Рішення № 90997898, 07.08.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2020 року Справа № 160/4650/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Промдеталь» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Промдеталь» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Н» від 26.12.2019 року №0078015630.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, зазнаючи, що:

- позивач був позбавлений права на ознайомлення з висновками перевірки та подання заперечень на акт перевірки через те, що не отримав акт камеральної перевірки;

- на юридичну адресу позивача не надходив рекомендований поштовий лист з повідомленням про вручення від відповідача з примірником акту камеральної перевірки для можливості надати свої заперечення або додаткові документи;

- на звернення позивача до податкового органу про надання акту перевірки, відповідачем не було надіслано акту перевірки;

- у зв`язку з порушенням процедури надіслання акту перевірки, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2020 року адміністративний позов було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.

12.05.2020 року на виконання вищевказаної ухвали позивачем надано до суду оригінал платіжного доручення №80 від 06.05.2020 року про сплату судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Розгляд справи по суті вирішено розпочати з 17.06.2020 року.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

16.07.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому Головне управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області позовні вимоги не визнало та просило суд відмовити в їх задоволенні, з огляду на таке:

- акт перевірки 11.11.2019 року направлено підприємству засобами поштового зв`язку, який повернуто поштою з позначкою «за закінченням встановленого строку зберігання»;

- таким чином, на думку відповідача, адміністративний позов не є обґрунтованим та не містить жодних підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На даний час в країні діє карантин, та відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року всі строки продовжено на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).

18.06.2020 року до зазначеного Закону прийняті зміни № 731-IX з яких вбачається, що відповідно до абз. 2 ч.3 Прикінцевих положень КАС України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

17 липня 2020 року вступив в силу Закон України № 731-IX від 18 червня 2020 року, яким вносяться зміни до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину.

Тобто строки продовжені Законом України № 540-IX від 30 березня 2020 року без подання відповідного клопотання про продовження строків спливають 06.08.2020 року включно.

За для забезпечення прав сторін на подання заяв по суті справи (без подання клопотання про продовження процесуального строку через неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк, що зумовлено обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином) судом продовжено розгляд справи до 07.08.2020 року.

27.07.2020 року представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в обгрунтування якої зазначено, що позивач не погоджується з доводами відповідача, наведеними у відзиві, та вказує, що такі доводи не підтверджують правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Приватне підприємство «Промдеталь» (код ЄДРПОУ 25021138) є юридичною особою приватного права, зареєстроване 12.01.1998 року за № 1 227 120 0000 001552 та перебуває на податковому обліку в органах ДПС. Основний вид діяльності - Інші будівельно-монтажні роботи (код КВЕД 43.29).

На підставі п.п.19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.1, п. 75.1 ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України посадової особою ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ПП «Промдеталь» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за липень, вересень 2019 року.

За результатами перевірки складено акт від 08.11.2019 року №9515/04-36-56-30/23021138, яким встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого порушено граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ПП «Промдеталь»; загальна сума штрафу 413914,31 грн.

На підставі акту перевірки від 08.11.2019 року №9515/04-36-56-30/23021138 відповідачем сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 26.12.2019 року:

- №0078015630, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 413914,31 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, у зв`язку з не надісланням позивачу акту перевірки та позбавлення права на подачу заперечень, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Таким чином, звертаючись до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, позивач вправі посилатись на процедурні порушення проведення перевірки та надіслання рішень за результатами перевірки, а суд зобов`язаний надавати правову оцінку таким доводам позивача в першу чергу.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Пунктом 76.2 ст. 76 Податкового кодексу України визначено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За положеннями пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п`яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

На підставі п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що платник податків, отримавши акт перевірки, має право протягом п`яти робочих днів подати заперечення на такий акт із викладенням мотивів незгоди з висновками акта перевірки, які обов`язково повинні враховуватися контролюючим органом при прийнятті рішень про визначення грошових зобов`язань.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2020 року у справі № 815/2175/16 (К/9901/28955/18).

Позивач в обгрунтування протиправності винесеного податкового повідомлення-рішення посилається на неотримання від відповідача акту камеральної перевірки, що позбавило його права подачі заперечень та в подальшому винесення неправомірного рішення без врахування позиції позивача, яка мала бути викладена в запереченнях на акт камеральної перевірки.

На підтвердження своєї позиції, позивачем надано лист-звернення до відповідача від 13.03.2020 року за вих. №13/03 про надання акту камеральної перевірки та податкове повідомлення-рішення щодо нарахування ПП «Промдеталь» штрафних санкцій в розмірі 413914,31 грн.

24.03.2020 року відповідачем надано відповідь, оформлену листом за вих. №31534/10/04-36-56-30, яким зазначено, що акт камеральної перевірки від 08.11.2019 року №9515/04-36-56-30/23021138 надіслано на юридичну адресу позивача засобами поштового зв`язку 11.11.2019 року за №5000604512881, повідомлення про вручення на адресу ДПС повернуто 20.12.2019 року, має статус «повернення за зворотною адресою: закінчення встановленого терміну зберігання». В листі, також, зазначено, що згідно статті 42 Податкового кодексу України документ вважається врученим, повторне направлення податкового повідомлення-рішення Податковим кодексом України не передбачено.

Відповідно до п. 42.1 ст. 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Згідно з п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

На підтвердження надіслання позивачу акта перевірки від 08.11.2019 року №9515/04-36-56-30/23021138 відповідачем надано суду рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з поміткою про повернення відправнику «за закінченням терміну зберігання» 17.12.2019 року та поверненням контролюючому органу 20.12.2019 року.

На підтвердження надіслання позивачу податкового повідомлення-рішення від 26.12.2019 року №0078015630 відповідачем надано суду рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з поміткою про повернення відправнику «за закінченням терміну зберігання» 08.02.2020 року та поверненням контролюючому органу 14.02.2020 року.

Судом проаналізовані надані копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення та встановлено, що рекомендоване повідомлення про направлення поштового відправлення №5000604412881 не містить інформації стосовно вмісту направлення, а саме що саме було направлено позивачу. Вказане рекомендоване повідомлення про направлення поштового відправлення №5000604412881 має лише інформацію наступного змісту: каб. №305 акт «Н».

Проте, ні номера акту перевірки, ні дати, якою датовано акт перевірки вказане рекомендоване повідомлення не містить.

Опису вкладення з переліком документів, які надсилались ПП «Промдеталь» поштовим відправленням №5000604412881, який би надав змогу встановити перелік надісланих документів позивачу суду не надано.

Відповідно до ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Подані відповідачем докази про надіслання позивачу акту перевірки є такими, що не підтверджують дійсність направлення.

Додатково, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 затверджено Правила надання послуг поштового зв`язку, які визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними.

Відповідно до пункту 116 Правил надання послуг поштового зв`язку у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Згідно з пунктом 117 Правил надання послуг поштового зв`язку після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.

З аналізу наведених норм, судом встановлено, що підприємством поштового зв`язку поштові відправлення не вручені позивачу повертається після спливу 1 місяця після їх надходження.

В той час згідно з п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Акт перевірки зареєстровано 08.11.2019 року, про що свідчить відмітка про реєстрацію на копії акта.

Таким чином, кінцевою датою надіслання акту перевірки позивачу є 13.11.2019 року з урахуванням вихідних днів.

Відповідачем зазначено, що акт перевірки було надіслано 11.11.2019 року, проте підприємством поштового зв`язку направлено поштове відправлення №5000604412881 17.12.2019 року, що ставить під сумнів направлення відповідачем рекомендоване поштового відправлення саме 11.11.2019 року та/або 13.11.2019 року.

Доказів належного направлення з датою направлення та описом поштового відправлення, з якого суду можна встановити та підтвердити факт надіслання саме акту перевірки від 08.11.2019 року №9515/04-36-56-30/23021138 суду не надано.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом під час розгляду справи не встановлено належних доказів направлення позивачу у строки, визначені законодавством акта перевірки від 08.11.2019 року №9515/04-36-56-30/23021138, що свідчить про протиправне позбавлення позивача законодавчо встановленого права на подання заперечень, які мають бути враховані податковим органом при прийнятті податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про правомірність заявлених позивачем вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 26.12.2019 року №0078015630 з підстав порушення процедури направлення акту перевірки, що став підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Належних доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Отже, суд вважає передчасним винесення податкового повідомлення-рішення від 26.12.2019 року №0078015630 без належного надіслання позивачу акта перевірки від 08.11.2019 року №9515/04-36-56-30/23021138.

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому позов підлягає задоволенню.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Н» від 26.12.2019 року №0078015630 є таким, що прийняте з порушенням процедури прийняття, а тому підлягає скасуванню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 4106,71 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням від 06.05.2020 року №80.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 4106,71 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Промдеталь» (місцезнаходження: 50002, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд.219, код ЄДРПОУ 25021138) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Н» від 26.12.2019 року №0078015630.

Стягнути на користь приватного підприємства «Промдеталь» (місцезнаходження: 50002, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд.219, код ЄДРПОУ 25021138) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 43145015) судовий збір у розмірі 4106 грн. 71 коп. (чотири тисячі сто шість гривень сімдесят одна копійка).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно