (орендар, відповідач) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6138-Н, відповідно до умов п.1.1якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення - кімн. №№ 0-1, 0-2, 0-3, 0-4, 0-5, 0-7, 0- 8, 0-9, 0-10, 0-11, 0-12, 0-13, 0-14, 0-15, 0-16, 0-17, 0-18, 0-19, 0-20 у підвалі п`ятиповерхової будівлі гуртожитку (інв. № 1032000237, літ. Б-5), загальною площею 365,50 кв.м, за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79, що перебуває на балансі Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (код ЄДРПОУ 02071180) (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість оцінки на «09» березня 2016р. і становить за незалежною оцінкою 2 798 300,00 грн.

Договір оренди було укладено строком на 1 (один) рік, який діяв до 14.07.2017р.

Факт передачі орендованого майна відповідачу підтверджується наявним в матеріалах справи трьохстороннім актом прийому-передачі орендованого майна, підписаного сторонами і балансоутримувачем та скріпленого печатками підприємств 14 липня 2016 р.

Додатковою угодою № 1 від 28.10.2016р., посвідченою 28.10.2016р. приватним нотаріусом Луценко Вікторією Сергіївною за реєстровим № 4252, Договір оренди № 6138-Н 14.07.2016р. було продовжено строком на 10 (десять) років, тобто до 14.07.2026р.

Додатковою угодою № 2 від 21.02.2019р. посвідченою 21.02.2019р. приватним нотаріусом Луценко Вікторією Сергіївною за реєстровим № 599, внесено зміни до Договору оренди № 6138-Н 14.07.2016р, в тому числі:

- п. 1.1. замість «інв. 1032000237» читати «Інв. № 10132000001».

- п. 1.2. після слів «з метою» викласти в новій редакції: «розміщення кафе».

- п. 3.1. викласти в новій редакції з дати підписання додаткової угоди та нотаріального посвідчення:

«Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць перерахунку січень 2019 - 44083,72грн.», посвідченою приватним нотаріусом Луценко Вікторією Сергіївною.

Додатковою угодою № 3 від 03.05.2019р., посвідченою 03.05.2019р. приватним нотаріусом Луценко Вікторією Сергіївною за реєстровим № 1140, внесено зміни до Договору оренди № 6138-Н від 14.07.2016р, в тому числі:

- п. 1.2. після слів «з метою» викласти в новій редакції: « - розміщення кафе (80,9 кв.м,) - розміщення кафе, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи (284,6 кв.м)»,

- п. 3.1. викладено в новій редакції з 21.02.2019:

«Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за перший місяць перерахунку (з урахуванням індексу інфляції за лютий 2019 - 28205,12 грн.».

Відповідно до п. 3.6 договору, орендна плата перераховуються до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у співвідношенні: - безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 50%; на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 50%.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованості за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості (п.п. 3.7, 3.8 договору).

Орендар зобов`язується, зокрема, використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору. Своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату (п.п. 5.1, 5.3 договору).

Згідно з приписами п. 9.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 9.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом всього терміну дії договору оренди № 6138-Н від 14.07.2016 р. належним чином виконував взяті на себе зобов`язання, однак, в порушення умов спірного договору, відповідач взяті на себе зобов`язання по сплаті орендної плати всупереч ч. З ст. 18, ч. 1 ст. 19 Закону про оренду від 10.04.1992р. № 2269-ХІІ, ч. 4 ст.17 Закону про оренду від 03.10.2019 № 157-ІХ та п.п. 3.11, 5.3, 5.9 договору, належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 86 612,94 грн., яка складається з: орендної плати в сумі 77 929,96 грн. за період з 01.10.2019 по 01.03.2020; пені у розмірі 3 227,88 грн. за період з 05.11.2019 по 05.05.2020 за несвоєчасне або в неповному обсязі перерахування вищезазначеної орендної плати до державного бюджету; штрафу у сумі 5 455,10 грн.

12.05.2020р. на адресу відповідача Регіональним відділенням було направлено лист від 12.05.2020р. № 20-03-02-04456 про необхідність сплати заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій, який був залишений без виконання.

Вказані обставини стали підставою для звернення з даним позовом до суду з вимогою про стягнення заборгованості, штрафу та розірвання договору оренди.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 ЦК України, наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з вимогами частин 1, 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За приписами ст. 19 цього Закону орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності.

Згідно частини 1 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 284 ГК України, орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Обов`язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 цього кодексу та частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" .

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як зазначає позивач, відповідачем не виконуються взяті на себе зобов`язання за договором оренди в частині сплати вчасно та в повному обсязі орендної плати, у зв`язку з чим, за період з 01.10.2019 по 01.03.2020 за відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати в сумі 77929,96 грн.

Зважаючи на вимоги вищезазначених норм щодо обов`язковості своєчасного внесення орендних платежів, а також враховуючи те, що відповідачем не було спростовано встановлених фактів, викладених у позові стосовно неналежного виконання своїх зобов`язань за договором оренди № 6138-Н від 14.07.2016 р. за період з 01.10.2019 по 01.03.2020 (включно), правомірність нарахування відповідачеві суми заборгованості з орендної плати в розмірі 77929,96 грн. підтверджена матеріалами справи, законодавчо обґрунтована, тому підлягає задоволенню.

Крім того позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 05.11.2019 р. по 05.05.2020 р. у розмірі 3227,88 грн. та штраф у розмірі 5455,10 грн.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Отже, невиконання зобов`язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Стаття 549 ЦК України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктами 3.7, 3.8 договору оренди № 6138-Н від 14.07.2016 р. сторонами передбачено відповідальність у вигляді пені та штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

В силу ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Окрім того, позивач просить суд розірвати договір оренди № 6138-Н від 14.07.2016 р. та зобов`язати відповідача повернути орендоване майно, у зв`язку із систематичним порушенням з його боку зобов`язань по оплаті орендної плати.

Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до вимог статті 782 Цивільного кодексу України, наймодавець може відмовитись від договору найму та вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить орендну плату за користування річчю протягом трьох місяців.

Статтею 783 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі, наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі, наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі, наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Згідно ч.1. ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктами 10.9 договору оренди сторонами узгоджено питання повернення майна у разі припинення або розірвання цього договору.

Разом з тим суд констатує, що відповідачем 10.08.2020 подано через канцелярію суду письмову заяву, якою визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом також встановлено, що заява відповідача про визнання позову підписана особисто Фізичною особою - підприємцем Курцевою Тетяною Володимирівною, а відтак відповідачем було реалізовано надано право та виражено свою волю, що не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи те, що визнання позову відповідачем відповідає вимогам ст. 191 Господарського процесуального кодексу України та такі дії останнього не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору у розмірі 50% на відповідача в порядку ст. 129, ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 129 ГПК України, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 130 ГПК України, якою визначено право позивача на повернення 50 відсотків судового збору, зокрема, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, яке було реалізоване відповідачем, витрати зі сплати інших 50 відсотків судового збору у розмірі 3153,00 грн. покладаються на відповідача.

Одночасно суд наголошує, що питання про повернення вищезазначених 50 % судового збору буде вирішено судом після звернення позивача з відповідним клопотанням, в порядку приписів ЗУ "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 130, 185, 191, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Прийняти заяву відповідача про визнання позову (вх. № 18320 від 10.08.2020р).

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Курцевої Тетяни Володимирівни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету (р/р - UA768999980313050093000020004, код бюджетної класифікації 22080200, отримувач: УК Київськ/мХар Київський/22080200, банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України, код ЄДРПОУ 37999675).заборгованість з орендної плати в сумі 77 929,96 грн.; пені у сумі 3 227,88 грн.; штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості у сумі 5 455, 10 грн.

4. Розірвати договір оренди № 6138-Н від 14.07.2016р., укладений між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, ідентифікаційний код - 23148337) та Фізичною особою - підприємцем Курцевою Тетяною Володимирівною ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

5. Зобов`язати Фізичну особу - підприємця Курцеву Тетяну Володимирівну ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) вчинити певні дії, а саме: повернути державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення - кімнати №№ 0-1, 0-2, 0-3, 0-4, 0-5, 0-7, 0-8, 0-9, 0-10, 0-11, 0-12, 0-13, 0-14, 0-15, 0-16, 0-17, 0-18, 0-19, 0-20 у підвалі п`ятиповерхової будівлі гуртожитку (інв. № 1032000237, літ. Б-5), загальною площею 365,50 кв.м за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79, Балансоутримувачу - Національному технічному університету «Харківський політехнічний інститут» (код ЄДРПОУ 02071180) шляхом підписання акту приймання-передачі.

6. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Курцевої Тетяни Володимирівни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областям (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1; ідент. код 43023403, р/р 35210024022001, МФО 820172, ДКС України) 50% сплачених витрат зі сплати судового збору в розмірі 3153,00 грн.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення та з урахуванням п.17.5 розділу ХІ "Перехідних положень" ГПК України та п. 4 розділ Х "Прикінцеві положення" ГПК України.

Повне рішення складено "17" серпня 2020 р.

Суддя М.І. Шатерніков