Постанова № 9099752, 24.11.2008, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія 65

справа № 2а-20286/08

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 листопада 2008 року

Луганський окружний адміністративний суд у складі: Судді: Качуріної Л.С. при секретарі: Лемба А.В.

за участю представників сторін:

представник позивача Кошелькова О.В. відповідач не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ОКП «Крмпанія «Луганськводоканал» в особі Відокремленого підрозділу Свердловського департаменту Південного регіонального виробничого управління про стягнення несплаченої адміністративно-господарської санкції та пені за порушення терміну сплати санкції, -

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2007 року позивач Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до ОКП «Крмпанія «Луганськводоканал» в особі Відокремленого підрозділу Свердловського департаменту Південного регіонального виробничого управління, в якому зазначив, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не працевлаштувало необхідну кількість інвалідів і тому підлягає відповідальності.

Свій позов Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів обгрунтовує тим, що на підприємстві у 2007 році замість 12 інвалідів працювало 8 інвалідів.

В порушення ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за 2007 рік підприємством не було перераховано 45015, 28 грн. адміністративно-господарські санкції.

В супереч п. 3 Положення про робоче місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314, відповідач не проводив атестацію робочих місць для працевлаштування інвалідів. Підтвердження щодо проведення атестації підприємством не надавалося.

В супереч п. 5 Положення про робоче місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314, відповідач не інформував відповідні державні органи, а тому відповідно до ч.2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» нараховується пеня за порушення терміну сплати адміністративно-господарської санкції самостійно до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.

У звязку з тим, що ОКП «Крмпанія «Луганськводоканал» в особі Відокремленого підрозділу Свердловського департаменту Південного регіонального виробничого управління не виконало вимоги ст. ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів просило стягнути з ОКП «Крмпанія «Луганськводоканал» в особі Відокремленого підрозділу Свердловського департаменту Південного регіонального виробничого управління на користь Державного бюджету України несплачені адміністративно-господарські санкції за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році в розмірі 45015, 28грн. та пеню за порушення терміну сплати санкції в розмірі 2557, 42 грн.

У судовому засідання представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити в повному обсязі

Відповідач у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень на позов суду не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України», забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України», для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною 5 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» встановлено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до ч.8 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України», відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.Частиною 1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Згідно з ч.2, 3, 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України», порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обовязкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Крім того, відповідно до п. 3 Положення про робоче місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Також п.5 Положення про робоче місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314, затверджено, що підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідач ОКП «Крмпанія «Луганськводоканал» в особі Відокремленого підрозділу Свердловського департаменту Південного регіонального виробничого управління не надавав звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік до відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Крім того, з листа Свердловського міського центру зайнятості № 12/3-12074 від 17.05.08року вбачається, що відповідач ОКП «Крмпанія «Луганськводоканал» в особі Відокремленого підрозділу Свердловського департаменту Південного регіонального виробничого управління на виконання встановлених законодавством норм не надавало звітність про наявність вакансій для інвалідів до Свердловського міського центру зайнятості

Заявлені до стягнення санкції є адміністративного-господарськими, відтак на них розповсюджуються загальні засади відповідальності учасників господарських відносин, визначені у статтях 216-218, 238, 241 Господарського кодексу України, системний аналіз яких посвідчує підставу сплати за наявності складу правопорушення, склад якого у межах спірних правовідносин позивачем доведений.

Виходячи з того, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу Луганського складає 288 осіб, то чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» (4%) - 12 осіб.

Як вбачається із звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік, фонд оплати праці штатних працівників складає 3241, 1 тис. грн., а тому середня заробітна плата штатного працівника складає 11253, 82 грн..

Тобто розмір адміністративно-господарських санкцій за не створення чотирьох робочих місць складає 45015, 28грн. Пеня складає 2557, 42 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 20 Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст. ст. 2, 17, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ОКП «Крмпанія «Луганськводоканал» в особі Відокремленого підрозділу Свердловського департаменту Південного регіонального виробничого управління про стягнення несплаченої адміністративно-господарської санкції та пені за порушення терміну сплати санкції задовольнити повністю.

Стягнути з ОКП «Крмпанія «Луганськводоканал»( юридична адреса: кв. Пролетаріату Донбасу, 166, м. Луганськ) в особі Відокремленого підрозділу Свердловського департаменту Південного регіонального виробничого управління (юридична адреса: вул. Безгребельного, 19-а м. Свердловськ) на користь Державного бюджету (р/р 31218230700006 в ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 24046582, код платежу 50070000) несплачені адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році в розмірі 45015, 28грн. та пеню за порушення терміну сплати санкції в розмірі 2557, 42 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 24 листопада 2008 року.