Рішення № 90982072, 30.01.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/10927/17-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Габрись О.М.,

справа № 757/10927/17-Ц

учасники справи:

позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк»

відповідач: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 про відшкодування завданої шкоди,

представник позивача Мазур В.О.

представник відповідача - ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2017 року позивач АТ КБ «Правекс-Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування завданої шкоди. Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.11.2006 року відповідач працювала на посаді бухгалтера-операціоніста АТ КБ«ПРАВЕКС-БАНК» на підставі трудового договору та договору про повну матеріальну відповідальність. 10.10.2016 року після завершення робочого дня, під час проведення здачі залишків цінностей, прийняті відповідачем 30 000 рублів Російської Федерації були оглянуті завідувачем каси та у зв`язку з тим, що справжність вказаних коштів викликала підозру, їх було вилучено для передачі до НБУ на експертизу. Про виявлення сумнівних банкнот і вилучення їх на дослідження: було складено акт ревізії цінностей № 112 від 10.10.2016. Нестачу грошових коштів яка виникла у підзвіті відповідача, після вилучення них банкнот, було відображено за відповідачем у гривневому еквіваленті, що на дату відображення нестачі складало 12 442,80 грн. У результаті проведеної перевірки встановлено, що вилучені банкноти визнані підробленими. З урахуванням наведеного, договору про повну матеріальну відповідальність за завдану за шкоду, позивач звернувся з цим позовом до суду про стягнення з відповідача 12 442,80 грн., яка виникла у зв`язку з прийняттям відповідачем підробленої готівки у сумі 30 000 рублів Російської Федерації.

Ухвалою суду від 13.03.2017 року провадження у справі відкрито та призначено судовий розгляд справи на 10 квітня 2017 року (а.с. 70).

На підставі клопотання відповідача ОСОБА_1 (а.с. 75-76) провадження у справі ухвалою суду від 29.05.2017 року зупинено до розгляду Галицьким районним судом м. Львова кримінальної справи № 461/475/17 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 15-ч. 1 ст. 190,ч. 3 ст. 15-ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 199 КК України (а.с. 93).

Ухвалою суду від 13.12.2018 року провадження у справі поновлено та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 8 лютого 2019 року (а.с. 116).

8 лютого 2019 року проведено підготовче судове засідання та справу призначено до розгляду на 16 квітня 2019 року (а.с. 122).

20.03.2019 року від відповідача надійшов відзив на позов (а.с. 129-131), відповідно до якого вироком Галицького районного суду м. Львова від 13 грудня 2017 року у справі № 461/475/17 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» 12 442,80 грн. завданої матеріальної шкоди, про стягнення якої позивачем заявлено у позові з ОСОБА_1 . Тому, підстав для додаткового стягнення матеріальної шкоди з відповідача немає.

У судовому засіданні представник позивача Мазур В.О. позовні вимоги підтримав.

Відповідач та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги не визнали, заперечивши щодо їх задоволення.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з такого.

Судом встановлено, що з 18.11.2006 року відповідач ОСОБА_1 працювала на посаді бухгалтера-операціоніста АТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» на підставі трудового договору та договору про повну матеріальну відповідальність.

10.10.2016 року після завершення робочого дня, під час проведення здачі залишків цінностей, прийняті відповідачем 30 000 рублів Російської Федерації були оглянуті завідувачем каси та у зв`язку з тим, що справжність вказаних коштів викликала підозру, їх було вилучено для передачі до НБУ на експертизу.

Про виявлення сумнівних банкнот і вилучення їх на дослідження: було складено акт ревізії цінностей № 112 від 10.10.2016.

Нестачу грошових коштів, яка виникла у підзвіті відповідача, після вилучення них банкнот, було відображено за відповідачем у гривневому еквіваленті, що на дату відображення нестачі складало 12 442,80 грн.

У результаті проведеної перевірки встановлено, що вилучені банкноти визнані підробленими на підставі акту про дослідження сумнівних банкнот № 1238 від 08.11.2016.

Відповідно до п. 2.12 посадової інструкції відповідача у процесі прийняття готівки від клієнтів вона зобов`язана проводити її перевірку на справжність та платіжність.

Крім того, відповідно до п. 4.2.1 посадової інструкції відповідача та п. 3 договору про матеріальну відповідальність відповідач несе відповідальність за будь-яку нестачу готівки та/або цінностей, що знаходились у неї у підзвіті.

Відповідно до п. 5 Інструкції «Про ведення касових операцій банками в Україні», затвердженої Постановою НБУ № 174 від 01.06.2011 банк зобов`язаний забезпечувати контроль за платіжністю і справжністю банкнот (монет) під час приймання та оброблення готівки з використанням відповідного обладнання (приладів).

На підставі вимог Постанови НБУ № 174 від 01.06.2011 в банку розроблено та затверджено Інструкцією № 25 від 16.02.2016, відповідно до п. 3.2.2. якої закріплено, що при прийманні та обробленні готівки касові працівники банку зобов`язані перевіряти ясність і платіжність банкнот (монет), керуючись при цьому Правилами визначення платіжності (зношеності) й обміну банкнот (монет), затвердженими постановами Правління та внутрішніми документами Банку, зразками, довідниками та інформаційними матеріалами, що надходять із офіційних джерел.

Враховуючи викладене, відповідач несе повну матеріальну відповідальність за завдану банку шкоду у розмірі 12 442,80 грн., яка виникла у зв`язку з прийняттям відповідачем підробленої готівки у сумі 30 000 рублів Російської Федерації.

З метою досудового врегулювання відповідач погодилась погасити вказану заборгованість, про що свідчить її заява про намір добровільно здійснити відшкодування та підписана угода про добровільне відшкодування матеріальної шкоди від 17.11.2016.

Однак, 30.12.2016 відповідач своїм листом повідомила про відмову проводити добровільне відшкодування нестачі, яка виникла з її вини.

Відповідно до ст. 130 Кодексу законів про працю України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Згідно зі ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Преюдиціальні факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, у процесуальній формі, а тому немає необхідності встановлювати їх знову. Такі правила спрямовані на додержання процесуальної економії в новому процесі. У випадку встановлення певних обставин особам, які беруть участь у справі, не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їх повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Судом встановлено, що вироком Галицького районного суду м. Львова від 13 грудня 2017 року у справі № 461/475/17 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» 12 442,80 грн. завданої матеріальної шкоди (а.с. 99-114) і про стягнення якої позивачем заявлено у позові з ОСОБА_1 .

Оскільки позивач ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» вільно, на власний розсуд, обрав спосіб здійснення свого права шляхом звернення із цивільним позовом у межах кримінального провадження до особи, яка завдала шкоди, а саме - ОСОБА_3 , що підтверджується вироком Галицького районного суду м. Львова від 13 грудня 2017 року, то правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 суми майнової шкоди, яка вже стягнута з ОСОБА_3 відсутні.

Аналогічний висновок міститься в постанові Касаційного цивільного Суду в складі Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/3034/16-ц.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Не виконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Тому, у разі невиконання ОСОБА_3 судового рішення, позивач не позбавлений права вжиття відповідних заходів впливу на боржника, передбачених чинним законодавством.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 130, 134, 136 КЗпП України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 про відшкодування завданої шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк»: 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/2, код ЄДРПОУ 14360920

Відповідач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя О.В.Батрин