Ухвала суду № 91042679, 17.08.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

з питань відстрочення виконання судового рішення

м. Вінниця

17 серпня 2020 р. Справа № 120/144/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича, розглянувши у письмовому провадженні заяву про відстрочення виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Вінницький обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Вінницький обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити дії,.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом № 174 від 05 грудня 2019 року Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги як військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини; зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

21 липня 2020 року Міністерством оборони України подано заяву про відстрочення виконання судового рішення від 05 березня 2020 року.

Заява обґрунтована тим, що механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначений Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року (далі - Порядок № 975). Відповідно до зазначеного Порядку для призначення одноразової грошової допомоги має бути звернення позивача, згідно з яким керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк розпорядникові бюджетних коштів висновок, щодо виплати одноразової грошової допомоги. А розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення зазначеної допомоги або про відмову в її призначенні. У зв`язку із зазначеним, на думку заявника, для виконання рішення суду першої інстанції від 05 березня 2020 року, Міністерству оборони України потрібен час передбачений Порядком № 975.

Ухвалою від 06 серпня 2020 року заяву про відстрочення виконання рішення суду призначено до розгляду в судовому засіданні 17 серпня 2020 року з повідомленням сторін.

14 серпня 2020 року до суду було подано заперечення на заяву про відстрочення виконання судового рішення, в якому представник позивача просить відмовити у задоволенні вказаної заяви. Переконаний, що зазначені у заяві дії щодо надання уповноваженим органом документів розпоряднику бюджетних коштів для прийняття рішення та подальше його повернення на адресу уповноваженого органу для реалізації є окремими етапами виконання рішення від 05 березня 2020 року, як передумови для виплати позивачу одноразової грошової допомоги. Тому такі підстави, на думку сторони позивача, не можуть кваліфікуватись як такі, що є істотними для відстрочення виконання рішення суду, оскільки вони спрямовані на безпосереднє виконання покладеного судовим рішенням обов`язку.

17 серпня 2020 року на електронну адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява представника відповідача про проведення судового засідання без представника Міністерства оборони України.

Представник позивача у свою чергу подав клопотання від 17 серпня 2020 року про проведення розгляду заяви у порядку письмового провадження без його участі.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення останнього був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Таким чином, враховуючи зазначені положення КАС України та заяви представників сторін, суд прийшов висновку про можливість здійснення розгляду заяви про відстрочення виконання рішення у письмовому провадженні. При цьому відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Визначаючись щодо заяви про відстрочення виконання судового рішення, суд виходив з такого.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання.

Право особи на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статтею 6 КАС України.

Згідно із частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

У разі, якщо рішення суду не виконується у добровільному порядку воно може бути звернене до примусового виконання у порядку статті 373 КАС України.

Відповідно до частин 1, 3 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд, згідно із положеннями частини 4 статті 378 КАС України, також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Системний аналіз викладених норм свідчить про те, що підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є виняткові обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим виконання судового рішення в адміністративній справі.

Суд зауважує, що наведені вище норми КАС України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Під відстроченням виконання рішення розуміється перерва на певний, точно визначений строк, протягом якого виконання рішення не проводяться, у зв`язку з існуванням обставин, за наявності яких вчасне виконання завдає шкоди правам або інтересам боржника або інших осіб.

Таким чином, для відстрочення виконання рішення суду повинна бути наявність обставин, що ускладнюють виконання. На підтвердження факту існування таких обставин заявник повинен подати суду докази, відповідно до вимог статей 72-80 КАС України.

Як встановлено судом, у заяві про відстрочення виконання рішення суду представник відповідача посилається на те, що для виконання рішення суду потрібен час для подачі розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та лише після цього розпорядник бюджетних коштів у місячний строк приймає рішення про призначення допомоги або про відмову у її призначенні.

Згідно з частиною 2 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Саме ця правова позиція відповідає всім критеріям ефективного засобу юридичного захисту, який гарантує стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Приймаючи до уваги положення пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, зазначені відповідачем у заяві обставини, не є обставинами, які істотно ускладнюють виконання рішення суду від 05 березня 2020 року.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви Міністерства оборони України про відстрочення виконання рішення від 05 березня 2020 року у справі № 120/144/20-а відсутні.

Керуючись ст.ст. 6, 14, 248, 256, 370, 372, 378 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Міністерства оборони України про відстрочення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі №120/144/20-а відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

За приписами ч. 8 ст. 378 КАС України ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович