Ухвала суду № 91041677, 18.08.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

18.08.2020р. м. Харків №905/1508/20 Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

розглянувши матеріали за вх. №15094/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське»

до відповідача Приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка Олексія Вікторовича

про визнання дій протиправними та зобов`язання зняти арешт,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Краснолиманське» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О.В. про визнання протиправними дій приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О.В. щодо відмови зняти арешт з грошових коштів, належних позивачу, у розмірі наявного грошового зобов`язання з виплати заробітної плати; зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О.В. зняти арешт з грошових коштів, належних ТОВ «Краснолиманське» у розмірі наявного грошового зобов`язання з виплати заробітної плати, що становить 104 366 174,09 грн., які розміщенні на поточному рахунку № НОМЕР_1 , у валюті гривня, в АТ «Комерційний індустріальний банк», код ЄДРПОУ 21580639, код банку 322540.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час примусового виконання ухвали господарського суду Донецької області від 18.09.2019р. у справі №905/1360/19 приватним виконавцем накладено арешт в т.ч. на рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Комерційний індустріальний банк», що використовується позивачем в т.ч. для виплати заробітної плати працівникам та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України. Накладення арешту на рахунок боржника, який призначений в т.ч. для заробітної плати та інших виплат працівникам, унеможливлює їх своєчасне здійснення, що призводить до порушення конституційних прав громадян на оплату праці. При цьому, позивач звертався до відповідача із заявою про виникнення в нього зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, документально підтвердив розмір заборгованості та просив не накладати або зняти арешт з відповідної суми коштів, але відповідач неправомірно відмовив у задоволенні цієї заяви.

Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 20 ГПК визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; 3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; 4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; 5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; 8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; 9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України «Про третейські суди», якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті; 12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах; 13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; 14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою; 15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання; 16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець; 17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Разом з цим, згідно до ч. 1 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Приписами ст. ст. 339, 340 ГПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Аналіз цих положень законодавства дає підстави для висновку, що скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби або приватних виконавців щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об`єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо). Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід`ємною частиною судового процесу, тому господарські суди не повинні відкривати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Отже, чинним законодавством передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, можуть бути оскаржені до суду в порядку, передбаченому розділом VI ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що у даному випадку позивач подав до суду позов, в якому фактично оскаржуються дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О.В. у виконавчому провадженні № 62128434 щодо примусового виконання ухвали господарського суду Донецької області від 18.09.2019р. у справі №905/1360/19, та який не підлягає розгляду господарським судом в порядку позовного провадження, у відкритті провадження у справі слід відмовити.

При цьому, позивач, як сторона виконавчого провадження, може оскаржити дії/ бездіяльність приватного виконавця в порядку VI ГПК України, звернувшись з відповідною скаргою до суду, який видав виконавчий документ, в межах вже існуючої господарської справи №905/1360/19.

Керуючись ст. ст. 175, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» у відкритті провадженні у справі.

Додаток: позовна заява на 5 арк. і додані до неї документи на 144 арк.

Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України а рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повна ухвала складена 18.08.2020р.

Суддя Л.В. Ніколаєва