Рішення № 91032188, 13.08.2020, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2086/19

Провадження № 2/307/140/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2020 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

при секретарі Ком`яті Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буштинської селищної ради Тячівського району про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на об`єкт нерухомого майна - реконструйоване вбудоване приміщення кінотеатру під торгово-офісні приміщення та житло розташоване по АДРЕСА_1 .

Протокольною ухвалою суду Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області було притягнуто в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Посилається на те, що 23.04.2015 р. між ним та відділом управління майном Тячівської районної ради було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нежитлової 11/100 частини будівлі, загальною площею 61.13 м.кв., колишнього кінотеатру, що розташований в АДРЕСА_2 , на земельній ділянці, загальною площею 0.0575 га., за кадастровим номером 2124455300:04:009:0039.

Згідно договору купівлі-продажу від 04.08.2016 р. він придбав від відділу управління майном Тячівської районної ради 10/100 частин нежитлової будівлі - колишнього кінотеатру, загальною площею 50.6 м.кв., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці, загальною площею 0.0575 га., за кадастровим номером 2124455300:04:009:0039.

Таким чином, загальна площа придбаної ним будівлі становить 111.13 м.кв.

На початку 2019 року ним було здійснено самочинну реконструкцію даних будівель, в результаті якої загальна площа будівлі збільшилася та становить 540.3 м.кв.

Просить позов задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Надав суду лист про розгляд справи у його відсутності. Відносно позовних вимог не заперечує, питання про задоволення чи відмову у задоволенні позовних вимог залишає на розсуд суду.

Представник Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.

Із статтей 15 та 16 ЦК України вбачається, що право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону № 2780-XII спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК). У зв`язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. Враховуючи наведене, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовом про визнання права власності на самочинно збудовані об`єкти суд має звертати увагу чи зазначено у позовній заяві відповідно до вимог статті 119 ЦПК обставини щодо звернення позивача до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття об`єкта до експлуатації та посилання на докази щодо зазначених обставин. У разі відсутності посилання на такі обставини або докази суд має відповідно до вимог статті 121 ЦПК залишити позовну заяву без руху та надати строк для усунення недоліків із наслідками, передбаченими частиною другою статті 121 ЦПК. Якщо позивач не звертався до компетентного державного органу із заявою про прийняття об`єкта до експлуатації, суд вирішує спір по суті з урахуванням наведених обставин та вимог закону.

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В судовому засіданні встановлено, що 23.04.2015 р. між відділом управління майном району Тячівської районної ради та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу 11/100 частини будівлі колишнього кінотеатру, загальною площею 61.13 м.кв., що розташована в АДРЕСА_2 , на земельній ділянці загальною площею - 0.0575 га, кадастровий номер - 2124455300:04:009:0039, за 51517.40 гривень.

28.03.2016 р. ОСОБА_1 придбав у Територіальної громади селища Буштино 78/100 будівлі колишнього кінотеатру, що складається з 78/100 частин літ «Б», загальною площею 425.08 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до договору купівлі-продажу від 24.08.2016 р. позивач придбав від відділу управління майном району Тячівської районної ради у власність 10/100 частин літ. «Б» будівлі колишнього кінотеатру, загальною площею 50.6 м.кв., що розташована в АДРЕСА_2 на земельній ділянці загальною площею - 0.0575 га., за кадастровим номером 2124455300:04:009:0039, вартістю 77078.10 грв.

Актами прийому-передачі від 29.04.2015 р. та 04.08.2016 р. згідно договорів купівлі-продажу відділ управління майном Тячівської районної ради передав покупцеві ОСОБА_1 11/100 частини вбудованого приміщення нежитлової будівлі, площею 61.13 м.кв., будівельним об`ємом 292 м.кв., вартістю 51517.40 грв. та 10/100 частини вбудованого приміщення колишнього кінотеатру, площею 50.60 м.кв., вартістю 77078.10 гривень.

На підставі вищевказаних договорів купівлі-продажу були внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права приватної власності на нерухоме майно за ОСОБА_1

Рішеннями Буштинської селищної ради № 42 від 29.05.2015 р. та № 92 від 07.09.2018 р., 11/100 частині вбудованого приміщення нежитлової будівлі площею 61.13 м.кв., в АДРЕСА_2 , куплених шляхом аукціону згідно договору № 1138 від 23.04.2015 р., присвоєно адресний номер 41- Б , а частині будівлі 10/100, колишнього кінотеатру в АДРЕСА_2 , купленої шляхом аукціону згідно «Договору купівлі-продажу » від 04.08.2016 р., власником якої є ОСОБА_1 присвоєно адресний номер АДРЕСА_3 .

17.03.2020 р. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на реконструйовані вбудовані приміщення кінотеатру під торгово-офісні та житлові приміщення по АДРЕСА_1 .

Із експлікації на реконструйовані вбудовані приміщення кінотеатру під торгово-офісні та житлові приміщення у АДРЕСА_1 , вбачається, що до складу будівлі входять підвал площею 48.5 м.кв., який включає сходи загальною площею 14.8 м.кв., підвал - 31.3 .кв., комора - 2.4 м.кв.; перший поверх площею 159 м.кв., який включає магазин - 119.4 м.кв., коридор-сходи - 37.6 м.кв., санвузол - 2.3 м.кв.; другий поверх площею 171.9 м.кв., який включає магазин - 124.6 м.кв., коридор-сходи - 29.6 м.кв., санвузол - 3.4 м.кв., приміщення - 14.3 м.кв.; та мнс площею 161.9 м.кв., який включає сходи - 31.2 м.кв., санвузол - 5.8 м.кв., кухню - 15.5 м.кв., житлову кімнату 26.3 м.кв., житлову кімнату 27.3 м.кв., житлову кімнату - 26.2 м.кв. і житлову кімнату - 29.6 м.кв.

Відповідно до висновку за результатами проведеного будівельно-технічного експертного дослідження від № 137/20 від 24.04.2020 р. та доданого до нього листа з коригуванням висновку № 386/137/2020 від 11.06.2020 р., виконані реконструкції вбудованих приміщень кінотеатру під житлові приміщення та під торгово-офісні приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва - відповідає.

Довідкою Буштинської селищної ради № 222/02-31 від 09.06.2019 р. стверджено, що внаслідок реконструкції ОСОБА_1 вбудованих приміщень кінотеатру під торгово-офісні приміщення та житло, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та В, права Буштинської селищної ради не порушені.

28.05.2020 р. між Територіальною громадою селища Буштино Тячівського району та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу про передачу у приватну власність земельної ділянки несільськогосподарського призначення, цільове призначення - , для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0.0575 га., кадастровий номер 2124455300:04:009:0039.

Відповідно до ст.ст. 316 ч. 1 та 317 ч. 1 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права й обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 376 ч. 1 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту.

Пунктом 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 визначено, що реконструкція перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технікоекономічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Статтею 375 ч. 3 ЦК України визначено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Із статті 376 ч. 5 ЦК України вбачається, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Враховуючи встановлені по справі обставини та наведені вимоги закону суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду. В матеріалах справи достатньо доказів, які дають підстави задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Судом враховується, що при цьому права та інтереси третіх осіб не порушуються.

Судові витрати слід покласти на позивача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 316, 317, 321, 328, 375, 376 ЦК України суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю. Визнати ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_4 , власником об`єкту нерухомого майна - реконструйовані вбудовані приміщення кінотеатру під торгово-офісні приміщення та житло розташовані по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2124455300:004:009:0039, що складається з підвалу; сходи - 14.8 м.кв., підвал - 31.3 м.кв., комора - 2.4 м.кв.: перший поверх; магазин - 119.4 м.кв., коридор-сходи - 37.6 м.кв., санвузол - 2.3 м.кв.: другий поверх; магазин - 124.6 м. кв., коридор-сходи - 29.6 м.кв., санвузол - 3.4.м.кв., приміщення - 14.3 м.кв.; мансардний поверх: сходи - 11.5 м.кв., санвузол - 11.5 м.кв., кухня 18 м.кв., хол - 28.5 м.кв., житлова кімната - 28.5 м.кв., житлова кімната - 26.0 м.кв., житлова кімната - 26.0 м.кв., житлова кімната - 29.9 м.кв., гардеробна - 9.2 м.кв.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повне рішення складено 17.08.2020 р.

Головуючий В.І. Гримут