Рішення № 91044685, 19.08.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2020 року м. Київ № 640/22000/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпровизнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (03680, м. Київ, вул. Антоновича, 70, код ЄДРПОУ 22869454), в якому просить визнати протиправними дії відповідача та зобов`язати відповідача вчинити дії щодо призначення пенсії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва замінено відповідача на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки на момент звернення позивач мала необхідний стаж для призначення такої пенсії.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років через недостатній стаж роботи на посадах, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах. При цьому, період роботи 01.09.2006 по 16.04.2012 не зараховано, оскільки посада методиста в позашкільному навчальному закладі не передбачено переліком посад, що дають право на пенсію за вислугу років. Період роботи з 12.10.2017 по 30.11.2017 не зараховано до стажу роботи у зв`язку зі змінами у законодавстві, що набрали чинності 11.10.2017.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

21.12.2017 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до якої додано відповідний пакет документів, який прийнято та зареєстровано за №2874/11549.

З розрахунку стажу, складеного Правобережним об`єднаним управління Пенсійного фонду України в місті Києві вбачається, що загальний трудовий стаж позивача з 01 вересня 1980 року по 30 листопада 2017 року становить 35 років 5 місяців 12 днів, а трудовий стаж, який дає право на призначення пенсії за вислугу років становить 26 років 5 місяців 6 днів та включено період роботи позивача, як працівника освіти, у наступні періоди:

1) з 10 жовтня 1984 року по 18 серпня 1986 року - 1 рік 10 місяців 9 днів;

2) з 01 серпня 1987 року по 15 вересня 1992 року - 5 років 1 місяць 15 днів;

3) з 16 вересня 1992 року по 30 червня 2000 року - 7 років 9 місяців 16 днів;

4) з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2003 року - 3 роки 6 місяців 0 днів;

5) з 01 січня 2004 року по 01 вересня 2005 року - 1 рік 8 місяців 1 день;

6) з 02 вересня 2005 року по 31 серпня 2006 року - 1 рік о місяців 0 днів;

7) з 17 квітня 2012 року по 11 жовтня 2017 року - 5 років 5 місяців 25 днів.

Листом Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України від 04.04.2018 № 18160/07 ОСОБА_1 повідомлено про відсутність підстав для призначення пенсії за вислугу років у зв`язку з відсутністю у позивача необхідного стажу роботи, що дає право на цей вид пенсії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019, залишеним силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019, визнано протиправним та скасувано рішення Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлене протоколом №11549 від 28 березня 2018 року, про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років від 2 у відповідності до вимог чинного законодавства України з урахуванням висновків суду у даній адміністративній справі.

На виконання зазначеного рішення листом від 06.09.2019 № 197474/02 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про відсутність підстав для призначення пенсії за вислугу років у зв`язку з відсутністю у позивача необхідного стажу роботи, що дає право на цей вид пенсії.

При цьому, період роботи з 01.09.2006 по 16.04.2012 на посаді методиста 2 категорії з навантаженням керівника гуртка в Центрі дитячої та юнацької творчості Солом`янського району м. Києва не зараховано до спеціального стажу, оскільки дана посада не відноситься до посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Період роботи з 12.10.2017 по 30.11.2017 на посаді керівника гуртка в Центрі дитячої та юнацької творчості Солом`янського району м. Києва не зараховано до спеціального стажу у зв`язку зі змінами у законодавстві.

Позивач, вважаючи, що відповідачем помилково розраховано стаж роботи на посадах, що дають право на отримання пенсії за пільговими умовами, звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком (стаття 51 Закону України Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ).

Положеннями статті 52 Закону №1788-ХІІ встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають, у тому числі, працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту «е» статті 55.

Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців;

з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

Тобто, враховуючи, що позивач досягла 55-річного віку 16.10.2017, для призначення пенсії за вислугу необхідно мати спеціальний стаж роботи (вислугу років) не менше 26 років 6 місяців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 затверджено перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, а постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 визначено перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, у тому числі, й педагогічних працівників позашкільних закладів.

Частиною першою статті 21 Закону України «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 № 1841-ІІІ, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що педагогічним працівником закладу позашкільної освіти повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має вищу педагогічну або іншу фахову освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров`я якої дозволяє виконувати професійні обов`язки в закладах позашкільної освіти. Педагогічним працівником закладу позашкільної освіти може бути також народний умілець з високими моральними якостями за умови забезпечення належної результативності освітнього процесу.

Абзацом 3 частини четвертої статті 21 Закону № 1841-ІІІ встановлено, що педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Таким чином, період роботи позивача з 01.09.2006 по 16.04.2012 на посаді методиста 2 категорії з навантаженням керівника гуртка в Центрі дитячої та юнацької творчості Солом`янського району м. Києва відноситься до переліку посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, а тому відповідач помилково не зарахував даний період до спеціального стажу.

Разом з тим, суд звертає увагу, що 11.10.2017 набув чинності Закон України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, у зв`язку з чим особами, які на день набрання чинності цього Закону мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому, положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом № 2148-VIII, тобто 11.10.2017, мають вислугу та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Отже, у спірних правовідносинах до спеціального стажу зараховуються періоди роботи, що були набуті до 11.10.2017, а тому відповідач правомірно не зарахував до спеціального стажу роботи період роботи позивача з 12.10.2017 по 30.11.2017, а тому суд відмовляє у позовних вимогах в цій частині, у зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги щодо визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні пенсії шляхом визнання протиправними дій щодо відмови у зарахуванні до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, періоду роботи ОСОБА_1 з 01.09.2006 по 16.04.2012.

Отже, судом встановлено, що позивач, станом на день звернення за призначенням пенсії, мала стаж на посадах, що дає право на вислугу років 32 роки 0 місяців 22 дні, а отже мала право на призначення пенсії за вислугою років.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у зарахуванні до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, періоду роботи ОСОБА_1 з 01.09.2006 по 16.04.2012 на посаді методиста 2 категорії з навантаженням керівника гуртка в Центрі дитячої та юнацької творчості Солом`янського району м. Києва.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити з 21.12.2017 ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 600 (шістсот) гривень 00 копійок.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов