Рішення № 91058218, 19.08.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

19.08.2020

Справа №489/2163/20

Провадження №2/489/1757/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Рум`янцевої Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» про порушення права працівника на переміщення до іншого структурного підрозділу та відшкодування моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» в якій просила суд зобов`язати відповідача здійснити її переміщення до тендерного відділу підприємства на посаду інженера тендерного відділу, стягнути з відповідача на її користь заподіяну моральну шкоду у розмірі 12 000,00 грн., а також судові витрати: на правничу допомогу - 5 000.00 грн. та судовий збір у розмірі 2 160,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що працює на посаді інженера з цінового аналізу відділу електронних торгів і цінового аналізу Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» з 2014 року. Загалом, працює на підприємстві з 17.08.1983, відповідно до наказу № 1150 від 18.08.1983.

Зазначає, що у січні 2020 року на підприємстві створюється тендерний відділ. Усі працівники відділу електронних торгів і цінового аналізу подали заяви про перевід до цього структурного підрозділу, вона також, 29.01.2020 подала таку заяву. Своїм листом за № 08/5-1029 від 12.02.2020 відповідач відмовив їй у зв`язку з відсутністю в тендерному відділі вакантної одиниці інженера.

Вказує, що будь-яких наказів про скорочення численності штатів у відділі електронних торгів і цінового аналізу відповідач не приймав та не ознайомлював її з ними. Робота інженера цінового аналізу відділу електронних торгів і цінового аналізу аналогічна роботі інженера тендерного відділу за спеціальністю, кваліфікацією, посадою. Обумовленою трудовим договором. Таким чино, відповідно до приписів ст. 32 КЗпП України, підприємство має здійснити не перевід. А переміщення працівників з одного структурного підрозділу в інший. Вказує, що вона пройшла курс навчання у сфері здійснення публічних закупівель в Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області, про що отримала сертифікат від 20.12.2019. На думку позивачки, до тендерного відділу вона мала бути переміщена автоматично без її заяви.

В зв`язку з тим, що відповідач відверто ігнорує чинне законодавство, позивачка вважає, що єдиним ефективним захистом її прав є судовий захист.

Крім того, протиправними діями відповідача їй заподіяна моральна шкоду, оскільки представники відповідача, відмовляючи їй в переміщенні в новий підрозділ, під час спілкування здійснювали психологічний тиск з метою примусу звільнення за власним бажанням, некоректно, з образами висловлювалися на її адресу, що зачіпає її честь, гідність та ділову репутацію. Внаслідок цих дій, вона відчувала душевні страждання, погіршився стан її здоров`я, вона змушена була приймати заспокійливі засоби.

У своєму відзиві на позовну заяву, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Зазначає, що користуючись своїм правом щодо зміни організаційної структури, підприємство створило новий відділ (відмінний по функціям від інших відділів) з необхідною численністю і функціональними обов`язками працівників, а саме відділ електронних торгів. Залишивши при цьому у своїй структурі також відділ електронних торгів і цінового аналізу, також з необхідною підприємству численністю і функціональними обов`язками працівників. У даному випадку дії підприємства не стосуються і не зачіпають (не порушують) прав на працю позивача.

Вказує, що у позовній заяві відсутнє жодне мотивування та обґрунтування спричинення підприємством позивачу моральної шкоди. Також до позовної заяви не додано жодного доказу на підтвердження цього факту (жодного медичного висновку про пригнічений нервовий стан позивача та підстави виникнення такого стану, жодного документу, що підтверджує проходження лікування від такого стану і т. п.). Розрахунок суми спричиненої моральної шкоди також відсутній.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначені способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 працює на посаді інженера цінового аналізу відділу електронних торгів і цінового аналізу ДП НВКЕГ «Зоря»-«Машпроект» з 2014 року. Загалом, працює на підприємстві з 17.08.1983. відповідно до наказу № 1150 від 18.08.1983 (а. с. 8-9).

29 січня 2020 року інженером відділу електронних торгів і цінового аналізу ОСОБА_1 надано заяву на ім`я генерального директора ДП НВКЕГ «Зоря»-«Машпроект», в якій позивач просить перевести її інженером у тендерний відділ (а. с. 10).

Своїм листом за вих. № 08/5-1029 від 12.02.2020, підписаним генеральним директором, підприємство відмовило у задоволенні заяви ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в тендерному відділі вакантної одиниці інженера (а. с. 11).

Позивачка зазначає у своєму позові, що робота інженера цінового аналізу відділу електронних торгів і цінового аналізу аналогічна роботі інженера тендерного відділу за спеціальністю, кваліфікацією, посадою, обумовленої трудовим договором. Будь-яких наказів про скорочення численності штатів у відділі електронних торгів і цінового аналізу відповідач не приймав та не ознайомлював її з ними, що на її думку є підставою для переміщення до тендерного відділу працівників відділу електронних торгів та цінового аналізу.

Позивачка просить суд захистити її порушені права шляхом зобов`язання відповідача перемістити її з одного структурного підрозділу в іншій на підставі ч. 2 ст. 32 КЗпП України, оскільки вона пройшла відповідну навчання у сфері здійснення публічних закіпівель.

КЗпП України визначає механізм захисту трудових прав працівників, що включає в себе, зокрема, право на працю, та визначає способи захисту прав працівників.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначеною цієї угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю і угодою сторін.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством. Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров`я. У зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Частиною третьою статті 64 ГК України визначено, що підприємство самостійно визначає організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Частиною другою статті 65 ГК України передбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.

При цьому саме втручання в господарську та іншу діяльність підприємства не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України.

Користуючись своїм правом щодо зміни організаційної структури, відповідачем було створено новий відділ (відмінний по функціям від інших відділів) з необхідною численністю і функціональними обов`язками працівників, а саме відділ електронних торгів. При цьому, у підприємство залишило у своїй структурі також відділ електронних торгів і цінового аналізу де працює позивачка, з необхідною підприємству численністю і функціональними обов`язками працівників.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що не є належним способом захисту оскарження працівником рішення про визначення структури підприємства чи установи, про зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, оскільки прийняття такого рішення є виключною компетенцією власника такого підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємством чи установою.

Суд погоджується з доводами представника відповідача, що застосування такого способу захисту порушених прав як зобов`язання підприємства перемістити працівника до іншого відділу, можливе на підставі ст.32 КЗпП України та ст.235 КЗпП України, тобто у разі переведення працівника на іншу роботу без його згоди, а також у разі звільнення без законної на те підстави. Тоді як у спірних правовідносинах не відбулось а ні звільнення позивача, а ні переведення на іншу посаду без її згоди.

З огляду на це, застосування обраного позивачем способу захисту порушеного права, щодо спірних правовідносин не передбачено чинним КЗпП України.

Зважаючи на недоведеність позовних вимог та на неможливість захисту порушеного права позивача обраним способом, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити переміщення позивачки до тендерного відділу підприємства на посаду інженера тендерного відділу, слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкодив розмірі 12 000,00 грн., суд дійшов наступного.

Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р., спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках передбачених ЦК України та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Стороною позивача в даному випадку, не доведено належними та допустимими доказами як розмір, так і наявність заподіяння позивачу моральної шкоди зі сторони відповідача, яка згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги в цій частині, також, не підлягають задоволенню.

Оскільки, судом відмовлено у задоволенні позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача на підставі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» про порушення права працівника на переміщення до іншого структурного підрозділу та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державне підприємство «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект», код ЄДРПОУ: 31821381, місцезнаходження за адресою: м. Миколаїв, пр. Богоявленський, 42-А.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено «19» серпня 2020 року.