Рішення № 90999417, 17.08.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1759/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Костенко Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

31.03.2020 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області (надалі також - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , про визнання протиправною та скасування постанови управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ5720/163/АВ/П/ТД-ФС від 13.01.2020.

В обґрунтування позовної заяви ФОП ОСОБА_1 зазначає, що її безпідставно притягнуто до відповідальності за порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України. Наголошує, що інспекційне відвідування проведено 22.11.2019 за відсутності позивача, яка не мала можливості надати пояснення та відповідні документи під час відвідування, та всупереч статті 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" направлення на проведення інспекційного відвідування їй не вручалось та поштою не надсилалось. В порушення вимог пунктів 16-18 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю відповідачем не складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування за відсутності позивача. Відповідачем не надано позивачу разом із актом інспекційного відвідування матеріали відеофіксації інспекційного відвідування. У період проведення інспекційного відвідування позивача була відсутня затверджена уніфікована форма акта інспекційного відвідування. Постанову про накладення штрафу прийнято з порушенням Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013. По суті порушень ФОП ОСОБА_1 вказує, що не здійснює підприємницьку діяльність за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 . Приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1 , передано в суборенду ФОП ОСОБА_2 у червні 2019 року. Громадянка ОСОБА_4 є найманим, на підставі договору про надання послуг, працівником ФОП ОСОБА_3 та немає відношення до позивача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву (а.с.58-64) зазначив, що штраф накладено на позивача правомірно, оскільки ФОП ОСОБА_1 допустила порушення вимоги частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України у зв`язку з допуском до роботи гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 без укладення з ними трудового договору. Положення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" поширюються на спірні правовідносини лише у частині, визначеною частиною п`ятою статті 2 цього Закону. Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019, є чинним та підлягає застосуванню. Відповідно до положень пунктів 8 та 11 вказаного Порядку інспектор праці мав право без попереднього повідомлення та безперешкодно під час інспекційного відвідування проходити до приміщень та отримувати пояснення осіб, які там знаходяться. Вимога про надання направлення на проведення інспекційного відвідування від позивача не надходила. Для складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування була відсутня правова підстава. Форма акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, затверджена наказом Мінсоцполітики України від 18.08.2017 №1338, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.12.2007 за №1500/31368.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів.

16.07.2020 представник позивача надав до суду відповідь на відзив (а.с.113-117), в якій надав спростування доводам відповідача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 04.08.2020.

22.07.2020 до суду подано заперечення (а.с.128-130), в яких представник відповідача просить відмовити в задоволені позову. Доводи викладені в запереченнях, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Сторони у судове засідання 04.08.2020 не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Представник ФОП ОСОБА_3 надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Підстав для відкладення розгляду справи, встановлених частиною другою статті 205 КАС України, судом не встановлено.

Згідно частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на неприбуття осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець 05.02.2019 та здійснює підприємницьку діяльність за видом діяльності: 46.49 "Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення", що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.10).

Згідно з наказом Управління Держпраці у Полтавській області № 254п від 20.11.2019 головним державним інспекторам доручено провести інспекційне відвідування на предмет дотримання законодавства про працю у діяльності ФОП ОСОБА_1 (а.с.65).

Заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області видано головним державним інспекторам Гармаш С.М. , Жолоб Т.І. , Москаленко О.І., Бойко Ю.С. направлення № 213 від 21.11.2019 (а.с.66) на проведення заходу державного контролю у період з 21 листопада 2019 року по 04 грудня 2019 року з питання додержання законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин.

У період з 22.11.2019 по 26.11.2019 інспектором праці Москаленко О.І. проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 з питання додержання нею вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, за результатами якого складено акт №ПЛ5720/163/АВ від 26.11.2019 (а.с.67-70).

В акті інспекційного відвідування №ПЛ5720/163/АВ від 26.11.2019 зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 вимоги частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України у зв`язку з допущенням до роботи без укладення трудового договору гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5

02.12.2019 позивачем направлені на адресу відповідача зауваження до акту інспекційного відвідування №ПЛ5720/163/АВ від 26.11.2019 (а.с.26-30).

Листом Управління Держпраці у Полтавській області №02-12/7946 від 04.12.2019 (а.с.77) повідомлено ФОП ОСОБА_1 про отримання 29.11.2019 акту державного інспектора праці №ПЛ5720/163/АВ від 26.11.2019 та наявність підстав для розгляду справи про накладення штрафу згідно статті 265 КЗпП України.

Вказаний лист, який надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернувся до Управління із відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с.77 зворотній бік).

13.01.2020 заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області Виликою Н.М. винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ5720/163/АВ/П/ТД-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 250380,00 грн на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України за порушення вимоги частини третьої статті 24 КЗпП України в частині допущення працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням керівника (а.с.78-79).

Примірник вказаної постанови отримано відповідачем 16.01.2020 (а.с.80).

Не погодившись з прийняттям відповідачем постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №ПЛ5720/163/АВ/П/ТД-ФС від 13.01.2020, ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення справи, суд виходить з наступного.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України /далі - КЗпП України/.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11 лютого 2015 року, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до Положення про Управління Держпраці у Полтавській області, затвердженого наказом Держпраці №8 від 04 лютого 2016 року, Управління Держпраці у Полтавській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05 квітня 2007 року /далі - Закон № 877-V (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)/ заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

З такого правового регулювання слідує, що положення частин першої та другої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на які посилається позивач у позовній заяві та які встановлюють підстави для проведення заходів державного нагляду (контролю), не застосовуються при здійсненні заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21 серпня 2019 року /далі - Порядок № 823 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)/.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Підстави для проведення інспекційного відвідування визначені пунктом 5 Порядку №823.

Так, згідно з цим пунктом інспекційні відвідування проводяться з таких підстав: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) за рішенням суду; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДПС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної; - роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що

З огляду на те, що Порядком № 823 визначені підстави проведення інспекційного відвідування, а частиною четвертою статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не встановлено, що виключно законами встановлюються підстави здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю), довід позивача про відсутність належної правової підстави для проведення інспекційного відвідування суд відхиляє.

Відповідно до пункту 9 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що у інспектора праці відсутній обов`язок направляти об`єкту відвідування направлення на проведення інспекційного відвідування та що вручення такого направлення об`єкту відвідування здійснюється інспектором праці за вимогою об`єкта відвідування, що в свою чергу передбачає присутність об`єкта відвідування в місці проведення інспекційного відвідування.

Оскільки учасниками справи визнається відсутність позивача в приміщенні магазинів за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, м.Миргород, Полтавська область 22.11.2019, то відсутні підстави стверджувати, що відповідач не вручив об`єкту відвідування направлення на проведення інспекційного відвідування на його вимогу.

Пунктами 6, 8 та 11 Порядку №823 передбачено, що під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання об`єктом відвідування законодавства про працю. Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування, у тому числі з питань виявлення неоформлених трудових відносин, засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та матеріали, необхідні для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Отже, під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці може одержати інформацію, що стосується предмета інспекційного відвідування. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці може повідомити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню. За наявності службового посвідчення інспектори праці мають право наодинці або у присутності свідків ставити працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення та фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

Відтак, суд вважає безпідставним довід позивача про здійснення інспекційного відвідування за її відсутності та про попереднє непопередження її про проведення інспекційного відвідування.

Згідно з підпунктом 5 пункту 14 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта або припису.

Пунктом 21 Порядку №823 встановлено, що якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Матеріалами справи підтверджується, що до акту №ПЛ5720/162/АВ від 26.11.2019 позивачем надано зауваження від 02.12.2019 разом з документами щодо спростування виявленого в ході інспекційного відвідування порушення законодавства про працю (а.с.26-30), які прийняті Управлінням Держпраці в Полтавській області та розглянуті, про що свідчить лист відповідача від 09.12.2019 №02-12/8090 (а.с.32-33).

За такої обставини є неспроможним мотив позивача про відсутність у неї можливості надати свої пояснення та необхідні документи щодо виявленого порушення законодавства про працю.

Акт інспекційного відвідування №ПЛ5720/163/АВ від 26.11.2019 складений за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики "Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та працевлаштування інвалідів" №1338 від 18.08.2017, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 1500/31368 від 12.12.2017.

Оскільки положення Порядку № 823 не встановлюють вимогу щодо застосування уніфікованої форми акту інспекційного відвідування, а частина п`ятнадцята статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не застосовується при здійсненні заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, то аргумент позивача стосовно обов`язку відповідача застосовувати лише уніфіковану форму акту інспекційного відвідування є необґрунтованим.

Тож на підставі викладеного суд доходить висновку про правомірність дій відповідача під час проведення інспекційного відвідування позивача.

Щодо доводів позивача, що оскаржувану постанову прийнято з порушенням Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 /далі - Порядок № 509 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)/, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі, зокрема акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.

Пунктом 3 Порядку №509 визначено, що справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Як свідчать матеріали справи, листом Управління Держпраці у Полтавській області №02-12/7946 від 04.12.2019 (а.с.77) повідомлено ФОП ОСОБА_1 про отримання 29.11.2019 акту державного інспектора праці №ПЛ5720/163/АВ від 26.11.2019 та наявність підстав для розгляду справи про накладення штрафу згідно статті 265 КЗпП України.

Постанова Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ5720/163/АВ/П/ТД-ФС, яка є предметом судового розгляду, прийнята 13.01.2020.

Таким чином, слід дійти висновку, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем у межах 45 денного строку з дня отримання уповноваженою особою акту державного інспектора праці №ПЛ5720/163/АВ від 26.11.2019.

Надаючи оцінку виявленому інспекційним відвідуванням порушенню вимоги частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до приписів частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною 4 статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, необхідною умовою для накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, є, зокрема, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 21 КЗпП України, трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно частини 1 статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Частиною 1 статті 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 24 КЗпП України).

Так, у розділі ІІІ "Опис виявлених порушень" акту № ПЛ5720/163/АВ від 26.11.2019 зазначено, що "з метою проведення заходу державного контролю 22.11.2019 року було здійснено виходи за місцями здійснення виходи за місцями здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 Мережа Магазинів та АДРЕСА_1 , магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

Станом на 22.11.2019 об 9 год.30 хв. магазин за адресою АДРЕСА_2 був відчинений, проте ФОП ОСОБА_1 була відсутня, в приміщенні магазину перебувала одна громадянка, яка вільно володіла асортиментом товару, цінами та надавала консультації по непродовольчим товарам, та яка назвалася ОСОБА_4 .

Згідно письмових пояснень наданих гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , знаходжуся в ФОП ОСОБА_1 с 21.11.2019 подивиться умови праці. Графік роботи з 9.00 до 19.00 годин.".

Магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою АДРЕСА_1 , 22.11.2019 року об 9 год. 20 хв. був відчинений, проте ФОП ОСОБА_1 . Була відсутня, в приміщенні магазину перебувала одна громадянка, яка вільно володіла асортиментом товару, цінами та здійснювала реалізацію непродовольчих товарів і яка назвалася ОСОБА_5 .

Факт реалізації непродовольчого товару було зафіксовано засобом відеотехніки.

Даній працівниці було запропоновано надати письмове пояснення по факту її перебування у магазині та виконання обов`язків роботи продавця, проте від надання письмових пояснень ОСОБА_5 відмовилася.

На момент проведення інспекційного відвідування 26.11.2019 року об 9.00 год. підтверджуючі документи про прийняття на роботу гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а саме: наказ на прийняття працівника на роботу, трудовий договір, повідомлення про прийняття працівника на роботу, що подається до територіальних органів Державної фіскальної служби не надано.

Таким чином, на момент здійснення інспекційного відвідування гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 були допущені до роботи продавців ФОП ОСОБА_1 без належного оформлення трудових відносин.".

У позовній заяві ФОП ОСОБА_1 зазначила, що з червня 2019 року не здійснює господарську діяльність у приміщенні магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . До магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , взагалі немає жодного відношення.

Матеріали справи містять копії Договору суборенди приміщення від 01.06.2019 (а.с.36-37), що укладений між ФОП ОСОБА_1 (суборендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (суборендар) та акту прийому-передачі від 01.06.2019 (додаток №1 до Договору суборенди приміщення від 01.06.2019) (а.с.38).

Предметом вказаного Договору є зобов`язання суборендодавця надати у тимчасове платне строкове користування нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 86,7 м2, а суборендар зобов`язується прийняти об`єкт оренди і сплатити орендну плату на умовах та в строки, що встановлені в договорі. Згідно пункту 2 Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до моменту закінчення первинного договору. Платний період оренди розпочинається з дати передачі об`єкта оренди суборендарю по акту прийому-передачі.

Також матеріали справи містять копію трудового договору №10 від 19.06.2019, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_9 (а.с.39), та повідомлення про прийняття працівника на роботу від 18.06.2019 (а.с.40-41).

Отже, матеріали справи свідчать, що приміщення за адресою: АДРЕСА_1 не перебуває у користуванні ФОП ОСОБА_1 з 01.06.2019 та гр. ОСОБА_9 є найманим працівником ФОП ОСОБА_2 з 19.06.2019.

Суд зазначає, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 в приміщені магазину за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату здійснення інспекційного відвідування.

Також, відповідачем не надано доказів на підтвердження здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 в приміщені магазину за адресою: АДРЕСА_2 , станом на дату здійснення інспекційного відвідування.

Натомість матеріали справи містять копію Договору оренди нежитлового приміщення від 01.09.2018 (а.с.42-44), укладеного між ПрАТ "Домінік" (орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (орендар), предметом якого є нежитлове приміщення магазину " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", площею 121,4 м2., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Додатковою угодою від 30.08.2019 до договору оренди нежитлового приміщення від 01.09.2018 узгоджено, що строк дії договору до 01.09.2020 (а.с.45).

В акті інспекційного відвідування №ПЛ5720/163/АВ від 26.11.2019 інспектором праці зазначено, що "в приміщенні магазину за адресою: АДРЕСА_2 , перебувала громадянка, яка вільно володіла асортиментом товару, цінами та надавала консультації по непродовольчим товарам, та яка назвалася ОСОБА_4 ".

Судом встановлено, що 18.11.2019 між ФОП ОСОБА_3 (замовник) та гр. ОСОБА_4 (виконавець) укладено Договір про надання послуг (а.с.46), предметом якого є надання послуг з проведення сортування та розпаковки/упаковки сезонного товару/прийому нового товару; індивідуальна допомога покупцям у підборі фасону/кольору одягу та взуття; вивчення та систематизація даних попиту населення на певні категорії; викладки товару згідно стандартів торгівлі; прибирання внутрішніх приміщень та зовнішнього прибирання.

Актом прийому-передачі наданих послуг від 22.11.2019 підтверджується, що у період з 18.11.2019 по 22.11.2019 гр. ОСОБА_4 були надані ФОП ОСОБА_3 послуги: з проведення сортування та розпаковки/упаковки сезонного товару, викладки товару згідно стандартів торгівлі (а.с.47).

Крім того, копією трудового договору №15 від 22.11.2019 підтверджується наявність трудових відносин між ФОП ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 (а.с.49-50).

Отже, в даному випадку, матеріали справи свідчать, що приміщення за адресою: АДРЕСА_2 не перебуває у користуванні ФОП ОСОБА_1 та на момент інспекційного відвідування гр. ОСОБА_4 мала статус найманого працівника ФОП ОСОБА_3 .

Відтак, висновки відповідача про порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю є безпідставними, необґрунтованими, зробленими без об`єктивного дослідження документів наданих позивачем в ході розгляду справи про накладення штрафу.

Таким чином, з огляду на частину 2 статті 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд приходить висновку, що відповідачем не доведено факт порушення ФОП ОСОБА_1 частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, зокрема, відповідачем не встановлено та не доведено факту допуску гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_9 до роботи без оформлення трудового договору, що є необхідною умовою для адміністративно-господарської відповідальності у вигляді штрафу згідно частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України.

Щодо твердження представника позивача про обставини які пом`якшують відповідальності для позивача за порушення трудового законодавства відповідно до норм КЗпП України, суд зазначає наступне.

З 02.02.2020 набрав законної сили Закон України від 12.12.2019 №378-ІХ, яким внесені зміни до ст. 265 КЗпП України щодо пом`якшення відповідальності за порушення трудового законодавства, зокрема за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, що вчинений вперше, застосовується попередження, за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - накладається штраф у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника.

Так, Законом України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" від 12.12.2019 №378-ІХ у зв`язку з економічно необґрунтованими штрафними санкціями за порушення норм трудового законодавства України, які були передбачені статтею 265 КЗпП України, у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" від 28.12.2014 №77-VIIІ внесено до Кодексу законів про працю України зміни, а саме: абзац другий частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України пом`якшено покарання.

У пояснювальній записці до проекту Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси роботодавців України)" зазначається, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів" від 06.12.2016 №1774було запроваджено необґрунтовано високі штрафні санкції за порушення норм законодавства про працю. Запровадження таких розмірів штрафних санкцій стало катастрофічним для роботодавців України, в тому числі для фізичних осіб-підприємців, спричинивши хвилю припинення підприємницької діяльності. В існуючих економічних умовах, застосування таких високих штрафних санкцій до представників малого та середнього бізнесу означає автоматичне банкрутство та закриття бізнесу. Разом з тим, штрафні санкції, передбачені трудовим законодавством України мають нести превентивний, а не каральний характер.

Саме тому, законодавцем прийнято рішення щодо зменшення тиску на осіб, які виконують працю найманих осіб шляхом зменшення штрафів за порушення норм трудового законодавства України. Зменшення економічно необґрунтованих штрафних санкцій за порушення норм трудового законодавства України та припинення процесу ліквідації малого та середнього бізнесу в Україні визнано необхідним у зв`язку з застосуванням нищівних за своїм розміром штрафних санкцій.

Зважаючи на вище наведе, суд зазначає, що дані зміни були прийнятті в подальшому, тобто після проведення перевірки та прийняття оскаржуваної постанови, тому суд не може взяти до уваги вищезазначені норми.

Оскільки відповідач не довів суду правомірність прийняття постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ5720/163/АВ/П/ТД-ФС від 13.01.2020, суд доходить висновку про її протиправність та необхідність скасування.

Отже, позов слід задовольнити в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позову до суду позивач понесла витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 2503,81 грн, що підтверджується квитанцією від 25.03.2020 (а.с.9).

Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 2503,81 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул.Пушкіна, 119, Полтава, Полтавська область, 39777136), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ), фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 ), про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ5720/163/АВ/П/ТД-ФС від 13.01.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (вул.Пушкіна, буд. 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39777136) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 2503,81 (дві тисячі п`ятсот три гривні вісімдесят одна копійка).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.В. Костенко