Рішення № 90993891, 31.07.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 31.07.2020

Справа № 334/11106/14-ц

Провадження № 2/334/10/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2020 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі судового засідання Лиходід А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», про встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка, поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка, поділ майна подружжя.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з лютого 2007 року по липень 2013 року проживала з відповідачем однією сім`єю без реєстрації шлюбу, тобто вони спільно проживали, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки. У вказаний період ними було придбано чисельна кількість майна, серед якого телевізор «Самсунг» та придбаний за рахунок кредитних коштів, отриманих у АТ «Райффайзен Банк Аваль», автомобіль марки HYUNDAI, моделі ACCENT, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Зазначений автомобіль ОСОБА_1 вважає спільною сумісною власністю, оскільки при оформлені кредиту відповідач вказував, що він з нею перебуває у шлюбі, через що вона давала згоду на укладення кредитного договору, і кредит з липня 2008 року по липень 2013 року погашався за їх спільні кошти, а саме щомісячно погашалося по 2160,00 гривень, а разом за вказаний період ними сплачено 129780,00 гривень. З огляду на це, просила встановити факт її проживання разом із ОСОБА_2 однією сім`єю з лютого 2007 року по липень 2013 року, стягнути з ОСОБА_2 на її користь 64890,00 гривень в якості грошової компенсації належної їй 1/2 частки автомобіля HYUNDAI, моделі ACCENT, державний номер НОМЕР_1 , який є сумісною власністю її та ОСОБА_2 .

19 листопада 2014 року суд (головуючий суддя - Мусієнко Н.М.) постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, призначив судове засідання на 10 грудня 2014 року.

Відповідно до ухвали суду від 20 жовтня 2016 року, у зв`язку із закінченням терміну повноважень судді Мусієнко Н.М., згідно з розпорядженням керівника апарату суду № 762 від 29.09.2016, суддя Добрєв М.В. прийняв справу до свого провадження.

Відповідно до ухвали суду від 07 листопада 2018 року, у зв`язку із закінченням терміну повноважень судді Добрєва М.В., згідно з розпорядженням керівника апарату суду № 127 від 07.11.2018, суддя Турбіна Т.Ф. прийняла справу до свого провадження.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з наведених вище підстав. Крім того, зазначив, що позивачка постійно проживала разом з відповідачем за адресою його реєстрації, що підтверджується договором страхування кредиту, укладеного ОСОБА_1 із ПАТ «Платинум Банк», її особовою медичною книжкою та заявою на отримання кредиту в кредитній спілці «Хортиця», за яким відповідач виступив поручителем, показаннями свідків. Крім того, вказав, що за період спільного проживання з відповідачем позивач брала участь у вихованні його дітей. З наведених підстав просила позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив. У судовому засіданні пояснив, що у зазначений вище період відповідач дійсно зустрічався із позивачкою, вона бувала у нього в квартирі, але не проживала в ній. Кожна зі сторін у справі мала власний бюджет, спільне господарство вони не вели. Аргументи позивача вважає такими, що не відповідають обставинам справи, і не підтверджені належними та допустимими доказами. Кредит на спірний автомобіль виплачував за особисті кошти, тому він належить йому на праві особистої приватної власності, а відтак поділу не підлягає. Твердження позивача про те, що при оформлені кредиту відповідач вказував, що він з нею перебуває у сумісному шлюбі, через що вона давала згоду на укладення кредитного договору є неправдивими і спростовуються наданими банком документами кредитної справи, у якій така згода відсутня. Не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується наданим банком розрахунком операцій за кредитом і твердження позивачки як про суми щомісячних платежів за кредитом, так і про суму виплачених коштів за кредитом у період з липня 2008 року по липень 2013 року. З огляду на це просив у позові відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи АТ «Райффайзен Банк Аваль» у судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд установив таке.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з лютого 2007 року до липня 2013 року у будь-якому зареєстрованому шлюбі не перебували, що підтверджується паспортами громадянина України, виданими на їх ім`я, свідоцтвом про смерть дружини відповідача ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , виданим Запорізьким міським відділом реєстрації актів громадянського стану Запорізького обласного управління юстиції 23.07.2001, актовий запис № 6496.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 24 квітня 2001 року та теперішній час, що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_3 , виданим Запорізьким РВ УМВС України в Запорізькій області 24 квітня 2001 року.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 20.09.1994 року по теперішній час, що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_4 , виданим Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області 05 серпня 1997 року.

25.11.2019 виконавчий комітет Запорізької міської ради видав ОСОБА_2 ордер №719 на сім`ю із 4 чоловік ( ОСОБА_4 - син, ОСОБА_5 - дочка, ОСОБА_6 - син) на право зайняття житлового приміщення загальною площею 45,45 кв.м., житловою площею 25,2 кв.м., яке складається з 2 кімнат за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 є власником автомобіля марки HYUNDAI, моделі ACCENT, 2008 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , виданого Запорізьким ВРЕР № 1 УДАІ УМВС України в Запорізькій області 05.07.2008. Відповідно до рахунку-фактури №ЗП-0002254 від 07.07.2008 вартість автомобіля складає 77900,00 гривень (а.с. 48).

Відповідно до кредитного договору № 014/17-16/7968-11, укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (кредитор) та ОСОБА_2 (позичальник) 09.07.2008, позичальник отримав кредит на споживчі цілі (придбання транспортного засобу) у сумі 16065,00 доларів США на строк 72 місяці з кінцевим терміном погашення кредиту - 08.07.2014 (а.с. 7-14). За кредитним договором № 014/17-16/7968-11 від 09.07.2008 майнові та фінансові поручителі відсутні, що підтверджується довідкою, виданою АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 29.01.2016 (а.с. 109).

Згідно із розрахунком за кредитом, наданим АТ «Райффайзен Банк Аваль» на запит суду (супровідний лист № 81-15-8-01/1848БТ від 14.03.2016), сума сплаченого кредиту з 09.07.2008 до 31.07.2013 становить 16 261,28 доларів США, з яких: тіло кредиту - 8 127,28 доларів США; проценти - 8 134,00 доларів США (а.с. 130-137).

Відповідно до інформації АТ «Райффайзен Банк Аваль», платіжні доручення, що підтверджують факт сплати ОСОБА_2 коштів за кредитним договором № 014/17-16/7968-11 від 09.07.2008, не збереглися.

Згідно із записом № 9 у трудовій книжці, ОСОБА_2 з 21.07.1990 прийнято у мартенівський цех заводу «Запоріжсталь» розливник сталі (а.с. 41-42).

Відповідно до довідки про доходи, виданої ПАТ «Запоріжсталь», загальний дохід ОСОБА_2 за лютий 2007 року - липень 2013 року становить 375585,80 гривень (а.с. 50-56).

Згідно із довідкою Управління Пенсійного фонду у Ленінському районі м. Запоріжжя від 27.06.2008 за №2628 розмір пенсії у зв`язку із втратою годувальника ОСОБА_3 , призначений на утримання дітей становить 3141,60 гривень (а.с. 138).

Особова медична книжка на ім`я ОСОБА_1 містить запис про місце її фактичного проживання за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 38).

Відповідно до довідки про доходи №46 від 31.03.2015, виданої комунальним закладом 6 міська лікарня, дохід ОСОБА_1 з липня 2008 року до грудня 2009 року становив 17813,86 гривень (а.с. 49).

Згідно довідки ПП «Бамбола» від 31.03.2015 ОСОБА_1 з 12.03.2012 по 01.02.2013 працювала на посаді посудомийки з оплатою згідно штатного розпису (а.с. 59).

Згідно із заявою про прийняття в члени кредитної спілки «Хортиця», поданою ОСОБА_1 27.12.2010, місцем її фактичного мешкання зазначене АДРЕСА_2 (а.с.117).

Відповідно до договору поруки, укладеного між кредитною спілкою «Хортиця» та ОСОБА_2 , він зобов`язується відповідати перед кредитною спілкою за зобов`язаннями ОСОБА_1 за договором № 36-11 від 11.05.2020 (а.с. 123).

Згідно із договором страхування кредиту від 18.02. 2013, укладеного між ОСОБА_1 , ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК» та страховою компанією позивачем місцем її фактичного мешкання зазначене АДРЕСА_2 (а.с. 39, 147).

Згідно із характеристикою ОСОБА_6 , виданою Запорізьким професійним будівельним ліцеєм 31.05.2016 за № 506, вихованням сина займався батько, ОСОБА_2 .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що працювала у ПП «Бамбола» з 2002 року, де познайомилася із ОСОБА_1 , а згодом і з ОСОБА_2 . Свідок зазначила, що ОСОБА_2 іноді привозив на роботу ОСОБА_1 , коли із с. Біленького, коли із м. Запоріжжя. Повідомити з якого часу вона знайома зі сторонами по справі не змогла, бо не пам`ятає. У квартирі ОСОБА_2 свідок була один раз на дні народження ОСОБА_1 , куди вона приїхала разом із позивачем після роботи. У квартирі їх чекав ОСОБА_2 . Позивач показувала квартиру, підвал, у якому зберігалася консервація. Відповідач подарував у її присутності позивачеві подарунок.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до частин першої та другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. Згідно із частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 СК України.

При застосуванні ст. 74 СК України слід виходити з того, що дана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність усталених між сторонами відносин притаманних подружжю.

При цьому, взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Зазначені правові позиції викладені у постанові Верховного Суду у справі № 643/6799/17 від 30.10.2019 та у постанові Верховного Суду у справі № 303/2865/17 від 19.03.2020.

Позивач стверджує, що при оформленні кредиту на спірний автомобіль відповідач вказав, що він з позивачем проживає у сумісному шлюбі, у зв`язку із чим у неї була в банку взята згода на укладення кредитного договору.

Указане твердження не відповідає фактичним обставинам справи і спростовується кредитним договором № 014/17-16/7968-11, укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (кредитор) та ОСОБА_2 (позичальник) 09.07.2008, у якому відсутні відомості про надання позивачем згоди на його укладення та документами, які були надані відповідачем для оформлення кредиту, серед яких довідка про його доходи, видана ПАТ «Запоріжсталь», довідка Управління Пенсійного фонду у Ленінському районі м. Запоріжжя від 27.06.2008 за №2628 про розмір пенсії у зв`язку із втратою годувальника ОСОБА_3 (а.с. 130-140). У переліку документів, наданих відповідачем АТ «Райффайзен Банк Аваль» відсутні відомості про надання позивачем згоди на його укладення.

Суд також бере до уваги довідку АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 29.01.2016 про відсутність майнових та фінансових поручителів за кредитним договором від 09.07.2008. Крім того, суд враховує рівень доходу відповідача, який безумовно дозволяв йому самостійно виплачувати кредит за спірний автомобіль.

Не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується наданим АТ «Райффайзен Банк Аваль» випискою за кредитним договором з 09.07.2008 по 31.07.2013 від 14.03.2016 №81-15-8-01/1848БТ твердження позивачки як про суми щомісячних платежів за кредитом, так і про суму виплачених коштів за кредитом у період з липня 2008 року по липень 2013 року (а.с. 130-137).

Аргументи позивача щодо придбання спільно з відповідачем телевізора «SAMSUNG» жодними доказами не підтверджені, тоді як відповідач, заперечуючи придбання вказаного телевізора, надав документи про придбання ним 18.12.2007 телевізора «LG» (а.с. 152, 153).

Про придбання в інтересах сім`ї у період з лютого 2007 року до липня 2013 року будь-якого майна, у тому числі автомобіля марки HYUNDAI, моделі ACCENT, 2008 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 не зазначала.

Крім того, позивачка стверджує, що у спірний період вони із відповідачем проживали разом за адресою: АДРЕСА_2 , на підтвердження чого надала заяву про прийняття в члени кредитної спілки «Хортиця», договір страхування кредиту, особову медичну книжку, оформлену на її ім`я.

Суд критично оцінює ці доводи, з огляду на те, що позивачка за адресою місця проживання відповідача ніколи зареєстрованою не була, мала постійне зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання за іншою адресою. Вказівка позивачки на місце проживання за адресою відповідача при оформленні кредитного договору у кредитній спілці «Хортиця», так само як і порука відповідача на забезпечення його виконання, не доводить факту їх проживання однією сім`єю, ведення спільного господарства, наявності у них спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім`ї.

Показання свідка ОСОБА_7 , яка познайомилась з позивачкою під час роботи в ПП «Бамбола», не містять фактів, які б підтвердили проживання сторін саме однією сім`єю з веденням спільного господарства, побуту та бюджету, суперечать обставинам, на які посилається позивач щодо їх спільного з відповідачем місця проживання. Той факт, що ОСОБА_2 привозив ОСОБА_1 на роботу з різних місць (іноді з місця проживання відповідача у місті Запоріжжі, іноді з місця проживання позивача у с. Біленьке Запорізького району Запорізької області) свідчить про періодичність, а не про постійність їх спільного проживання. З якого часу свідок знайома зі сторонами по справі, не пам`ятає. Проте, як вбачається із довідки ПП «Бамбола» від 31.03.2015, ОСОБА_1 там працювала з 12.03.2012 по 01.02.2013, а отже, свідок ОСОБА_7 познайомилася із позивачем по справі не раніше 12.03.2012 року.

Показання щодо спільного святкування дня народження ОСОБА_1 також не доводить сімейний характер стосунків сторін, оскільки спільна присутність на святкуванні свят сама по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю. Про це зазначає і Верховний Суд у постанові від 15.08.2019 у справі № 588/350/15.

Твердження позивача про участь у вихованні дітей позивача спростовується характеристикою ОСОБА_6 , виданою Запорізьким професійним будівельним ліцеєм 31.05.2016 за № 506, відповідно до якої вихованням сина займався батько, ОСОБА_2 . Доказів участі у вихованні інших дітей відповідача матеріали справи не містять.

Суд також не встановив обставин, які б свідчили, що сторони у справі у вказаний період мали почуття, притаманні подружжю, піклувалися один про одного як чоловік та дружина. Позивач на такі обставини взагалі не посилався.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сукупність зазначених обставин спростовують доводи позивача та свідчать про недоведеність факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з відповідачем та ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету та взаємних прав та обов`язків, а тому суд доходить висновку, що між сторонами не склались протягом вказаного періоду часу усталені відносини, які притаманні подружжю.

Отже, вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу позивача і відповідача з лютого 2007 року до липня 2013 року не підлягає задоволенню.

За відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, відсутні і підстави, передбачені статтею 74 СК України, вважати майно (спірний автомобіль) таким, що належить на праві спільної сумісної власності сторонам, як жінці та чоловікові, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою.

За таких обставин, суд доходить висновку, що у позові слід відмовити повністю.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так як суд відмовляє у позові повністю, судовий збір стягненню з відповідача не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», про встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка, поділ майна відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 10.08.2020.

Суддя: Турбіна Т. Ф.