Ухвала суду № 91019857, 10.08.2020, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа №691/695/20

Провадження №1- кс/690/124/20

УХВАЛА

31 липня 2020 року Ватутінський міський суд Черкаської області у складі колегії:

судді-доповідача Пасацької Л.А.,

суддів Здоровило В.А., Линдюка В.С.,

при секретарі судового засідання Вельган А.І.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Кузнєцова Г.А.,

захисника Гречухи В.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі засідань приміщення суду в м. Ватутіне клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, у межах кримінального провадження № 12020250110000155, внесеного 09.04.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И В:

До суду 16.07.2020 р. в порядку ст. 34 КПК України на підставі ухвали Черкаського апеляційного суду від 09.07.2020 р. надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12020250110000155, внесеному 09.04.2020 р. до ЄРДР по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, та 17.07.2020 р. призначено підготовче судове засідання.

Захисники Головченко Г.А. та Подорога В.В. у призначене підготовче судове засідання 30.07.2020 р. не з`явились, при цьому матеріали справи не містять підтвердження їх належного повідомлення. Обвинувачений та його захисник заперечили проти проведення підготовчого судового засідання за їхньої відсутності.

З урахуванням думки учасників судового провадження суд вважав за необхідне відкласти підготовче судове засідання з метою недопущення порушення права на захист обвинуваченого.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні 30.07.2020 р. заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що досудовим розслідуванням зібрано достатньо доказів, які обґрунтовують причетність ОСОБА_1 до вчинення особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, та наявні передбачені ст.177 КПК України ризики: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - незаконно впливати на свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

На підтвердження заявлених ризиків прокурор зазначив, що ОСОБА_1 являється особою молодого віку, в ході досудового розслідування не здобуто будь-яких даних даних, які вказували б на наявність в останнього будь-якої хвороби, яка б унеможливила застосування відносно нього запобіжного заходу; має місце проживання та реєстрації в м. Городище, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, офіційно не працює, джерело його доходів невідоме, за місцем проживання характеризується посередньо, має непогашену судимість за вчинення корисливого злочину.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе в повній мірі запобігти наявним ризикам.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Прокурор, зазначивши усно про помилковість складання ним клопотання про продовження запобіжного заходу замість обрання запобіжного заходу, не виконав обов`язку доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням в порядку ч.2 ст. 185 КПК України.

Натомість суд вважає, що до цього клопотання мають бути застосовані вимоги КПК України щодо обрання запобіжного заходу, як це передбачено положенням ч.3 ст. 315 КПК України, оскільки запобіжний захід обвинуваченому обирався та продовжувався слідчим суддею в межах досудового розслідування.

Згідно ч. 2 ст. 184 КПК України копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається … обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

У підготовчому судовому засіданні 30.07.2020 р. з`ясовано, що обвинувачений отримав копію клопотання про продовження запобіжного заходу безпосередньо перед початком підготовчого судового засідання о 14.00 год., а тому визначені для підготовки захисту три години спливають о 17.00 год. 30.07.2020 р. після закінчення робочого часу.

Враховуючи заперечення сторони захисту щодо необхідності підготовки до розгляду клопотання, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 193 КПК України, з`ясувавши думку прокурора, суд дійшов до переконання про необхідність відкладення підготовчого судового засідання на 31.08.2020 р. на 14.00 год. виключно для вирішення заявленого прокурором клопотання.

У підготовчому судовому засіданні 31.08.2020 р. обвинувачений заперечив проти застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою та у вирішенні цього питання покладався на позицію свого захисника, Гречухи В.І .

Захисник Гречуха В.І. заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на особисту поруку та цілодобовий домашній арешт за місцем постійного проживання обвинуваченого, в обґрунтування яких зазначив наступне. Наявні під час досудового розслідування ризики втратили свою актуальність у зв`язку із його закінченням, а тому не виключається можливість зміни запобіжного заходу на більш м`який. Заявлені прокурором в клопотанні ризики не підтверджуються доказами, викладено шаблонне їх формулювання за надуманими мотивами. Згідно ч.1 ст. 183 КПК України винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою застосовується виключно, якщо прокурор доведе неможливість запобігти встановленим ризикам через застосування більш м`якого запобіжного заходу. Вважає, що прокурором зазначене не спростовано, а також не наведено доводів щодо максимального строку 60 діб. Статтями 180, 181 КПК України передбачено інші дієві запобіжні заходи, зокрема домашній арешт та особиста порука, при цьому закон не забороняє застосування кількох запобіжних заходів в їх сукупності. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (батько обвинуваченого) готові виступити поручителями та надали відповідні письмові зобов`язання про те, що вони поручаються за належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, та згідно їх характеристик заслуговують на довіру. Також захисник додатково зазначив про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містить об`єктивної сторони інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, та повинен містити посилання на докази, а не розкривати їх зміст (14 висновків експертів, покази свідків, протоколи обшуку…) до початку судового розгляду по суті, що може порушити принцип неупередженості суду і безпосередності їх дослідження, а тому наявні підстави для його повернення прокурору.

Допитаний за клопотанням сторони захисту ОСОБА_4 зазначив, що є рідним батьком обвинуваченого, проживає з ним за різними адресами в м. Городище. На даний час він працює, вважає, що зможе проконтролювати виконання його сином покладених на нього судом обов`язків, про відповідальність йому відомо.

Допитаний за клопотанням сторони захисту ОСОБА_3 зазначив, що є товаришем ОСОБА_4 та сусідом обвинуваченого, якого знає з дитинства як хорошого хлопця. На даний час є пенсіонером. Вважає, що має вплив на ОСОБА_1 та зможе забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, про відповідальність йому відомо.

Дослідивши клопотання прокурора та заперечення захисника, перевіривши долучені до них письмові докази, з`ясувавши думки учасників судового провадження, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання … обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також, в тому числі, запобігання спробам: переховуватися від … суду; незаконно впливати на свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому … обвинувачується…

Частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави … суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 , як того вимагає ч.2 ст. 177 КПК України, під час підготовчого судового провадження судом оцінюється на підставі затвердженого прокурором обвинувального акта, враховуючи, що надання суду інших документів, окрім визначених ст. 291 КПК України, до початку судового розгляду забороняється.

Згідно ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

За цих підстав обґрунтованість пред`явленого особі обвинувачення та доведеність його вини є різними поняттями, і враховуючи усталену судову практику при розгляді зазначених клопотань судом оцінюється, виходячи з того, що досудовим розслідуванням зібрано достатньо доказів для складання обвинувального акта відносно ОСОБА_1 внаслідок його затвердження прокурором.

Перевіряючи наявність ризиків, зазначених прокурором, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує, у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується; вік та стан їх здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачуються особи, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

На переконання суду обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від суду, оскільки обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна; також раніше судимий, є особою молодого віку, офіційно не працює, не має стабільного джерела прибутку, не одружений, на утриманні малолітніх дітей чи непрацездатних осіб не має, не є особою з інвалідністю, а тому не обтяжений особистими обов`язками, що може свідчити про ухилення від суду.

Наведені прокурором ризики щодо можливого впливу на свідків та експерта суд хоча і вважає формальними з огляду на приведення їх до присяги та повідомлення про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та за відмову давати показання, проте не виключає їх існування, оскільки обвинувачений та свідки проживають в одному місті (м. Городище), судовий розгляд по суті не розпочато та вони безпосередньо судом не допитувались, у тому числі повторно та одночасно.

Щодо зазначеного прокурором ризику - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , на переконання суду, хоча і є формальним, проте не виключається, враховуючи, що особа раніше судима, та до повного погашення судимості після відбуття призначеного покарання, обвинувачується у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст. 307 КК України, що також відображено в обвинувальному акті обтяжуючою обставиною - рецидив злочину у випадку доведеності вини.

За наведених обставин суд вважає, що прокурором доведено обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення та існування передбачених ч.1 ст. 177 КПК України ризиків, що є підставою для застосування обвинуваченому запобіжного заходу.

Обираючи вид запобіжного заходу суд, враховуючи доводи прокурора в межах його клопотання та заперечення сторони захисту, дійшов наступних висновків.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (ч.1 ст. 183 КПК України).

Водночас, згідно п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як … до раніше судимої особи, яка … обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

На переконання прокурора застосування більш м`яких запобіжних заходів до ОСОБА_1 унеможливить запобігання наявним ризикам, а тому є недоцільним.

Стороною захисту на спростування доводів прокурора в цій частині наведено, що ОСОБА_1 хоча і є особою молодого віку та раніше судимий, проте покарання відбув, має усталені соціальні зв`язки - родину, постійне місце проживання, двох осіб, які виявили бажання поручитись за нього, що свідчить про його можливість в повній мірі виконати покладені на нього процесуальні обов`язки, а тому вважали доцільним обрати декілька запобіжних заходів, не пов`язаних з позбавленням волі - цілодобовий домашній арешт та особисту поруку.

Згідно положень ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні…

Згідно п. 3 ст.5 «Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини», кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначальним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Оцінивши у сукупності досліджені обставини суд дійшов до переконання, що на цій стадії судового провадження обрання обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наявним трьом ризикам, а тому клопотання прокурора є обґрунтованим, а сторони захисту - передчасним.

Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

При цьому враховуючи обсяг пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення суд вважає необхідним визначити його строк в межах 60 днів з дня постановлення ухвали.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України … суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно пред`явленого обвинувачення за ч.2, ч.3 ст.307 КК України заборон щодо визначення розміру застави, як альтернативного заходу забезпечення кримінального провадження, судом не було встановлено , що: 1) злочин здійснено із застосуванням насильства або погрози його застосування; 2) злочин, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах … щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.6 ст. 182 КПК України з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З метою уникнення ризиків, доведених прокурором, з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч.5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного суд приходить до переконання, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в мінімальному розмірі - 80 прожиткових мінімумів доходів громадян, яке викликано об`єктивною необхідністю та співмірністю з існуючими ризиками, та відповідатиме особі обвинуваченого (не працює, вину не визнає), а також ступеню тяжкості та обсягу пред`явленого обвинувачення, і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків під час судового провадження.

Керуючись ст.ст. 12, 307 КК України, ст.ст. 17, 177-178, 182-185, 193-194, 197, 315, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу задовольнити частково.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 28.09.2020 року, включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що еквівалентно 175760 гривень (сто сімдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: отримувач - ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СУДОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ УКРАЇНИ У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26261092, МФО 820172, р/р UA888201720355269002000003652 в ДКСУ у м. Київ.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до Ватутінського міського суду Черкаської області;

- не відлучатися із м. Городище Черкаської області, в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

- утриматись від спілкування із свідками, зазначеними в обвинувальному акті;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

- носити електронний засіб контролю;

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та надіслати до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» для відому та виконання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Ватутінський міський суд Черкаської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 10.08.2020 р. о 09.00 год.

Суддя - доповідач Пасацька Л.А.

Судді Здоровило В.А.

Линдюк В.С.