Ухвала суду № 90990504, 10.08.2020, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/5111/20

Провадження № 2-а/0274/88/20

У Х В А Л А

"10" серпня 2020 р. м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Хуторна І.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора роти УПП в Житомирській області Прокопчука Віктора Олександровича, третьої особи: Управління патрульної поліції в Житомирській області про скасування постанови, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 2891892 від 29.07.2020, оскільки постанова є необґрунтованою, висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви, поданої позивачем, не долучено документ, який підтверджує сплату судового збору.

В позовній заяві позивач посилається на те, що згідно Постанови Пленуму ВАСУ № 2 від 23.01.2015 р. «Про практику застосування адміністративними судами положень ЗУ «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 4. ст. 288 КУпАП.

Доводи позивача щодо звільнення від сплати судового збору не ґрунтуються на вимогах закону з огляду на наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Відповідно до ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про Державне мито» платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір", який набув чинності 01.11.2011 року.

За статтями 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом даного розгляду, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об`єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно статей 3, 5 Закону України "Про судовий збір" серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Правова позиція з даних обставин висловлена в Постанові Великої Палати Верховного Суду №543/775/17 від 18.03.2020 року, відповідно до якої у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом в порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону №3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають, де також зазначено, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, позивачеві слід сплатити судовий збір у розмірі 420,40 грн. ( за такими реквізитами: отримувач коштів Бердичів. УК/м.Бердичiв/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37752874; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA148999980313161206000006005; код класифікації доходів бюджету 22030101) та надати суду відповідне підтвердження, а в разі, якщо позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до закону, необхідно зазначити підстави такого звільнення в позовній заяві (ч.3 ст. 161 КАС України).

Крім того, за визначеннями, наведеними у пунктах 7, 9 частини 1 статті 4 КАС України, відповідач - це суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Позивачем пред`явлено позов до інспектора роти УПП в Житомирській області Прокопчука Віктора Олександровича, що суперечить позиції Верховного Суду, викладеній у постанові Касаційного адміністративного суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а, за змістом якої уповноважені відповідним органом влади чи місцевого самоврядування інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який положеннями КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Таким чином, слід звернути увагу позивача його право визначити належного відповідача та/або зазначити другого відповідача - Головне управління Національної поліції в Житомирській області та зазначити його дані у відповідності до п.2 ч.5 ст.160 КАС України.

Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях160 і 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищенаведене, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 420,40 грн. та надати суду відповідне підтвердження, а в разі, якщо позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до закону, необхідно зазначити підстави такого звільнення в позовній заяві.

У разі, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві на підставі п.1 ч.4 ст. 169 КАС України.

Керуючись ст. ст. 123, 160, 161, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя

п о с т а н о в и л а:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора роти УПП в Житомирській області Прокопчука Віктора Олександровича, третьої особи: Управління патрульної поліції в Житомирській області про скасування постанови серії ЕАМ № 2891892 від 29.07.2020.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі - десять днів, з дня отримання копії ухвали.

У цей строк позивач має право звернутися до суду з заявою у якій йому слід сплатити судовий збір у розмірі 420,40 грн. та надати суду відповідне підтвердження, а в разі, якщо позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до закону, необхідно зазначити підстави такого звільнення в позовній заяві.

Якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.Ю. Хуторна