Ухвала суду № 91032248, 18.08.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/8183/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 серпня 2020 року місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., ознайомившись з матералами позовної заяви ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Держмитслужби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до Закарпатської митниці Держмитслужби України, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову від 04.08.2020 у справі про порушення митних правил №0360/30500/20, якою агента з митного оформлення ПП «Інтеграл» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за статтею 485 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6878,52 грн. та закрити справу.

Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви в тому числі з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 вказаного Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суддя враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 (провадження № 11-1287апп18) відступила від висновку, викладеного Верховним Судом України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), та вказала, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

У зазначеній справі за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, у відповідності до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено вимогу немайнового характеру, яка підлягає оплаті судовим збором, тому позивачеві необхідно сплатити судовий збір в розмірі 420,80 грн.

Крім того, згідно п.п. 2, 11 ч.5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або імя (прізвище, імя та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів звязку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення вказанх вимог в позовній заяві не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти відповідача та позивача по справі, не зазначено власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав

Також, у відповідності до ч.1. ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи. При цьому, позивачем не надано копій додатків до позовної заяви для відповідача.

Відповідно до ч. 2 та ч. 4, 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Так, позивачу слід подати до суду копії документів, що додаються до позовної зави належним чином засвідчені, у відповідності до норм КАС України.

Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, для усунення вказаних недоліків позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 48, 94, 160, 161, 169 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Держмитслужби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил - залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області Н.Б. Шумило