Рішення № 90998403, 17.08.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 року м. Житомир справа № 240/7092/20

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

13 травня 2020 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просить:

- рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, зазначене в повідомленні від 14 квітня 2020 року №0600-0305-8/12638 про відмову у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком, як дружині померлого під час проходження військової служби військовослужбовця ОСОБА_2 на підставі пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" - визнати протиправним та скасувати;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 з 12 липня 2019 року дострокової пенсії за віком, як дружині померлого під час проходження військової служби військовослужбовця ОСОБА_2 на підставі пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що здійснювала догляд за пенсіонером та інвалідом 1 групи ОСОБА_3 та брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. У квітні 2018 року під час проходження військової служби її чоловік ОСОБА_2 помер. Оскільки станом на 1 липня 2019 року загальний страховий стаж ОСОБА_1 за її підрахунками склав більше 20 років і вона досягла 50 віку, то на думку позивача, вона набула право на призначення пенсії на пільгових умовах на підставі пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У липні 2019 року позивач звернулась до відповідача із відповідною заявою про призначення пенсії, однак Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовило у призначенні пенсії на пільгових умовах з посиланням на відсутність необхідного стажу. Вказана відмова слугувала підставою для звернення до суду з даним позовом.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи та встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

10 липня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву вх. №24403/20, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень вказав, що на виконання рішення суду від 28 листопада 2019 року у справі №240/10192/19 повторно було розглянуто заяву ОСОБА_1 щодо призначення пільгової пенсії та за результатами розгляду відмовлено в її задоволенні через відсутність необхідного стажу 20 років для призначення пенсії за віком відповідно до 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". На підставі чого відповідач вважає свої дії правомірними, а позов безпідставним та необґрунтованим.

15 липня 2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив вх. №25067/20 в якій представник позивача вважає доводи відповідача, що викладені у відзиві безпідставними, заявлені позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до довідки у справі від 17 серпня 2020 року згідно з наказом Житомирського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року №01-55-в суддя Гурін Д.М. перебував у щорічній відпустці у період з 6 липня 2020 року до 31 липня 2020 року.

Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що у період з 1 вересня 1983 року до 30 листопада 2015 року ОСОБА_1 працювала на підприємствах на різних посадах, займалася підприємницькою діяльністю, як фізична особа-підприємець (а.с.45) та здійснювала догляд за пенсіонером та інвалідом І групи ОСОБА_3 . Крім того, 26 червня 2019 року вона уклала з Головним управлінням ДФС України в Житомирській області договір про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) (а.с.47-48), за яким в цей же день нею було одноразово сплачено мінімальний страховий внесок за період з 1 січня 2018 року до 31 липня 2018 року (а.с.49-50).

Станом на 1 липня 2019 року загальний страховий стаж ОСОБА_1 складав 20 років 9 днів, що підтверджується розрахунком її страхового стажу (а.с.46).

ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачу виповнилося 52 роки.

ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проходження військової служби помер чоловік позивача - старший сержант ОСОБА_2 (а.с.44).

Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ОСОБА_1 , як дружина померлого під час проходження військової служби військовослужбовця ОСОБА_2 отримала право на пенсію після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Таким чином, для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» необхідна наявність наступних умов:

1) досягнення віку 50 років;

2) наявність стажу роботи не менше 20 років.

Оскільки обидві цих умови за підрахунками позивача були дотримані, то 12 липня 2019 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як дружині померлого під час проходження військової служби військовослужбовця, яка досягла віку 50 років і має загальний страховий стаж не менше 20 років (а саме: на дату подання вказаної заяви - 20 років та 9 днів). До заяви були додані копії всіх необхідних документів, що підтверджують досягнення необхідного віку та наявність відповідного страхового стажу для призначення пенсії, а також наявність підстав для призначення пільгової пенсії саме на підставі пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Після подання зазначеної вище заяви позивач отримала відповідь від 19 липня 2019 року за №20494/03.5 (а.с.33-34), за змістом якої у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» їй було відмовлено, оскільки не зараховано стаж роботи в ТОВ "Тандем" з 17 квітня 1992 року до 30 серпня 1994 року та період роботи з 1 вересня 1994 року до 1 лютого 1995 року в НПВО "Імпульс".

Не погоджуючись з таким рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 19 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду (справа №240/10192/19) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання зазначеного рішення протиправним та зобов`язання відповідача призначити їй пенсію на пільгових умовах.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі №240/10192/19, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року (а.с.74-78), позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 17 липня 2019 року №063350003091 про відмову у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком, як дружині померлого під час проходження військової служби військовослужбовця ОСОБА_2 на підставі пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 липня 2019 року про призначення пенсії та прийняти рішення, з урахування висновків суду у справі. В решті позовних вимог відмовлено (а.с.66-69).

На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі №240/10192/19 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 12 липня 2019 року про призначення дострокової пенсії за віком, як дружині померлого під час проходження військової служби військовослужбовця ОСОБА_2 на підставі пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Під час повторного розгляду заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області дійшло висновку, що позивачу не вистачає страхового стажу для призначення пенсії, тому 28 квітня 2020 року ОСОБА_1 отримала підписане начальником відділу з питань перерахунків пенсій №4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області Стоцькою О.М. повідомлення від 14 квітня 2020 року про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У вказаному повідомлені зазначено, що період роботи позивача в ТОВ "Тандем" з 17 квітня 1992 року до 30 серпня 1994 року та період роботи з 1 вересня 1994 року до 1 лютого 1995 року в НПВО "Імпульс" зараховано до загального страхового стажу позивача. Однак, згідно з поданими документами загальний страховий стаж позивача становить 19 років 10 місяців 14 днів, що є підставою для відмови через відсутність у позивача необхідного 20-річного стажу роботи (а.с.80-81).

Не погодившись з такою відмовою, вважаючи її протиправною та такою, що порушує її права на належне пенсійне страхування, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог нього Закону, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ний трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжні відсутні необхідні записи або містять неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, письмові трудові угоди і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до статті 26 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи, які народилися з 1 квітня 1960 року до 30 вересня 1960 року, мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 59 років та наявності страхового стажу не менше 26 років.

Так, відповідно до статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, а також дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районі її проведення, мають право на пенсію: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 50 років і стажу роботи не менше 20 років.

Управління повідомляло позивача, що за відсутності необхідного страхового стажу вона, згідно статті 12 Закону, має можливість укласти договори про добровільну участь, що передбачає сплату особою єдиного соціального внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. За умови сплачених внесків до страхового стажу буде зарахований період на який укладено договір про добровільну участь.

У пенсійній справі є довідка з Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради про те, що ОСОБА_1 отримувала компенсаційну виплату, як особа, яка доглядала за пенсіонером інвалідом, який досяг 80-річного віку з 11 липня 2008 року до 15 квітня 2009 року, з 15 липня 2009 року до 13 липня 2011 року, з 18 липня 2011 року до 28 червня 2012 року, з 2 липня 2012 року до ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідно до даних що містяться в системі персоніфікованого обліку ((індивідуальних відомостей за застраховану особу (ОК-5)) (коригуюча) сплата внесків в жовтні 2015 року становить 1 день.

Так, під час первинного звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення дострокової пенсії, їй було відмовлено на підставі відсутності необхідного страхового стажу роботи, оскільки не було зараховано страховий стаж періоди роботи позивача в ТОВ "Імпульс" та ТОВ "Тандем".

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі №240/10192/19 було зобов`язано повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву про призначення дострокової пенсії.

На виконання вказаного рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення дострокової пенсії за віком на підставі пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". За результатами розгляду зараховано ОСОБА_1 у страховий стаж періоди роботи позивача в ТОВ "Імпульс" та ТОВ "Тандем". Однак, під час розгляду справи №240/10192/19 та при повторному розгляду заяви позивача Управлінням виявлено, що до страхового стажу ОСОБА_1 безпідставно включено період з 3 жовтня 2015 року до 30 листопада 2015 року що підтверджено службовою запискою від 30 липня 2019 року №140 (а.с.65) та висновками судів за рішеннями у справі №240/10192/19 (а.с.66-78).

Так, згідно довідки УПСЗН Богунського району від 23 липня 2018 року №3194/07 ОСОБА_1 перебувала на обліку та отримувала компенсаційну плату, як особа, яка доглядала за пенсіонеро інвалідом, в тому числі з 2 липня 2012 року до ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть, особа, за якою позивач здійснювала догляд - ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно службової записки №140 від 30 липня 2019 року начальника управління застосування пенсійного законодавства безпідставно зараховано до загального стажу ОСОБА_1 період з 3 жовтня 2015 року до 30 листопада 2015 року.

ГУ ПФУ в Житомирській області зазначив, що під час розгляду первинної заяви позивача їй помилково було включено період з 3 жовтня 2015 року до 30 листопада 2015 року, за які управлінням соціального захисту населення Богунського району сплачено страхові внески.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області проведено коригування та зменшено стаж ОСОБА_1 на 2 місяці з 3 жовтня 2015 року до 30 листопада 2015 року.

Предметом розгляду у справі №240/10192/19 було незарахування до стархового стажу ОСОБА_1 періодів роботи на ТОВ "Імпульс" та ТОВ "Тандем", а не періоду догляду за пенсіонером інвадідом та зобов`язано рішенням суду від 28 листопада 2019 року повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду щодо включення до страхового стажу позивача періоду роботи на вказаних підприємствах.

Станом на час розгляду справи №240/10192/19 були наявними відмітки про 61 день робочого стажу за жовтень-листопад 2015 року (а.с.68 на звороті та а.с.77 та а.с.77 на звороті).

При повторному розгляді заяви, Управління реалізовуючи свої дискреційні повноваження щодо перевірки та обрахунку страхового стажу на виконання рішення суду, відомості відкоригувало, помилку виправило, стаж за жовтень 2015 року становить 1 день, за листопад 2015 року 0 днів. Оскільки період з 3 жовтня 2015 року до 30 листопада 2015 року при повторному розгляді був виключений, як такий, що зарахований помилково, то позивачу відповідно не вистачило страхового стажу для призначення пенсії. Також здійснено коригування сум страхових внесків, які зменшено за ці 2 місяці, а саме: у жовтні 2015 року зменшено на суму 1289,10 грн; у листопаді 2015 року зменшено на суму 1378,00 грн (а.с.109).

Таким чином, вказані вище обставини та надані на їх підтвердження документи свідчать про відсутність у позивача сукупності всіх обов`язкових умов, достатніх для призначення їй дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частиною 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного суду України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ в Житомирській області, відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", діяло у межах повноважень, у спосіб та у порядку, що визначені нормами чинного законодавства, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 72, 77, 143, 243-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.М. Гурін