Рішення № 90992638, 10.08.2020, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/567/20

Номер провадження 2/373/443/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2020 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області

під головуванням судді Свояка Д.В.,

за участі:

секретар Тітрова І.В.

представник позивача ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_2 до Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зняття арешту з майна.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зняти арешт з усього майна ОСОБА_2 , накладеного постановою Відділу Державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції № 45878868 від 19.12.2014 та зняти арешт з усіх банківських рахунків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено запис від 29.12.2014 за №8295059 про арешт на все нерухоме майно та заборону на його відчуження, який накладено державним реєстратором Вовк Є.В. РС Переяслав-Хмельницького МРУЮ на підставі постанови ВДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ №45878868 від 19.12.2014 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Проте, позивач зазначає, що 29.05.2015 було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, а виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/373/257/13 знищено.

Накладення арешту на все майно позивача позбавляє його права вільно розпоряджатися та користуватися належним йому на праві власності майном.

22.07.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому начальник Переяслав-Хмельницького МРВ ДВС Соколов Г.О. послався на ч.1 ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції на час відкриття виконавчого провадження, яка не передбачала зняття арешту з майна боржника у разі повернення виконавчого документу стягувачу, арешт знімався лише з підстав повернення виконавчого документу до суду або до іншого органу, який його видав. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі:

Представник позивача Смоловик М.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Судом роз`яснено представнику позивача право заявити клопотання про залучення співвідповідача та/чи заміну неналежного відповідача. Також роз`яснено наслідки заявлення позовних вимог до неналежного відповідача.

Після зазначених роз`яснень представник позивача зазначив про відсутність будь-яких клопотань щодо відповідача у цій справі та вказав, що відповідачем у цій справі має бути Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, в своєму відзиві на позовну заяву від 22.07.2020 просив слухати справу без участі державного виконавця.

Досліджені судом докази та встановлені обставини:

Відповідно до копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29.12.2014 здійснено запис про обтяження, а саме: арешт нерухомого майна, опис предмета обтяження: все нерухоме майно, на підставі постанови ВДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ №45878868 від 19.12.2014 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.12.2014, особа, майно якої обтяжуються : ОСОБА_2 .

Як вбачається з копії повідомлення начальника Переяслав-Хмельницького МРВ ДВС Центрального управління міністерства юстиції (м.Київ) від 02.04.2020 за №11568 19.12.2014 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №45878868 на виконання виконавчого листа №2/373/257/13, виданого 03.07.2013 Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» боргу в сумі 206180,65 гривень. Також в межах даного виконавчого провадження 19.12.2014 було винесено постанову про арешт майна боржника та внесено дані про арешт до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

31.12.2014 було винесено постанову про арешт коштів боржника, якою було накладено арешт на два розрахункові рахунки боржника в Київському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк».

29.05.2015 в зв`язку з відсутністю коштів у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Повторно виконавчий документ стягувачем до відділу виконання не пред`являвся.

Станом на 02.04.2020 виконавче провадження №45878868 знищене в зв`язку з минуванням строків зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень.

Норми права, застосовані судом:

Відповідно до абз. 4 ч.2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», що діяв на момент спірних правовідносин, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 цього Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту.

Аналогічна норма міститься й у ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», що діяв на момент подання позову.

Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінка суду аргументів сторін, доказів.

Зі змісту позовної заяви, а також пояснень представника позивача вбачається, що позивачем не оскаржуються дії або бездіяльність державного виконавця щодо накладення арешту на майно, а позовні вимоги сформульовано саме щодо зняття арешту на майно, тобто захист порушеного цивільного права позивача.

У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

При цьому, у разі зазначення порушення цивільного права позивача накладенням арешту, має бути визначено, діями якої особи спричинено таке порушення.

За обставин, якщо арешт накладено за ініціативи фізичної або юридичної особи, яка таким чином має намір забезпечити реалізацію її цивільного права, у тому числі щодо належного виконання судового рішення про стягнення боргу, вбачається, що саме такою особою здійснено втручання у права особи, на майно якої накладено відповідний арешт.

У зв`язку з цим, відповідачами в справі щодо скасування арешту мають бути боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, про відсутність правових підстав для задоволення позову про зняття арешту, оскільки позивачем не доведено, що відповідачем порушено цивільні права позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259, 264, 265, 268 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зняття арешту з майна.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду безпосередньо або через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

ОСОБА_2 - зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції- місцезнаходження: вул. Оболонна, 2-В, м. Переяслав, Київська область, 08400, ЄДРПОУ 34856291.

Повне рішення виготовлено 17.08.2020.

Суддя Д. В. Свояк