Рішення № 91051175, 26.05.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/1548/20

Провадження № 2/234/1555/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі

головуючого судді Нейло І.М.

при секретарі Ридош Г.Ю.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні Краматорського міського суду Донецької області, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Старокраматорський машинобудівний завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку та компенсації за невикористану відпустку,

ВСТАНОВИВ

29.01.2020 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства "Старокраматорський машинобудівний завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 7543 грн. 61 коп., компенсації за невикористану відпустку 53739 грн. та заборгованості за час тимчасової непрацездатності 2606 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 01.10.2019 року по день ухвалення рішення

Свої вимоги позивач мотивує тим, що наказом № 151 від 01.12.2008 року він був прийнятий на роботу на посаду заступника начальника механоскладального цеху № 1 ПрАТ «СКМЗ». 26.12.2019 р. позивача було звільнено за згодою сторін за ч. 1 ст 36 КЗпП. До теперішнього часу відповідач не розрахувався з позивачем по заробітній платі та іншим видам грошового забезпечення, тому вважає, що має право на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

28 квітня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, який долучений до матеріалів справи, у якому зазначено, що відповідач позовні вимоги визнає в частині заборгованості по заробітній платі у сумі 51 430 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі з розрахунку 537, 61 грн. на день, (за виключенням податків) та без врахування днів простою та особливого режиму роботи на підприємстві пов`язаного з карантином.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник відмовились від позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2606 грн.05 коп. виплати за лікарняний, в іншій частині позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Представник відповідача подав клопотання, згідно якого просив розглянути справу без його участі.

Вислухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до такого.

Згідно з наказом ПАТ "Старокраматорський машинобудівний завод" № 158 від 26.12.2019 року, з 26 грудня 2019 року ОСОБА_1 був звільнений з посади заступника начальника цеху складання за угодою сторін (п.1 ст. 36 КЗпП України).

Згідно ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно ст.4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно ч.1 ст.9 ЦК України кореспондується з вищевказаною статтею КЗпП України щодо застосування ЦК України до врегулювання відносин, зокрема, до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами.

Суд переконався, що позивач перебував у трудових відносинах із відповідачем. Відповідно до норм ст.ст.115, 116 КЗпП України відсутність заборгованості перед позивачем по заробітній платі має довести саме роботодавець, а не позивач.

Згідно довідки ПрАТ "СКМЗ" таб. № 12411, заборгованість перед ОСОБА_1 на грудень 2019 року складає: заробітна плата: 7 543 грн. 61 коп.; компенсація за невикористану відпустку 53739 грн. 08 коп., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку, по день ухвалення рішення, суд зазначає наступне.

У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24грудня 1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступний після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

При цьому розмір середнього заробітку необхідно проводити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 з наступними змінами (далі - Порядок). Згідно з пунктами 2, 5 цього Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи із його заробітної плати за два останніх відпрацьованих місяця, які передували звільненню, а нарахування середньої заробітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Виходячи з наданої відповідачем довідки про заробітну плату № 274 від 19.05.2020 р., середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за два останніх відпрацьованих перед звільненням місяців складає 667, 84 грн. без утримання податків і зборів, тому з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки розрахунку по заробітній платі, починаючи з 27.12.2019 року (наступний день після звільнення) по 26.05.2020 р. (день ухвалення судом рішення по справі).

Закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; а при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

За період з 27.12.2019 року по 26.05.2020 р. минуло 102 робочих дні. При визначенні кількості робочих днів суд виходить із п`ятиденного робочого тижня ОСОБА_1 та листа Міністерства соціальної політики України від 03.08.2019 р. "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік».

Отже, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27.12.2019 року по 26.05.2020 р. включно становить 68119, 68 грн. із розрахунку 667, 84 грн. х 102 дні, які і підлягають стягненню на користь позивача.

Оскільки розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 в сумі 667, 84 грн. визначено із нарахованої заробітної плати без утриманих податків та обов`язкових платежів, то середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні необхідно стягнути із відрахуванням (утриманням) при виплаті податків та інших обов`язкових платежів передбачених законодавством України. (Висновок, Верховного Суду від 02.10.2019 р. у справі № 643/4807/16-ц).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (ч.6 ст.141 ЦПК України)

Оскільки, відповідно до п.1 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення заробітної плати, то судовий збір підлягає стягненню на користь держави з ПрАТ "СКМЗ" у сумі 1294, 02 грн. виходячи з загальної суми майнового характру.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 13, 141, 264, 265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПрАТ "Старокраматорський машинобудівельний завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Старокраматорський машинобудівний завод" (ЄДРПОУ 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_1 , заборгованість по заробітній платі у сумі 61282 грн. 69 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 27.12.2019 р. по 26.05.2020 р. в сумі 68119 грн. 68 коп. з утриманням з цих сум податків та обов`язкових платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Старокраматорський машинобудівний завод" (ЄДРПОУ 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь держави судовий збір у сумі 1294 грн. 02 коп.

Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи.

Суддя Краматорського міського суду І. М. Нейло