Рішення № 91015642, 13.08.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/58/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2020 справа № 908/1213/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/1213/20

за позовом Національного антикорупційного бюро України (03035, м. Київ, вул. Василя Сурікова, буд. 3)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Вольфсон" (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 3)

про стягнення 238808,10 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Вольфсон" 238808,10 грн. заборгованості за неповернутий за договором № 270 про закупівлю товарів за державні кошти від 18.07.2017 бензин.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2020 справу № 908/1213/20 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 25.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/1213/20, присвоєно справі номер провадження 18/58/20, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи.

Ухвалою від 07.08.2020 виправлено описку, допущену в ухвалі від 25.05.2020 щодо найменування позивача - ухвалено позивачем у справі № 908/1213/20 вважати Національне антикорупційне бюро України.

Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Тридцятиденний термін, наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений тридцятьма днями з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться, сплив 25.06.2020.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі спливає 24.07.2020.

Суд зазначає, що 02.04.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-ІХ від 30.03.2020, яким внесено зміни до Господарського та Господарського процесуального кодексів України. Зокрема, пунктом 3 частини 11 Розділу I закону внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України:

3) розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту:

- визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Постановою Кабінету Міністрів України № 239 від 25.03.2020 внесені зміни у постанову КМУ № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом (COVID-19)", із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, якою на території України продовжено карантин до 24.04.2020 через спалах у світі коронавірусу. На засіданнях КМУ строки загальнонаціонального карантину продовжувались до 11 травня, до 22 травня, до 22 червня, до 31 липня та до 31 серпня 2020 року.

Приймаючи до уваги наведене, судом продовжено процесуальні строки в межах строку дії карантину для надання можливості реалізації процесуальних прав учасникам справи.

Згідно п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 731-ІХ від 18.06.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-ІХ від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

За період дії карантину та протягом 20-денного строку з дня набрання чинності Закону №731-ІХ звернень щодо необхідності реалізації таких прав від учасників справи не надходило.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 13.08.2020.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказав наступне. Згідно умов договору № 270 про закупівлю товарів за державні кошти від 18.07.2017, який поєднує у собі істотні умови як договору купівлі-продажу, так і договору зберігання, Національним бюро 03.08.2017 здійснено оплату товару за Договором у сумі 1457274,00 грн. За видатковою накладною № ТРТ-013262 від 27.07.2017 Національним бюро отримано товар на загальну суму 1457274,00 грн. та відповідно до акта приймання-передачі нафтопродуктів на зберігання від 27.07.2017 № ТРТ-013263 Національним бюро передано на зберігання ТОВ «Техойл Рітейл» (попередня назва відповідача) бензин А-95 у кількості 65 000 л та бензин А-92 у кількості 1 300 л, загальною вартістю 1457274,00 грн. З метою отримання товару зі зберігання Національним бюро на адресу відповідача, вказану у договорі неодноразово направлялися листи-вимоги: від 15.08.2018 № 03/2-142/31497 (повернуто у зв`язку із закінченням терміну зберігання); від 12.11.2018 № 03/2-142/42391 (повернуто у зв`язку із закінченням терміну зберігання); від 10.01.2019 № 03/2-142/856 (отриманий відповідачем згідно з розпискою від 16.01.2019). Також, з метою обміну талонів на бензин та повернення його зі зберігання Національним бюро направлено вимогу від 10.04.2019 № 03/2-142/12140 про надання переліку автозаправних станцій, які здійснюють зберігання та видачу (передачу) товару покупцю зі зберігання за талонами. Вказану вимогу направлено на дві відомі та одну (згідно з відомостями ЄДРПОУ) юридичну адресу Постачальника, а саме: вул. Ярославів Вал, 5в, м. Київ, 01030; вул. Приозерна, 5, м. Слов`янськ, Донецька область; вул. Князя Ярослава Мудрого, 29, оф. 17, м. Дніпро (відповідно), однак вимога повернута трьома поштовими відділеннями (у зв`язку із закінченням терміну зберігання). Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.09.2019 у справі № 904/2424/19 зобов`язано ТОВ «Вольфсон» виконати пункт 5.12 договору від 18.07.2017 № 270 (з урахуванням змін, внесених договором від 22.08.2017) та вимогу Національного антикорупційного бюро України від 10.04.2019 № 03/2-142/12140 шляхом повідомлення Національному антикорупційному бюро України переліку автозаправних станцій. Крім того, Національним бюро направлено відповідачу вимогу від 21.02.2019 №03/2-142/6111 на дві відомі адреси: вул. Ярославів Вал, 5в,м. Київ, 01030 та вул. Матросова, 4, офіс 2, м. Полтава (повернуто у зв`язку із закінченням терміну зберігання). У вказаній вимозі Національне бюро вимагало повернути зі зберігання бензин А-92 у кількості 1300 л та бензин А-95 у кількості 9590 л у семиденний термін від дня пред`явлення вимоги. Однак вказані нафтопродукти відповідачем зі зберігання повернуто не було. Позивачем направлено письмову вимогу від 10.04.2019 №03/2-142/12140 про надання переліку автозаправних станцій, які здійснюють зберігання та видачу (передачу) Товару Покупцю зі зберігання за талонами. Вказану вимогу направлено на дві відомі та одну згідно з відомостями ЄДРПОУ юридичну адресу Постачальника, а саме: вул. Ярославів Вал, 5в, м, Київ, 01030; вул. Приозерна, 5, м. Слов`янськ, Донецька область; вул. Князя Ярослава Мудрого, 29, оф. 17, м. Дніпро (відповідно), однак вимогу повернуто трьома поштовими відділеннями у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Про направлення вказаних вимог ТОВ «Вольфсон» також було відомо під час розгляду Господарським судом Запорізької області справи №904/2424/19, у якій досліджувалися вищевказані обставини. На даний час відповідачем рішення суду та вимоги Національного бюро не виконано, неповернутим зі зберігання на вимогу позивача у відповідача залишився бензин А-92 у кількості 1300 л, загальною вартістю 27924,00 грн., та бензин А-95 у кількості 9590 л, загальною вартістю 210884,10 грн., що порушує права та законні інтереси позивача. Посилаючись на приписи статей 22, 525, 526, 936, 951, 953 Цивільного кодексу України, позивач просив позов задовольнити.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи в суді, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштової кореспонденції повноважному представнику позивача 26.05.2020.

Ухвалою господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 25.05.2020 у справі № 908/1213/20 відповідачу запропоновано подати відзив у строк, що не перевищує 15 днів з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 18.06.2020. Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов.

Згідно ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. <…>

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю "Вольфсон" є: 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 3.

Ухвала суду від 25.05.2020 про відкриття провадження по справі, що направлялась відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка співпадає з відомостями, зазначеними в позові, повернулась до суду з позначкою відділення поштового зв`язку: "за закінченням встановленого строку зберігання/не знайдено".

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

Зазначене свідчить, що судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Національним антикорупційним бюро України (покупець, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Техойл рітейл" (постачальник) 18.07.2017 укладено договір № 270 про закупівлю товарів за державні кошти (далі - Договір).

В подальшому найменування постачальника змінено на товариство з обмеженою відповідальністю "Вольфсон" (відповідач у справі).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник взяв на себе зобов`язання поставити покупцю бензин за лотом № 2 Код за ДК 021:2015 (09130000-9 - Бензин А-95), КЕКВ 2210, лот № з Код за ДК 021:2015 (09130000-9- Бензин А-92), КЕКВ 2210 (далі - товар), а покупець - прийняти товар та сплатити постачальнику вартість товару у строки та на умовах, встановлених цим договором.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що повне найменування (номенклатура, асортимент), кількість та інші індивідуально визначені відомості товару вказуються у Специфікації (додаток № 1), яка є невід`ємною частиною договору та товаророзпорядчих документів, на підставі яких здійснюється передача товару від постачальника до покупця.

Загальна ціна товару визначена у п. 2.1 договору та становить 1457274,00 грн., у тому числі ПДВ 242879,00 грн.

Пунктами 5.11 та 5.12 договору визначено, що товар повертається (видається) покупцю зі зберігання лише на підставі та в обмін на талони, видані постачальником покупцю на отримання цього товару.

Зберігання та видача (передача) товару зі зберігання за талонами здійснюється на автозаправних станціях постачальника згідно з переліком, наведеним у додатку 2.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що в частині виконання зобов`язань постачальником договір діє до повного їх виконання.

Згідно з видатковою накладною № ТРТ-013262 від 27.07.2017 та актом приймання-передачі нафтопродуктів на зберігання № ТРТ-013263 від 27.07.2017 покупцем отримано товар на загальну суму 1457274,00 грн., у тому числі ПДВ 242879,00 грн. у вигляді талонів на бензин марки А-92 (10 л) у кількості 130 шт., марки А-95 (10 л) у кількості 2020 шт., марки А-95 (20 л) у кількості 2240 шт.

Додатковим договором № 1 від 22.08.2017 внесені зміни до п. 11.12 та п. 5.12 вищевказаного договору та передбачено, що повернення (видача) товару покупцю зі зберігання за талонами здійснюється на автозаправних станціях постачальника, та/або на автозаправних станціях, з якими постачальник уклав договори поставки товару, які мають розвинену мережу у м. Києві та по всій території України (крім тимчасово окупованої території Донецької, Луганської областей та АР Крим).

На вимогу покупця постачальник перелік автозаправних станцій повідомляє шляхом направлення відповідного листа на електронну адресу, вказану в договорі.

З метою отримання товару зі зберігання покупцем на адресу постачальника, вказану у договорі (вул. Ярославів Вал, 5 в, м. Київ, 01030), направлялися такі листи-вимоги:

- від 15.08.2018 № 03/2-142/31497 - повернуто у зв`язку із закінченням терміну зберігання);

- від 12.11.2018 № 03/2-142/42391 - повернуто у зв`язку із закінченням терміну зберігання);

- від 10.01.2019 № 03/2-142/856 - отриманий відповідачем згідно з розпискою від 16.01.2019.

Після зміни відомостей про юридичну адресу постачальника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивачем 25.02.2019 направлено відповідачу вимогу від 21.02.2019 № 03/2-142/6111 на адреси: вул. Ярославів Вал, 5в, м. Київ, 01030 та вул. Матросова, 4 офіс 2, м. Полтава (повернуто у зв`язку із закінченням терміну зберігання).

З метою обміну талонів на бензин та повернення його зі зберігання позивачем направлено письмову вимогу від 10.04.2019 № 03/2-142/12140 про надання переліку автозаправних станцій, які здійснюють зберігання та видачу (передачу) товару покупцю зі зберігання за талонами. Вказана вимога направлена на дві відомі та одну (згідно з відомостями ЄДРПОУ) юридичну адресу постачальника, а саме: вул. Ярославів Вал, 5в, м.Київ, 01030; вул. Приозерна, 5, м. Слов`янськ, Донецька область; вул. Князя Ярослава Мудрого, 29, оф. 17, м. Дніпро (відповідно), однак повернена трьома поштовими відділеннями (у зв`язку із закінченням терміну зберігання).

Наведені обставини встановлені рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.09.2019 у справи № 904/2424/19, тому не потребують доведення в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України.

На даний час відповідачем рішення суду та вимоги Національного бюро не виконано, неповернутим зі зберігання на вимогу позивача у відповідача залишився бензин А-92 у кількості 1300 л, загальною вартістю 27924,00 грн., та бензин А-95 у кількості 9590 л, загальною вартістю 210884,10 грн.

Невиконання відповідачем зобов`язання щодо повернення зі зберігання товару на вимогу позивача стало підставою для звернення останнього до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За своєю правовою природою договір № 270 про закупівлю товарів за державні кошти від 18.07.2017 є змішаним договором та містить елементи договорів поставки та зберігання, оскільки даний договір породжує зобов`язання сторін, що підпорядковуються різним інститутам цивільного права.

За правилами ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно положень ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно з видатковою накладною № ТРТ-013262 від 27.07.2017 та актом приймання-передачі нафтопродуктів на зберігання № ТРТ-013263 від 27.07.2017 покупцем отримано товар на загальну суму 1457274,00 грн., у тому числі ПДВ 242879,00 грн. у вигляді талонів на бензин марки А-92 (10 л) у кількості 130 шт., марки А-95 (10 л) у кількості 2020 шт., марки А-95 (20 л) у кількості 2240 шт. Оплата позивачем вартості отриманого за Договором товару підтверджується платіжним дорученням № 1353 від 02.08.2017.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач свій обов`язок щодо видачі (передачі) товару покупцю зі зберігання в повному обсязі не виконав. Неповернутим зі зберігання залишився бензин А-92 у кількості 1300 л, загальною вартістю 27924,00 грн., та бензин А-95 у кількості 9590 л, загальною вартістю 210884,10 грн.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт не видачі відповідачем переданого йому на зберігання бензину є доведеним. Доказів передачі товару на вимогу позивача відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 238808,10 грн. заборгованості за неповернутий за договором № 270 про закупівлю товарів за державні кошти від 18.07.2017 бензин заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов`язань видачі (передачі) товару позивачу на його вимогу в повному обсязі та у визначений законом строк.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вольфсон" (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 3; ідентифікаційний код 39582451) на користь Національного антикорупційного бюро України (03035, м. Київ, вул. Василя Сурікова, буд. 3; ідентифікаційний код 39751280) 238808,10 грн. (двісті тридцять вісім тисяч вісімсот вісім грн. 10 коп.) заборгованості та 3582,12 грн. (три тисячі п`ятсот вісімдесят дві грн. 12 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 14.08.2020.

Суддя В.В. Левкут