Ухвала суду № 91029643, 18.08.2020, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 513/170/20

Провадження № 1-в/492/80/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

18 серпня 2020 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Варгаракі С.М.,

при секретарі судового засідання - Богдан А.І.,

за участю прокурора - Волкова І.І.,

захисника-адвоката Дукіна С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Арциз Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, щодо якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого спливає 25 серпня 2020 року.

В судовому засіданні прокурор Волков І.І., звернувся до суду з клопотанням про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, посилаючись на те, що раніше доведені ризики не знизились і не відпали, а саме: обвинувачений вчинив тяжкий злочин, перебуваючи на свободі може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків по наявному кримінальному провадженні.

Також, до суду надійшла заява від ОСОБА_2 про взяття обвинуваченого ОСОБА_1 на поруки.

В судовому засіданні захисник-адвокат Дукін С.В. заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та наполягав на задоволенні заяви ОСОБА_2 про взяття обвинуваченого ОСОБА_1 на поруки

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника-адвоката.

Розглянувши подане прокурором клопотання щодо продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , заслухавши думки учасників судового провадження, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу двомісячного строку з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з положеннями ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганням спробам, у тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Тобто, запобіжний захід має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із приписом п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, внаслідок якого настала смерть людини, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до восьми років, який вчинив у період іспитового строку, ніде не працює, не маючи постійного джерела доходів для забезпечення себе необхідним для життєдіяльності, перебуваючи на волі, може продовжити злочинну діяльність (про що свідчить вчинення вказаного злочину у період іспитового строку, відсутність міцних соціальних зв`язків, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення), суд вважає, що продовжують мати місце ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Зазначені обставини свідчать також про наявність обґрунтованої підозри у можливості продовження кримінальної протиправної поведінки обвинуваченим, що є ризиками, передбаченими п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Отже, суд вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може переховуватись від суду та продовжити злочинну діяльність.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177 та 178 цього кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Встановлені судом ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є реальними та виправдовують обмеження волі обвинуваченого. Застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України прокурором у судовому засіданні не доведений та фактично ґрунтується на припущеннях, оскільки клопотання не містить жодних фактичних даних які б свідчили про можливість обвинуваченим вчиняти або вчинення обвинуваченим дій щодо незаконного впливу на потерпілих чи свідків.

Таким чином, з врахуванням вимог ст. 183 КПК України щодо винятковості застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з врахуванням вищенаведеного, суд на даний час розгляду справи, в судовому засіданні не вбачає підстав для зміни обвинуваченому застосованого відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою і вважає що слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , строком на 60 діб, у зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Зважаючи на вище викладене, за переконанням суду застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить його належну процесуальну поведінку і уникнення ризиків наведених вище, перешкоджання і завершення розгляду кримінального провадження в суді.

За станом здоров`я обвинувачений може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі.

З огляду на вищезазначене, з урахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , його вік, стан здоров`я, майновий стан, враховуючи, що передбачені ст. 177 КПК України та доведені у даному кримінальному провадженні ризики не знизились і не відпали, суд приходить до висновку про суспільний інтерес у подальшому триманні обвинуваченого під вартою, що переважає над його особистими інтересами, та жоден більш м`який запобіжний захід, крім тримання під вартою, може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 .

Що стосується заяви ОСОБА_2 про взяття обвинуваченого ОСОБА_1 на поруки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

До клопотання мають бути додані: 1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання; 3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.

З аналізу вказаної норми випливає, що суд повинний дослідити відомості про особисті дані та відомості, які характеризують поручителів і свідчать про довіру до них, при наявності одного поручителя особливу довіру до нього, спроможність забезпечити належну поведінку обвинуваченого і виконання покладених на обвинуваченого обов`язків.

До суду від ОСОБА_2 лише надійшла заява про бажання взяти обвинуваченого на поруки, що він є директора ТОВ «Транспортник 1718» та може працевлаштувати на строк поруки обвинуваченого до вказаного підприємства.

Проте, обвинуваченим чи його захисником не подано клопотання про зміну запобіжного заходу, не надано копії матеріалів, якими обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; перелік свідків, яких обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання; підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

Крім того, для того, щоб суд зміг вирішити питання, чи заслуговує на особливу довіру ОСОБА_2 необхідно дослідити його моральні, соціальні, інтелектуальні здібності та якості.

Проте дані, які б могли об`єктивно охарактеризувати поручителя та свідчили б про можливість зазначеної особи вплинути на належну процесуальну поведінку обвинуваченого, відсутні. Також, у судовому засіданні не було доведено, що ОСОБА_2 має такий авторитет, у т.ч. у обвинуваченого, який би зневолював можливість у ОСОБА_1 переховуватися від суду оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, внаслідок якого настала смерть людини, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до восьми років, який вчинив у період іспитового строку.

За таких обставин суд не вбачає можливості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.

Керуючись ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ст. 29 Конституції України, главою 18, ст. ст. 331, 369-372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області Волкова І.І., про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про взяття обвинуваченого ОСОБА_1 на поруки - відмовити.

Продовжити відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) діб, з 18 серпня 2020 року до 16 жовтня 2020 року, без визначення розміру застави.

Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою закінчується 16 жовтня 2020 року.

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за результатами розгляду кримінального провадження.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_1 та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення для виконання.

Суддя

Арцизького районного суду С.М. Варгаракі