Рішення № 91044686, 19.08.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Вн. №27/83

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 серпня 2020 року № 640/398/19

За позовом Головного управління ДПС у м. Києві

До Фізичної особи ОСОБА_1

Про стягнення заборгованості у розмірі 83 999,01 грн.

Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 83999,01 грн.

Ухвалою суду від 11.02.2019 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

28.02.2019 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) перебуває на податковому обліку в ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві та є платником податків.

23.10.2015 р. ДПІ у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, наказу від 25.09.2015 р. №1253 проведено документальну позапланову перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на доходи фізичних осіб ФО - платника податків ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), про що складено акт перевірки від 23.10.2015 р. №5528/ НОМЕР_2 .

Згідно з висновками акту перевірки встановлено, що фізична особа - платник податків за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. отримала та не задекларувала дохід (додаткове благо) в сумі 396 638, 88 грн., у зв`язку з чим порушено пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.17 "д" п. 164.2, п. 164.1, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України та не сплачено 67 199, 21 грн. ПДФО.

Згідно зі змістом акту перевірки інформація щодо отримання доходу підтверджена листом ПАТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" від 24.03.2015 р. №15/02-10.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків за фізичною особою ОСОБА_1 обліковується податковий борг у розмірі суми 83 999,01 грн. по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування.

08.12.2015 р. контролюючим органом за наслідками перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0002571701, згідно з яким за порушення п. 57.1 ст. 57, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.17 "д" п. 164.2, п. 164.1, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, ОСОБА_1 нараховано 67 199, 21 грн. ПДФО та 16 799, 8 грн. штрафних санкцій.

Контролюючим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 03.02.2016 р. № 1169-16, рішення про опис майна у податкову заставу, які були отримані відповідачем 02.03.2016 р. згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

У зв`язку з несплатою податкового зобов`язання в добровільному порядку контролюючий орган звернувся до суду.

Відповідач - Фізична особа ОСОБА_1 - проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши наступне.

Відповідач зазначив, що 06.09.2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" було укладено Договір відновлюваної кредитної лінії № 2110 про надання кредиту в розмірі 99 400,00 доларів США, для забезпечення виконання якого між ОСОБА_1 та Банком було укладено Іпотечний договір № 3017 від 06.09.2007 року. Внаслідок невиконання ОСОБА_1 , зобов`язань за Кредитним договором, Ощадбанк звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 831 544,27 грн. Позов Ощадбанка було задоволено повністю та 23.04.2010 року йому було видано виконавчий лист № 2-675- 1, на підставі якого 18 травня 2010 року Відділом державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження та постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Ощадбанку суму заборгованості в розмірі 831 544,27 грн. та накладено арешт на майно в межах стягнення.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, а саме квартири АДРЕСА_1 , заборгованість перед Ощадбанком було частково погашено та залишок заборгованості становив суму в розмірі 396 480,08 грн. На залишок заборгованості Ощадбанком було отримано другий виконавчий лист №2-675-1/10, на підставі якого 30 січня 2015 року Відділом державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження № 46269416 та постановлено стягнути з мене на користь Ощадбанку суму заборгованості в розмірі 396 480,08 грн.

Вказане виконавче провадження станом на момент подання даного відзиву не закрите та на даний час проводяться виконавчі дії щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, на підтвердження чого до даного відзиву надано Інформацію про виконавче провадження № 46269416 та письмову відповідь на запит до Ощадбанку про наявну кредитну заборгованість, в якому чітко зазначено що частина кредитної заборгованості у розмірі 49623,28 дол.США (396638,88 грн.) була відшкодована банком за рахунок резерву, що не є підставою для припинення претензійно-позовної роботи банку та банк зберігає за собою право вжиття повного комплексу заходів щодо стягнення кредитної заборгованості.

Таким чином, твердження позивача про отримання ОСОБА_1 від ПАТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" доходу в розмірі 396 638,88 грн. за ознакою "126" є безпідставними та спростовуються зазначеними вище документами.

Отже, позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, оскільки ОСОБА_1 від ПАТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" не отримувався дохід в розмірі 396 638,88 грн. як додаткове благо та не була жодним чином анульована сума боргу.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

П. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості виникла визначення суми податкового зобов`язання на підставі податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0002571701 від 08.12.2015 року, прийнятого на підставі акту перевірки від 23.10.2015 року № 5528/ НОМЕР_2 .

Зокрема, у вказаному акті контролюючий орган дійшов висновку про те, що з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. позивачем отримано та не задекларовано дохід (додаткове благо) в сумі 396 638, 88 грн., у зв`язку з чим порушено пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.17 "д" п. 164.2, п. 164.1, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України та не сплачено 67 199, 21 грн. ПДФО.

В якості підстави для такого висновку міститься посилання на лист ПАТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" від 24.03.2015 р. №15/02-10, копію якого до матеріалів справи не надано.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України (станом на 31.12.2013 р.) загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Згідно з пп. 164.2.17 "д" п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

В той же час, в матеріалах справи наявні докази того, що сума у розмірі 396 638,88 грн. станом на лютий 2019 р. має статус боргу позивача перед ПАТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ", є предметом примусового стягнення за виконавчим провадженням ВП №46269416.

Про відсутність факту анулювання (списання) вказаної суми боргу також свідчить листування позивача з банком, зокрема, надані копії листів від 14.04.2015 р. №2398 та від 11.05.2016 р. №35/2-01/215.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вказаним вимогам має відповідати і рішення контролюючого органу, на підставі якого заявлено вимогу про стягнення заборгованості, незалежно від того, чи було це рішення предметом окремого судового оскарження.

Оскільки відповідачем надано суду докази на спростування факту списання анулювання) заборгованості перед банком, суд вважає за можливе надати оцінку вказаним доказам під час розгляду справи про стягнення податкової заборгованості.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш ИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 19.08.2020 р.