Рішення № 91028578, 14.08.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 серпня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/3932/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ України в Полтавській області), у якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення від 10.03.2020 №3;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 60% від загальної суми складових місячного заробітку на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 3.03.2020 №18-254 вих.20 з 14.12.2019.

Позовні вимоги обґрунтувала посиланням на те, що пенсійним органом протиправно, як на її думку, відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника з огляду на підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивача з огляду на відсутність у чинному пенсійному законодавстві правових норм щодо проведення перерахунку пенсій прокурорам.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Обставини справи

ОСОБА_1 з 22.11.2010 отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника, призначену їй відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 60% від заробітку, що підтверджено копією протоколу від 18.01.2011 №10454.

3.03.2020 прокуратурою Полтавської області складено довідку №18-258 вих20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за посадою старшого прокурора прокуратури, що прирівняна до посади прокурора прокуратури.

6.03.2020 ОСОБА_1 звернулась до ГУПФ України в Полтавській області із заявою про здійснення перерахунку призначеної пенсії у зв`язку з втратою годувальника на підставі зазначеної довідки.

10.03.2020 відповідачем прийняте рішення №3 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , що мотивоване посиланням на відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії, оскільки чинним законодавством не визначено порядку проведення перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Не погодившись з таким рішенням пенсійного органу, ОСОБА_1 оскаржила його до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Частиною п`ятою статті 50 Закону України "Про прокуратуру" від 5.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ), у редакції, чинній на дату призначення позивачу пенсії було передбачено, що в разі каліцтва чи інвалідності, що сталися у зв`язку з виконанням службових обов`язків, прокурор, слідчий прокуратури одержує компенсацію в розмірі від річного до п`ятирічного грошового утримання залежно від ступеня втрати працездатності, а в разі його загибелі із зазначеної причини сім`ї або утриманцям загиблого виплачується одноразова допомога в розмірі десятирічного грошового утримання за останньою посадою, що складається з посадового окладу та надбавки за класний чин, і призначається пенсія у зв`язку з втратою годувальника в розмірі його місячного посадового окладу.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 50-1 Закону №1789-ХІІ членам сімей прокурора або слідчого (батькам, дружині, чоловіку, дітям, які не досягли 18 років або старшим цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення ними 18 років, а тим, які навчаються, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку), які були на його утриманні на момент смерті, призначається пенсія на випадок втрати годувальника, за наявності у нього стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків від середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім`ї, 80 відсотків - на двох і більше членів сім`ї.

Підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам визначались частиною сімнадцятою цієї статті, відповідно до якої призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону №1789-ХІІ викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Крім того, 15.07.2015 набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (надалі - Закон №1697-VII) та на цій підставі втратила чинність частина вісімнадцята статті 50-1 Закону №1789-ХІІ.

Порядок пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури урегульовано статтею 86 Закону №1697-VII, відповідно до частини двадцятої якої (у редакції Закону України від 28.12.2014 №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Однак, Кабінетом Міністрів України не прийнято жодного нормативно-правового акта, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Проте рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Оцінка судом обставин справи

Мотивуючи відмову у здійсненні перерахунку пенсії відповідач виходив з того, що у чинному пенсійному законодавстві відсутні правові норми щодо проведення перерахунку пенсій прокурорам.

Надаючи оцінку вказаним аргументам відповідача, суд виходить з такого.

Як зазначено судом вище, Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 (надалі - Рішення №7-р(ІІ)/2019) положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".

У пункті 2 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Водночас суд враховує, що набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак, такі правовідносини безпосередньо пов`язуються з дією закону. Тобто, якщо це один день (втрата чинності повністю чи в окремій частині закону за рішенням Конституційного Суду України з дня його ухвалення), то цей строк закінчується о 24 години 00 хвилини цього дня. Відповідно, з 00 годин 00 хвилин наступного дня, з дати ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України, до правовідносин, що регулюється таким законодавством застосовується норма, що відповідає Конституції України, вступила у силу і діє.

Отже, з 14.12.2019 у чинному законодавстві відсутня вимога про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у Рішенні від 9.02.1999 №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

За змістом частини першої статті 97 Закону України "Про Конституційний Суд України" Суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.

Так, Конституційний Суд України у пункті 3 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 установив такий порядок його виконання:

частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (тобто, з 13 грудня 2019 року);

частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Отже, з огляду на ухвалення Конституційним Судом України Рішення №7-р(ІІ)/2019 у Законі №1697-VII з 14.12.2019 відсутня вимога про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Натомість підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури з 14.12.2019 є підвищення заробітної плати відповідної категорії працівників, як те передбачено частиною двадцятою статті 86 Закону №1697-VII.

Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників.

Дана постанова була чинною станом на 14.12.2019 та застосовувалась для обчислення заробітної плати працівників органів прокуратури.

Суд зауважує, що Офіс Генерального прокурора листом від 18.02.2020 вих.№21-803вих20 звернувся до Міністерства соціальної політики України щодо погодження порядку здійснення перерахунку пенсій прокурорів з огляду на ухвалення Другим Сенатом Конституційного Суду України Рішення від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019.

Пунктами 3, 4 розділу ІІ цього Порядку передбачено, що перерахунок пенсії проводиться за зверненням пенсіонера до органів Пенсійного фонду України на підставі довідок про заробітну плату (додаток 3). Перерахунок пенсії проводиться з дати звернення за перерахунком пенсії. Право на перерахунок пенсій за викладених умов виникає за зверненнями, що надходять починаючи з 13.12.2019, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13.12.2019.

Листом від 21.02.2020 вих.№2690/0/2-20/54 Міністерство соціальної політики України повідомило Офіс Генерального прокурора про погодження запропонованого порядку здійснення перерахунку пенсій працівникам органів прокуратури.

Крім того, листом від 25.02.2020 вих.№1416/0/196-20 Мінсоцполітики повідомило ПФУ про узгодження порядку здійснення перерахунку пенсій працівникам органів прокуратури.

У свою чергу, Пенсійний фонд України листом від 11.03.2020 вих.№2800-030102-9/7916 повідомив начальників головних управлінь Пенсійного фонду України в областях та м. Києві про погодження порядку дій при перерахунку пенсій працівникам органів прокуратури.

Надана позивачем довідка прокуратури Полтавської області від 3.03.2020 №18-258 вих20 складена на бланку органу прокуратури, містить обов`язкові реквізити (дату та вихідний номер), підписана посадовими особами, підпис яких скріплений гербовою печаткою. Крім того, така довідка складена за формою, наведеною у додатку до листа Офісу Генерального прокурора від 18.02.2020 вих.№21-803вих20.

Отже, відповідна довідка є належним та достатнім доказом розміру заробітної плати працівника прокуратури за аналогічною посадою та саме на її підставі має бути проведений перерахунок пенсії позивача.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення ГУПФ України в Полтавській області від 10.03.2020 №3, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5.04.2005 (заява №38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

З урахуванням наведеного, суд визнає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання пенсійного органу здійснити перерахунок і виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника з 14.12.2019 відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII у розмірі 60% загальної суми складових заробітної плати (грошового забезпечення) на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 3.03.2020 №18-258 вих20.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач від сплати судового збору звільнена, оскільки є особою з інвалідністю другої групи.

Відповідач доказів понесення судових витрат суду не надав.

Відтак, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 10 березня 2020 року №3.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 у розмірі 60% від загальної суми складових місячного заробітку на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 3 березня 2020 року №18-254 вих.№20, з урахуванням фактично сплачених сум, з 14 грудня 2019 року.

Позивач (стягувач): ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач (боржник): Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Кукоба