Рішення № 91007654, 14.08.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2020 року м. Київ № 640/7444/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомГоловного управління Держпродспоживслужби в м. КиєвідоТовариства з обмеженою відповідальністю «ЛК-ТРАНС»простягнення заборгованості у розмірі 33 915,00 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК-ТРАНС» (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 33 915,00 грн.

Ухвалою суду від 31 березня 2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за порушення законодавства про рекламу на відповідача накладено штраф відповідно до рішень №64,65,66,67,68,69,70,71,72,73 від 26.07.2019 року у розмірі 33 915,00 грн., який у добровільному порядку відповідачем не сплачено.

Копію ухвали суду від 31 березня 2020 року відповідачем отримано 06 квітня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення

Станом на момент прийняття рішення у справі, відповідачем не надано до суду жодних пояснень з приводу заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві прийнято наступні рішення:

- рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №64 від 26.07.2019 року, у відповідності до якого за порушення вимог частини шостої статті 27 Закону України «Про рекламу» застосовано штраф у розмірі 1 700 грн., за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, необхідної для здійснення повноважень, щодо контролю.

- рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №65 від 26.07.2019 року, у відповідності до якого за порушення вимог частини другої та частини сьомої статті 27 Закону України «Про рекламу» застосовано штраф у розмірі 5 083 грн., за недотримання встановлених законом вимог щодо встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

- рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №66 від 26.07.2019 року, у відповідності до якого за порушення вимог частини шостої статті 27 Закону України «Про рекламу» застосовано штраф у розмірі 1 700 грн., за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, необхідної для здійснення повноважень, щодо контролю.

- рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №67 від 26.07.2019 року, у відповідності до якого за порушення вимог частини другої та частини сьомої статті 27 Закону України «Про рекламу» застосовано штраф у розмірі 5 083 грн., за недотримання встановлених законом вимог щодо встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

- рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №68 від 26.07.2019 року, у відповідності до якого за порушення вимог частини шостої статті 27 Закону України «Про рекламу» застосовано штраф у розмірі 1 700 грн., за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, необхідної для здійснення повноважень, щодо контролю.

- рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №69 від 26.07.2019 року, у відповідності до якого за порушення вимог частини другої та частини сьомої статті 27 Закону України «Про рекламу» застосовано штраф у розмірі 5 083 грн., за недотримання встановлених законом вимог щодо встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

- рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №70 від 26.07.2019 року, у відповідності до якого за порушення вимог частини шостої статті 27 Закону України «Про рекламу» застосовано штраф у розмірі 1 700 грн., за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, необхідної для здійснення повноважень, щодо контролю.

- рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №71 від 26.07.2019 року, у відповідності до якого за порушення вимог частини другої та частини сьомої статті 27 Закону України «Про рекламу» застосовано штраф у розмірі 5 083 грн., за недотримання встановлених законом вимог щодо встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

- рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №72 від 26.07.2019 року, у відповідності до якого за порушення вимог частини шостої статті 27 Закону України «Про рекламу» застосовано штраф у розмірі 1 700 грн., за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, необхідної для здійснення повноважень, щодо контролю.

- рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №71 від 26.07.2019 року, у відповідності до якого за порушення вимог частини другої та частини сьомої статті 27 Закону України «Про рекламу» застосовано штраф у розмірі 5 083 грн., за недотримання встановлених законом вимог щодо встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

У зв`язку з добровільним невиконання відповідачем рішень про накладення штрафу №64,65,66,67,68,69,70,71,72,73 від 26.07.2019р., звернувся з даним позовом до суду.

Засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає та регулює Закон України «Про рекламу».

Відповідно до частини першої статті 26 Закону контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами.

За визначенням статті 1 Закону:

зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламо носіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;

реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;

рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 26 Закону передбачено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов`язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду.

Положеннями статті 27 Закону визначено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

За неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина шоста статті 27 Закону).

У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина сьома статті 27 Закону).

Відповідно до частини одинадцятої статті 27 Закону рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Доказів оскарження рішень про накладення штрафу відповідачем суду не надано.

Таким чином, за відповідачем обліковується сума несплачених штрафів у розмірі 33 915,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками вирішення справи по суті спору суд дійшов висновку, що позивачем надано належні та допустимі докази правомірності застосування до відповідача штрафних санкцій, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає наявними правові підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати до стягнення не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби (03151, м. Київ, вул. Волинська 12, код ЄДРПОУ 40414833) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 27470510, місто Київ, вул. Юрія Іллєнка 12, 04050) суму штрафу за порушення законодавства про рекламу згідно з рішеннями №64,65,66,67,68,69,70,71,72,73 від 26.07.2019 року у розмірі 33 915,00 грн. (тридцять три тисячі дев`ятсот п`ятнадцять гривень нуль копійок) до бюджету: отримувач УК у Шевченківському районі/Шевченкі.р-н/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37995466, номер рахунку (IBAN) UA518999980313060106000026011, код класифікації доходів бюджету 21081100.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін