Ухвала суду № 91002050, 15.08.2020, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № № 585/1937/20

Номер провадження 1-кс/585/583/20

У Х В А Л А

І М Е Н ЕМ У К Р АЇ Н И

15 серпня 2020 року м.Ромни

Слідчий суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Євлах О.О., за участю:

секретаря судового засідання Безручко О.П., прокурора Клименко Я.В., слідчого Титаренка О.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Маляра М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Роменського міськрайонного суду Сумської області клопотання слідчого Роменського ВП ГУМВС України в Сумській області Титаренко О.М., погоджене із прокурором Роменської місцевої прокуратури Сумської обалсті Сухоставець О.О., про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ромни Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у кримінальному провадженні № 12020200100000450 від 26.06.2020 року за ч.3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

14.08.2020 року до Роменського міськрайонного суду Сумської області надійшло відповідне клопотання, в якому слідчий прохає про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ромни Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, раніше судимого,

який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

1.1 Доводи клопотання

Відповідно до матеріалів клопотання, Роменським ВП ГУМВС України в Сумській області здійснюється досудове розслідування, а Роменською місцевою прокураторою - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12020200100000450 від 26.06.2020 року, в якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1 15.06.2020 року близько 01 год. вийшов зі свого будинку та пішов в напрямку будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 , з метою вчинення крадіжки з даного будинку, оскільки знав, що на той час там ніхто не проживає і в будинку проводяться ремонтні роботи. ОСОБА_1 , перелізши через паркан, підійшов до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , розбив скло у віконній рамі та проник до будинку. ОСОБА_1 , скориставшись відсутністю сторонніх осіб, повторно, таємно, з корисливих мотивів, здійснив крадіжку електрокоси CRAFT-TEC CXGS-220, перфоратору Einhell, плиткорізу «Strun», загальною вартістю 5000 грн. Разом з викраденим залишив місце вчинення злочину. Викраденим ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд. Своїми злочинним діями ОСОБА_1 завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_2 на загальну суму 5000 грн.

06.08.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Підставою для подачі клопотання про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст.185 КК України, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення. З цих підстав орган досудового розслідування вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

1.2 Доводи сторони обвинувачення

Прокурор Клименко Я.В. у судовому засіданні клопотання підтримала, пояснення надала аналогічні тексту клопотання та зазначила, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого злочину. Також пояснила, що з огляду на поведінку та репутацію підозрюваного, а саме неявка на виклики слідчого, перебування у розшуку під час розгляду судом інших кримінальних правопорушень, об`єктивним є наявність ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, а разом з тяжкістю покарання за вчинений злочин та початковою стадією досудового розслідування вказаний ризик є актуальним. З приводу ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, зазначила, що ОСОБА_1 притягувався до кримінальної відповідальності, перебуває на обліку у лікаря - нарколога та має розлади поведінки у звязку з вживанням опіоїдів, а тому ризик вчинити інше кримінальне правопорушення досить високий. На підставі зазначеного сторона обвинувачення вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного. Стосовно доводів сторони захисту щодо неможливості обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу - взяття під вартою в зв`язку з перебуванням останнього на «метадоновій програмі», зазначила, що в таких випадках в умовах СІЗО, згідно чинної інструкції, надається допомога у вигляді лікування препаратами замісної підтримувальної терапії. Крім того, вважала можливе обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із внесенням застави в мінімальному розмірі, передбаченому п. 5 ст. 182 КПК України.

Слідчий в судовому засіданні погодився з доводами прокурора. Додатково повідомив, що ОСОБА_1 неодноразово не з`являвся до нього на виклики, а також був доставлений приводом на розгляд даного клопотання, що свідчить про можливість його переховування від органів досудового розслідування та суду.

1.3 Доводи сторони захисту

Захисник Маляр М.В. заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що стороною обвинувачення клопотання необгрунтовано, наявність ризиків не доведена. Ризик вчинення іншого кримінального правопрушення нічим не підтверджується. Також захисник звернув увагу про наявність хвороби у ОСОБА_1 , а саме: отримання замісної терапії, яку неможливо надати в умовах ІТТ та СІЗО, оскільки такі ліки підозрюваний отримує в м. Києві. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисника та просив обрати йорму менш суворий запобіжний захід, оскільки є наркозалежним, йому необхідні відповідні ліки, він зобов`язується з`являтися до слідчого та суду на всі виклики.

1.4 Оцінка та висновки слідчого судді

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

1.5 Щодо наявності обґрунтованої підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: таємному викраденні чожого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаній з проникненням у житло.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) протоколом допиту свідка від 27.06.2020, відповідно до якого свідок повідомив, що придбав у ОСОБА_1 електрокосу та перфоратор за 900 грн.; (2) протоколами допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 06.08.2020, згідно з яким підозрюваний розповів про те як проник до будинку за адресою: АДРЕСА_2 та викрав речі з будинку потерпілого; (3) протоколом проведення слідчого експерименту від 06.08.2020р. та фотокопіями до нього, згідно з яким ОСОБА_1 показав та розповів, як він проник до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та викрав речі з будинку потерпілого та іншими матеріалами провадження в своїй сукупності.

Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, є обґрунтованими та допустимими.

З приводу наданих стороною захисту заперечень стосовно необґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_1 , слідчий суддя зазначає, що надані стороною захисту заперечення стосуються саме остаточної винуватості або невинуватості підозрюваного, допустимості доказів, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу. Належну оцінку доказам має дати суд при розгляді справи по суті, а отже у своїх запереченнях захист ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії досудового розслідування, ніж передбачено законом.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 , вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу

1.6 Щодо наявності ризиків

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведений можливий ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 , за необхідності зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Так, інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.185 КК України, є тяжким злочином, передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 6 років, а зважаючи на той факт, що підозрюваний неодноразово судимий, у звязку з чим розуміє невідворотність покарання. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Крім того, підозрюваний вчиняв дії, які свідчать про ухилення від органів досудового слідства та суду, оголошувався у розшук в інших кримінальних провадженнях, що значно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування. Також, судом береться до уваги відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків та його залежність від вживання наркотичних засобів.

Кожна окремо з вищезазначених обставин не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування ОСОБА_1 , однак у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дає підстави стверджувати про наявність ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду на даному етапі кримінального провадження.

Також, слідчим суддею береться до уваги твердження прокурора, щодо наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення. З огляду на те, що ОСОБА_1 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, перебуває на обліку у лікаря нарколого з приводу наркотичної залежності, а тому вказаний ризик має місце що у у сукупності зазначених тверджень було доведено прокурором у судовому засіданні.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопрушення.

Одночасно з цим, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків встановлених у судовому засіданні, слідчий суддя повинен оцінити в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного (ст. 178 КПК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Враховуючи, що злочини у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 є тяжким, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, та беручи до уваги, що ОСОБА_1 своєю поведінкою довів, що він може змінити місце свого перебування, чим ухилятиметься від слідства та суду, оскільки неодноразово не зявлявся на виклик слідчого, слідчого судді та суду в інших кримінальних провадженнях відносно нього, а також, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та під час, коли кримінальне провадження відносно нього розглядається судом, підозрюється у вчиненні корисливого злочину, то слідчий суддя переконаний, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків. Так, цілодобовий домашній арешт не зможе уберегти від ризику вчинити інше кримінальне правопрушення. Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не вирішувався, оскільки не надходило такого клопотання до суду. Особисте зобов`язання не відповідає тяжкості злочину у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів. При цьому слідчий суддя враховує, що вік та стан здоров`я підозрюваного не виключають можливості тримання його під вартою.

Наявність позитивної характеристики з місця проживання, яка є в матералах клопотання про застосування запобіжного заходу, з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , встановлених у судовому засіданні ризиків, не може бути достатньою для застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, оскільки не доводить того, що підозрюваний виконуватиме покладені на нього процесуальні обов`язки.

Щодо доводів сторони захисту відносно неможливості отримання ОСОБА_1 ліків в умовах ІТТ та ЗІЗО, оскільки останній перебуває на «метадоновій програмі», то суд зазначає, що відповідно до «Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я, органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторів і виправних центрів щодо забезпечення безперервності лікування препаратами замісної підтримувальної терапії», затвердженим Наказом від 22.10.2012 р. № 821/937/1549/5/156, адміністрація слідчого ізолятора при отриманні інформації від ОВС про необхідність надання ЗПТ узятим під варту або безпосередньо від узятого під варту, черговий медичної частини слідчого ізолятора інформує начальника медичної частини слідчого ізолятора про перебування особи, яка потребує отримання ЗПТ. (п.4.1.1.) Начальник медичної частини слідчого ізолятора інформує по телефону керівника найближчого за місцезнаходженням ЗОЗ згідно з Переліком закладів охорони здоров`я, де впроваджена замісна підтримувальна терапія, наведеним у додатку 1 до цього Порядку, про перебування такої особи та листом за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку про необхідність отримання консультації лікаря-нарколога та вирішення питання щодо проведення ЗПТ або детоксикації. (п.4.1.2.) Забезпечують доставку узятих під варту до ЗОЗ ЗПТ для отримання ЗПТ або до ЗОЗ для проведення детоксикації відповідно до призначення лікаря-нарколога (п.4.1.3). З огляду на викладене, доводи сторони захисту, стосовно неможливості отримувати замісну терапію в умовах ізоляції від суспільства, не відповідають чинним нормативним актам, а доказів протилежного слідчому судді не надано.

За таких підстав слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеним у суді ризикам, слід обрати підозрюваному саме такий запобіжний захід, про який прохає прокурор.

Одночасно з цим, відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. Стаття 197 КПК України зазначає, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів та вказаний строк обчислюється з моменту взяття під варту, а у разі якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту його затримання.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не було затримано в порядку ст.208 КПК України, то датою закінчення дії ухвали про тримання його під вартою слід вважати до 12 години 00 хвилин 13 вересня 2020 року

1.7 Щодо розміру застави

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У клопотанні слідчий не просить застосувати заставу, разом з тим, прокурор у судовому засіданні зазначила, що як альтернативний вид запобіжного заходу ОСОБА_1 може бути обрано тримання під вартою з можливістю внесення застави у мінімальному розмірі, передбаченому ст. 182 КПК України.

Слідчий суддя не погоджується із слідчим, щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави, та погоджується з прокуром, з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пункт 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину може бути застосований у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого (підозрюваного) на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого (підозрюваного), його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (підозрюваного).

Отже, розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого (підозрюваного), його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого (підозрюваного) в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави, слідчий суддя з урахуванням майнового та соціального стану підозрюваного, доведених ризиків, розміру завданої шкоди погоджується, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

На переконання слідчого судді, підозрюваному ОСОБА_1 слід визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень. Ця сума, з урахуванням майнового стану підозрюваного та його родини, не є явно непомірною для нього. В той же час вона є значною для нього та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку з боку підозрюваного.

При вирішенні питання можливості застосування застави, слідчим суддею враховано наявну в матеріалах справи позитивну характеристику на підозрюваного та його проживання з матір`ю.

1.8 Щодо обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрюваного у разі внесення ним застави

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України, в ухвалі слідчого судді, суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави.

Слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення належної поведінки підозрюваного необхідно покласти на підозрюваного такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12020200100000450 від 26.06.2020, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду;

- носити електронний засіб контролю.

За наведених вище обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями: 107, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Роменського ВП ГУМВС України в Сумській області Титаренко О.М., погоджене із прокурором Роменської місцевої прокуратури Сумської області Сухоставець О.О., про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ромни Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 (тридцять) діб, тобто до 12 години 00 хвилин 13 вересня 2020 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду за реквізитами: отримувач коштів UA558201720355249001000008869, Отримувач коштів ТУ ДСА в Сумській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26270240, ДКСУ м.Київ, код банку отримувача 820172.

У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу протягом часу дії ухвали.

У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожною вимогою;

2) не відлучатись із м. Ромни Сумської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду;

5) носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ О. О. Євлах