Рішення № 91029304, 18.08.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2020 року м. Київ № 640/9306/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач), у якій просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-5302-03 від 27.12.2018 в сумі 19779,12 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2019 відкрито провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він є інвалідом ІІ групи, а тому відповідно до положень законодавства звільнений від сплати єдиного внеску. Однак, відповідачем протиправно сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу зі сплати єдиного внеску.

Відповідачем надано відзив на позов, у якому зазначено, що інтегровану картку позивача за періоди з липня 2013 року по червень 2015 року, а також з січня 2018 року по березень 2019 року приведено у відповідність в частині зняття неправомірних нарахувань. Однак сума єдиного внеску у розмірі 2387,18 грн. обліковується як заборгованість, оскільки внесена на підставі переданих даних Пенсійним фондом України станом на 01.10.2013. Відповідачем зазначено, що Пенсійного фонду України направлено відповідно звернення щодо проведення коригувань даної суми.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.03.2020 замінено первинного відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 23.11.2004 та довідки акта огляду МСЕК №002613 від 21.10.2004.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем сформовано та направлено позивачу податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 27.12.2018 №Ф-5302-03 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 19779,12 грн.

Вказана сума заборгованості, відповідно до даних інтегрованої картки платника податків виникла з 2013 року та станом на 31.12.2018 становила 19779,12 грн.

Вважаючи протиправною вказану вимогу, позивачем оскаржено її до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружним адміністративним судом міста Києва зроблено висновок, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, та нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Так, відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пункт 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 ПК України дає визначення поняттю «працівник» - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону;

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 2 Закону №2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Пунктами 3 і 10 частини першої статті 1 Закону №2464-VI надано визначення поняттям:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;

страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно із пунктами 4, 5-1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Згідно із частиною 4 Закону №2464-VI особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як було зазначено вище ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи та, відповідно до частини 4 Закону №2464-VI звільнений від сплати єдиного внеску.

Відповідачем у відзиві на позов вказано про те, що інформація про наявність у ОСОБА_1 статусу інваліда отримано податковим органом 13.06.2019, після чого здійснено відповідні коригування в інтегрованій картці платника податків.

Судом досліджено витяг з інтегрованої картки платника податків за період з 2013 року по червень 2019 року та встановлено, що станом на 30.06.2019 відповідачем проведено коригування нарахувань єдиного внеску та знято всі нарахування, здійснені податковим органом.

Станом на 30.06.2019 за ОСОБА_1 обліковується заборгованість у сумі 2387,18 грн., яка виникла на підставі даних, наданих податковому органу Пенсійним фондом України у 2013 році при передачі картки ОСОБА_1 від пенсійних до податкових органів.

При цьому, в матеріалах справи наявна копія листа Державної податкової служби України від 20.09.2019 №2750/6-99-00-0407-01-15, яким на адвокатський запит щодо нарахування ОСОБА_1 повідомлено, що станом на 16.09.2019 відомості інтегрованої картки платника податків приведено у відповідність на підставі листа Пенсійного фонду України від 09.07.2019 №147974/05 щодо неправильно переданих залишків з єдиного внеску відносно ОСОБА_1 .

Отже, з матеріалів справи слідує, що контролюючим органом виявлено помилковість проведених нарахувань позивачу єдиного внеску та не заперечувалась протиправність оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-5302-03 від 27.12.2018 в сумі 19779,12 грн.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, а також доводи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-5302-03 від 27.12.2018 в сумі 19779,12 грн.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04655, м. Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Суддя Н.М. Клименчук