Ухвала суду № 91040794, 19.08.2020, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7013/20

Провадження № 2/750/1627/20

У Х В А Л А

19 серпня 2020 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Логвіна Т.В., перевіривши додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України при пред`явленні позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» про стягнення компенсації втрати частини заробітку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и л а :

у серпня 2020 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення компенсації втрати частини заробітку в сумі 7697 грн. 41 коп. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 427 098 грн. 74 коп.

Дана позовна заява має бути залишена без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 177 ЦПК України.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем не додано до позовної заяви квитанції про сплату судового збору.

Позивач у позовній заяві посилається на п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

При цьому, як вбачається зі змісту позовної заяви, правовідносини, які виникли між сторонами, випливають з порушення трудових прав позивача та не є предметом регулювання Закону України «Про захист прав споживачів», а тому до позовної заяви має бути додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених чинним законодавством розмірах

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях, а тому повинна бути оплачена судовим збором.

Зазначене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладений в Постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, провадження №12-301гс18.

Згідно аналізу норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

А тому, позивачем має бути сплачено судовий збір за заявлені вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Згідно п/п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем справляється судовий збір, ставка якого складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840 грн. 80 коп.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10510 грн.).

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 4270 грн. 98 коп. за заявлені вимоги майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, надавши відповідний підтверджуючий документ про його сплату.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 175, 177, 185, 353, 354 ЦПК України,

у х в а л и л а :

позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» про стягнення компенсації втрати частини заробітку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні залишити без руху.

Запропонувати позивачу в 5 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказані в ній недоліки, а саме: оплатити судовий збір на користь держави.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог даної ухвали у вказаний строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя