Ухвала суду № 90997594, 17.08.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття провадження у адміністративній справі

м. Вінниця

17 серпня 2020 р. Справа № 120/4016/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Богоніс М.Б., перевіривши матеріали

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Генерального директора Комунального підприємства «Вінницька транспортна компанія» Луценка Михайла Петровича (вул. Хмельницьке шосе, 29, м. Вінниця, 21036)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд через електронний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Генерального директора Комунального підприємства «Вінницька транспортна компанія» Луценка Михайла Петровича. У позовній заяві позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання інформації у відповіді від 03.08.2020;

- зобов`язати відповідача надати достовірну повну інформацію, що запитувалася згідно інформаційного запиту, отриманого відповідачем 27.07.2020.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що звернувся до відповідача із інформаційним запитом про надання інформації щодо функціональних обов`язків начальника відділу контролю (контролерів) Комунального підприємства «Вінницька транспортна компанія» та надати посадову інструкцію, ПІБ цієї особи, а також про нараховані та виплачені кошти за період з 01.01.2020 по дату надання відповіді.

Листом відповідача від 03.08.2020 позивача повідомлено, що Комунальне підприємство «Вінницька транспортна компанія» не є розпорядником інформації відповідно до ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а тому у задоволенні запиту відмовлено.

Позивач вважає, протиправною бездіяльність відповідача щодо не надання інформації за запит, тому з метою захисту своїх прав та інтересів звернувся із цим адміністративним позовом до суду.

Одночасно із позовної заяви позивачем подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

Клопотання обґрунтовується тим, що розмір судового збору, який необхідно сплатити за подання позовної заяви, перевищує 5 % розміру річного доходу позивача за 2019 рік. Окрім того, позивач просить суд врахувати його важкий матеріальний стан, який не має тимчасового характеру.

Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ст. 132 КАС України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).

Отже, в силу приписів закону, суд може звільнити позивача від сплати судового збору за його клопотанням і однією з підстав для цього є скрутний майновий стан особи. Водночас визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

В цьому контексті важливо зазначити, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що судовий збір має бути розумним, тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Оскільки невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя (див. справу "Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії").

Окрім того, у своїй практиці Європейський суд звертав увагу на необхідності дотримання балансу між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи з однієї сторони та правом заявника на доступ до правосуддя з іншої. Для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію.

Таким чином, питання фінансової спроможності заявника сплатити судовий збір є обов`язковим для врахування та повинно вирішуватись судом з огляду на обставини конкретної справи та надані заявником докази.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2102,00 гривні.

Позивачем фактично заявлено одну вимогу немайнового характеру. Відтак розмір належного до сплати судового збору за подання позову становить (2102,00 х 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) 840,80 грн.

Однак, згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, інформація про доходи позивача за період з I кварталу 2019 року до IV кварталу 2019 року у системі відсутня.

Відповідно до довідки Вінницького міського центру зайнятості від 25.05.2020 № 02-17/601, позивач допомогу по безробіттю не отримує.

Також суд враховує, що згідно з актом обстеження житлових умов № 2 від 02.01.2020 житлові умови позивача є незадовільними та потребують поліпшення.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання позивача про його звільнення від сплати судового збору у цій справі.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Враховуючи викладене, доходжу висновку про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі.

Пунктом 4 ч. 9 ст. 171 КАС України регламентовано, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Відтак, в силу положень ст. 12, 263 КАС України, ця справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). При цьому, згідно ч. 3 ст. 263 КАС України, у справах визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Як встановлено із тексту позовної заяви, позивачем при зверненні до суду у статусі відповідача зазначено: Генерального директора Комунального підприємства «Вінницька транспортна компанія» Луценка Михайла Петровича. При цьому позивачем вказано поштову адресу, адресу електронної пошти, номер телефону Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія".

Як зазначалося, спір у справі виник із причин неналежного розгляду Комунальним підприємством "Вінницька транспортна компанія" запиту позивача про надання публічної інформації. Запит позивача про надання публічної інформації переданий для розгляду за належністю до Комунального підприємства Виконавчим комітетом Вінницької міської ради.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон від 13.01.2011 № 2939-VI) суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є, у тому числі, розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону.

Статтею 13 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI до розпорядників інформації віднесено зокрема юридичних осіб, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів, а не їх посадових осіб.

Як роз`яснено у постанові Пленуму ВАСУ № 10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації" від 29.09.2016 розпорядниками інформації щодо комунальних підприємств (про використання коштів, розподіл доходів, виплату заробітної плати, використання внесків і дотацій з бюджету, інші витрати) є самі комунальні підприємства.

Відповідно до ч. 5 ст. 159 КАС України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

З огляду на зазначене, вважаю за необхідне запропонувати позивачу подати до суду письмові пояснення та висловити свою позицію (згоду чи незгоду) щодо процесуального питання пов`язаного із заміною відповідача в порядку ст. 48 КАС України, оскільки наявність або відсутність згоди позивача на заміну неналежного відповідача належним, відповідно до ч. 3-4 ст. 48 КАС України, тягне за собою різні правові наслідки.

Керуючись ст. 12, 72, 80, 132, 133, 160, 171, 248, 256, 263 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

2. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову у цій справі.

3. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Генерального директора Комунального підприємства «Вінницька транспортна компанія» Луценка Михайла Петровича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

4. Розгляд справи здійснюватиметься суддею Богоносом Михайлом Богдановичем одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

5. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 263 КАС України розгляд справи по суті буде розпочато через 15 днів з дня відкриття провадження у справі. Справу буде розглянуто у межах 30-денного строку з дня відкриття провадження у справі.

6. Запропонувати ОСОБА_1 у 5-ти денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали, подати до суду письмові пояснення та висловити свою позицію (згоду чи незгоду) для заміни відповідача в порядку ст. 48 КАС України.

7. Встановити відповідачу строк для надання відзиву на позов протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів, у тому числі документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу в порядку передбаченому ст. 162 КАС України.

8. Роз`яснити відповідачу, що в силу ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

9. Інформацію по даній справі можливо отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

10. Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.

11. Копію позовної заяви з додатками направити відповідачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду, лише у випадку її постановлення з порушення правил підсудності.

Суддя Богоніс Михайло Богданович