Ухвала суду № 91043663, 19.08.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про роз`яснення судового рішення

"19" серпня 2020 р. справа № 300/1900/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши за правилами письмового провадження заяву Військової частини 1241 Національної Гвардії України від 05.08.2020 №50/41-1181 про роз`яснення судового рішення у адміністративній справі

за позовною заявою ОСОБА_1

до Військової частини 1241 Західного оперативно-територіального Об`єднання Національної Гвардії України

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення компенсації за вартість неотриманого речового забезпечення у розмірі 86 746,87 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківським окружним адміністративним судом, у результаті розгляду адміністративної справи №300/1900/19, 04.12.2019 ухвалено рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини 1241 Західного оперативно-територіального Об`єднання Національної Гвардії України задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Військової частини 1241 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної Гвардії України, що полягає у не виплаті ОСОБА_1 , на момент виключення зі списків особового складу військової частини, компенсації за вартість неотриманого речового майна; стягнуто з Військової частини 1241 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної Гвардії України на користь ОСОБА_1 компенсацію за вартість неотриманого речового майна у розмірі 86 746 (вісімдесят шість тисяч сімсот сорок шість) гривень 87 копійок, відповідно до довідки про вартість речового майна, що належить до видачі старшому солдату ОСОБА_1 №2 від 28.03.2018; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини 1241 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної Гвардії України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок (а.с.45-50).

ОСОБА_1 13.02.2020 отримано виконавчий лист, виданий Івано-Франківським окружним адміністративним судом, що підтверджується відміткою на заяві про його видачу (а.с.54).

На адресу суду 17.07.2020 від Військової частини 1241 Національної Гвардії України надійшла заява про роз`яснення судового рішення за №50/41-1096 від 17.07.2020 (а.с.56 та зворотна сторона), однак, судом встановлено, що така заява не містить ідентифікаційного коду Військової частини 1241 Національної Гвардії України в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, до заяви не додано доказів її надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження), а також, таку подано до суду і підписано особою, адміністративна процесуальна дієздатність якої не підтверджена належним чином. Зважаючи на виявлені недоліки, у відповідності до приписів статті 167 КАС України, 27.07.2020 судом постановлено ухвалу про повернення заяви про роз`яснення судового рішення без розгляду (а.с.59-60).

Відповідач, усунувши описані у вищевказаній ухвалі недоліки, повторно подав заяву про роз`яснення рішення суду, яку отримано судом 13.08.2020.

У заяві представник Військової частини 1241 Національної Гвардії України просить роз`яснити рішення суду від 04.12.2019, у частині необхідності стягнення із суми виплаченої позивачу компенсації за вартість неотриманого речового майна військового збору у розмірі 1,5%, передбаченого Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших законодавчих актів України" від 31.07.2014.

Так, в обґрунтування необхідності такого роз`яснення, представник зазначає, що відповідач сплатив на користь ОСОБА_1 стягнуту судом компенсацію у розмірі 85 445 гривень 67 копійок, з урахуванням військового збору 1,5%, що становить 1 301 гривню 20 копійок (а.с.58). Однак, 14.07.2020 відповідачем отримано постанову від 09.07.2020 ВП №61275947, винесену заступником начальника Івано-Франківського міського відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про арешт коштів боржника - Військової частини 1241 у розмірі 1 501 гривня 20 копійок, що зумовлено частковим виконанням рішення суду, а саме: недоутриманням стягувачем 1 301 гривні 20 копійок, відповідно до резолютивної частини рішення суду, а також, несплатою боржником витрат виконавчого провадження у розмірі 200 гривень.

Відповідно до частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Так, розглянувши подану заяву за правилами письмового провадження, судом встановлено наведені нижче обставини.

Згідно з частиною 1 статті 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Згідно із статтею 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз`ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Таким чином, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Зі змісту рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року вбачається, що судом не вирішено питання утримання з суми, що підлягає стягненню на користь позивача - ОСОБА_1 податків та зборів, що спричинило ускладнення виконання рішення суду, накладення арешту на кошти боржника у розмірі, що перевищує присуджену судом до стягнення суму компенсації та перешкоджає закінченню виконавчого провадження у зв`язку із повним виконанням рішення суду боржником.

Тому, з даного приводу суд вважає необхідним роз`яснити судове рішення, зазначивши, що відповідно до пунктів 16-1, 1.1-1.6 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України зі змінами, внесеними, зокрема, згідно із Законом №71-VIII від 28.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу, відповідно до якого, такими є, серед інших, фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу (зокрема, роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку).

Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України, загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Так, підпунктом «г» 164.2.17 пункту 164.2 вказаної статті передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов`язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.

Будь-яких застережень чи винятків стосовно оподаткування доходу платника податків отриманого внаслідок компенсації вартості неотриманого речового майна положення розділу IV Податкового кодексу України не містять.

Водночас, підпунктом 1.7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Кодексу встановлено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС).

Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів, що свідчили б про безпосередню участь ОСОБА_1 в антитерористичній операції та операціях Об`єднаних сил (ООС), а також інших обставин, що свідчили б про відповідність, встановленим податковим законодавством, критеріям при визначенні категорій осіб, які звільняються від сплати військово збору, з доходу ОСОБА_1 у вигляді компенсації за вартість неотриманого речового майна, як військовослужбовця, що проходила військову службу за контрактом у Військовій частині 1241 в період з 07.09.1993 по 04.01.2019, утримується сума військового збору у розмірі 1,5%, яка становить 1 301 гривня 20 копійок.

Разом з цим, суд вважає за необхідне звернути увагу Військової частини 1241 на приписи статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Так, боржник у випадку, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено його права, свободи чи інтереси, не позбавлений можливості у порядку, встановленому вказаною статтею звернутись із позовною заявою до адміністративного суду.

На підставі наведеного та керуючись статями 241, 243, 248, 254, 256, 294, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Військової частини 1241 Національної Гвардії України про роз`яснення рішення від 05.08.2020 №50/41-1181 - задовольнити.

Роз`яснити, що при виконанні рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 у справі №300/1900/19, Військова частина 1241 Національної Гвардії України при здійсненні виплати ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно, із суми, яка визначена у резолютивній частині рішення суду в розмірі 86 746 гривень 87 копійок, повинна утримати військовий збір у розмірі 1,5%, що становить 1 301 гривня 20 копійок.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно, з моменту її проголошення суддею.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.