Ухвала суду № 91017591, 18.08.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №278/2443/18

Категорія 15

2/295/16/20

УХВАЛА

іменем України

"18" серпня 2020 р.

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Кузнєцова Д.В.

за участю секретаря Поліщук О.В.

представника позивача Андрушко І.П.

представника ГУ Держгеокадастру у Житомирській області Горкуши М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертокиївка-Хміль» до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, треті особи – Товариство з обмеженою відповідальністю «Вертокиївка», Вертокиївська сільська рада про визнання незаконними та скасування наказів, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вертокиївка-Хміль» звернулось до суду із указаним позовом, у якому просило суд визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Житомирській області від 30.12.2013 за №ЖТ/1822081300:02:000/00001608, яким було надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території: Житомирського району, Вертокиївської сільської ради; орієнтовний розмір земельної ділянки 1.0000 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (01.03), а також визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 18.07.2017 №6-4546/14-17-СГ, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 на території Житомирського району, за межами населених пунктів Вертокиївської сільської ради, та надано у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 0,7704 га (кадастровий номер 1822081300:02:000:1123) для ведення особистого селянського господарства (01.03) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Житомирського району, за межами населених пунктів Вертокиївської сільської ради.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 03.01.2020 прийнято позовну заяву ТОВ «Вертокиївка-Хміль» до провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Представником ГУ Держгеокадастру у Житомирській області в судовому засіданні було заявлено клопотання про закриття провадження у справі з огляду на те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В обґрунтування вимог клопотання представник послався на те, що Житомирський апеляційний суд розглядав апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 02.03.2020 року про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі №278/2443/18 та ухвалою від 09.04.2020 року, враховуючи положення ст. 255 ЦПК України та висновки Великої Палати Верховного Суду, дійшов до висновку, що закрити провадження у справі, яку слід вирішувати за правилами іншого судочинства, має вирішувати суд першої інстанції, самостійно виправив допущене порушення. На думку представника Головного управління, зважаючи на предмет та підставу позову, характер спірних правовідносин, обставини, встановлені при розгляді справи, враховуючи суб`єктний склад учасників справи, вбачається, що цей спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства та має вирішуватися в порядку господарського судочинства. В обґрунтування вимог клопотання представник також звертав увагу, що позивач проводить підприємницьку діяльність та позовні вимоги пред`явлені безпосередньо до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, а не ОСОБА_1 .

Представник ТОВ «Вертокиївка-Хміль» в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання з огляду на те, що основним відповідачем у справі є фізична особа - ОСОБА_1 , так як саме він буде позбавлений права власності на земельну ділянку в разі задоволення позову. ГУ Держгеокадастру у Житомирській області було зазначено відповідачем у даній справі лише для того, що б показати, що саме завдяки діям останнього відповідач ОСОБА_1 набув права власності на ділянку. Відтак з огляду на характер спірних правовідносин та суб`єктний склад даний спір, на переконання представника ТОВ «Вертокиївка-Хміль», підлягає розгляду саме в порядку цивільного судочинства.

Відповідач ОСОБА_1 , представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, в матеріалах справи містяться заяви представників ТОВ «Вертокиївка» та Вертокиївської сільської ради про розгляд справ у їх відсутність.

Суд, розглянувши клопотання представника ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, з урахуванням думки представника ТОВ «Вертокиївка-Хміль», приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання з огляду на наступне.

За п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) юридичні особи та фізичні особи – підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Юрисдикція господарських судів установлена статтею 20 ГПК України, за змістом пункту 6 частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці.

Натомість відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).

Водночас правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Згідно із частинами другою та третьою статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

У відповідності із частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Порядок набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами передбачено вказаною нормою та статтями 118, 122 Земельного кодексу України.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним – розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку позовну вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

З огляду на те, що позивач, зокрема, звернувся до суду з позовом про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства фізичній особі ОСОБА_1 та надано у власність останнього земельну ділянку, загальною площею 0,7704 га (кадастровий номер 1822081300:02:000:1123) для ведення особистого селянського господарства (01.03) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Житомирського району, за межами населених пунктів Вертокиївської сільської ради, такий спір є приватноправовим і за суб`єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки цієї фізичної особи.

Дані висновок щодо застосування відповідних норм права викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі №911/4111/16.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 20 ГПК України, ст.ст. 19, 255, 259, 260, 352, 354 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про закриття провадження у справі – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 261 ЦПК України.

Суддя