Рішення № 90998238, 17.08.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 року м. Житомир справа № 240/4526/20

категорія 109010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Черноліхова С.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про визнання дій протиправними та незаконними, скасування припису,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправними дії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради щодо видачі припису № 1/20 від 24 січня 2020 року;

- скасувати припис № 1/20 від 24 січня 2020 року.

В обгрунтування своїх вимог зазначила, що підставою для винесення спірного припису стали висновки перевірки про порушення нею вимог пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабміну України від 13 квітня 2011 року № 466, а саме: виконання будівельних робіт без набуття права на їх виконання. З такими висновками контролюючого органу позивач не погоджується, оскільки всі будівельні роботи здійснено відповідно до норм чинного законодавства у 2008 році.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року дану справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 07 травня 2020 року.

07 травня 2020 року підготовче засідання не відбулося у зв`язку з відпусткою судді. Наступне засідання призначено на 21 травня 2020 року.

21 травня 2020 року підготовче засідання відкладено за клопотанням відповідача на 04 червня 2020 року.

04 червня 2020 року оголошено перерву в підготовчому засіданні до 16 червня 2020 року.

16 червня 2020 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду на 14 липня 2020 року.

14 липня 2020 року розгляд справи не відбувся за клопотанням сторін. Наступне засідання призначено на 28 липня 2020 року.

28 липня 2020 року Житомирським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу про подальший розгляд справи у письмовому провадженні.

04 червня 2020 року відповідач надіслав відзив на позов, в якому просить у його задоволенні відмовити. Зазначає, що оспрюваний припис винесений у повній відповідності до норм будівельного законодавства внаслідок виявлення виконання позивачем будівельних робіт без набуття права на їх виконання.

10 червня 2020 року ОСОБА_1 подала відповідь на відзив, в якому вказала на те, що норми, які на думку контролюючого органу вона порушила, набули чинності у 2011 році, тобто, після здійснення всіх будівельних робіт. Об`єкт будівництва підпадає під "будівельну амністію", тому штрафні санкції за самовільне будівництво не застосовуються.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що під час проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті: "надбудова над власною частиною (51/600) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 " виявлено виконання будівельних робіт без набуття права на їх виконання, а саме надбудови над власною частиною (51/600) житлового будинку та над житловими приміщеннями 3-5, 3-4, власником яких є ОСОБА_2 . В результаті виконаних робіт з будівництва надбудови змінилися параметри житлового будинку в частині висоти, ширини і загальної площі.

За результатами перевірки 24 січня 2020 року складено акт № 4, протокол про адміністративне правопорушення, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 1/20 та постанову № 3-Ф про накладення штрафу.

Вважаючи припис відповідача протиправним, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. N 466, передбачено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2 1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктом 7 зазначеного Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Даною нормою встановлено підстави проведення позапланової перевірки: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Згідно з пунктами 11, 13, 14 Порядку, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом, видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Згідно з пунктом 16 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Пунктом 17 Порядку № 553 встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Аналіз правових норм свідчить на користь висновку, що право проводити позапланові перевірки щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства належить управлінню державного архітектурно-будівельного контролю. Так, за наслідками перевірки у разі виявлення порушень вимог законодавства посадові особи управління зобов`язані складати необхідні документи (акт, протокол про правопорушення, припис, постанову про накладення штрафів).

Суть виявленого порушення зводиться до того, що ОСОБА_1 здійснила надбудову над власною частиною (51/600) житлового будинку та над житловими приміщеннями 3-5, 3-4, власником яких є ОСОБА_2 , без повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 лютого 2008 року ОСОБА_1 набула право власності на 51/600 частину житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 31 липня 2007 року. Дарувальник - ОСОБА_3 , який був первинним забудовником вказаних надбудов і також отримав письмові погодження щодо нової прибудови від співвласників житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

На підставі рішення виконкому Житомирської міської ради № 932 від 13 грудня 2007 року ОСОБА_1 надано дозвіл на переоформлення прав забудовника незавершеного будівництва - надбудови літніх кімнат над приміщеннями 3-1, 3-2, 3-3 в частині житлового будинку по АДРЕСА_1 . Зазначеним рішенням також зобов`язано замовників будівництва, у тому числі і позивача, отримати дозвіл в міській інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на проведення будівельних робіт.

Однак, як станом на 2008 рік, так і на момент проведення перевірки ОСОБА_1 дозвільну документацію на вказане будівництво не отримувала. Також після завершення будівельних робіт позивач не здала в експлуатацію зазначену надбудову, що нею не заперечується.

Наведені обставини свідчать про те, що надбудова над власною частиною (51/600) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та над житловими приміщеннями 3-5, 3-4, власником яких є ОСОБА_2 , здійснена позивачем без дозвільної документації.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про віднесення вказаної надбудови до "будівельної амністії", оскільки позивачем не виконано вимоги Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 158 від 03 липня 2018 року і не подано необхідні документи для прийняття в експлуатацію спірного об`єкта будівництва для отримання такої "будівельної амністії".

Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246,256 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради (майдан С.П. Корольова, 6, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 40668809) про визнання дій протиправними та незаконними, скасування припису відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Черноліхов