Ухвала суду № 90978989, 13.08.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

13 серпня 2020 року м. Київ №640/974/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про визнання протиправними дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпро визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 нарахованої пенсії за вислугою років відповідно Закону України "Про прокуратуру" у період часу з 01.06.2015 по 31.12.2015, які оформлені листом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві №98481/02/І-7899 від 23.10.2018;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 нараховану за період часу з 01 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року пенсію за вислугою років.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 нарахованої пенсії за вислугою років відповідно Закону України "Про прокуратуру" у період часу з 01.06.2015 по 31.12.2015, які оформлені листом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві №98481/02/І-7899 від 23.10.2018;

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 нараховану за період часу з 01 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року пенсію за вислугою років;

Присуджено з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368)на користь ОСОБА_2 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн.

22 липня 2020 року позивач звернувся до суду із заявою в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо невиконання Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 грудня 2019 року у адміністративній справі №640/974/19, яке набрало законної сили 06.04.2020 року на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2020 року, яким зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 нараховану за період часу з 1 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року пенсію за вислугою років;

- за наслідками розгляду даної заяви постановити окрему ухвалу, яку направити для виконання на адресу Головного Управління Пенсійного фонду України в місті Києві для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли невиконанню Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 грудня 2019 року у адміністративній справі №640/974/19.

Розглянувши матеріали справи та заяву позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено невідповідність поданої заяви вимогам статті 383 КАС України з наступних підстав.

Позивачем не виконано вимоги пункту 9 частини другої статті 383 КАС України, а саме не надано документу про сплату судового збору.

При цьому, посилання позивача на відсутність розміру ставки судового збору за подання даної заяви в Законі України «Про судовий збір» не може слугувати підставою для прийняття зазначеної заяви позивача без відповідних доказів сплати судового збору.

Так, згідно з частиною шостою статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Відтак, виходячи із приписів частини шостої статті 7 КАС України щодо застосування судом закону за аналогією, вимоги щодо сплати судового збору за подання заяви в порядку ст. 383 КАС України визначаються загальними нормами, зокрема, підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою).

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до матеріалів справи виконавчі листи позивачу не видавались.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до подання вказаної заяви не вчинялося дій щодо отримання виконавчого листа та пред`явлення його до примусового виконання.

Отже, судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.

Абзацом другим частини п`ятої статті 383 КАС України передбачено, що у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що заяву слід повернути заявнику в зв`язку з не відповідністю заяви вимогам статті 383 КАС України.

Керуючись статтями 14, 94, 243, 248, 251, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019 у справі №640/974/19 - повернути заявникові.

Ухвала набирає законної сили згідно ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Г. Вєкуа