Ухвала суду № 90977967, 10.08.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001806

У Х В А Л А

з питань стягнення середнього заробітку

за час затримки виконання рішення суду

10 серпня 2020 року

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Красневич Ю.Б.,

за участю:

представника позивача Торопчина О.Д.,

представника відповідача Кульченко М.В.,

розглянувши у судовому засіданні заяву представника позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа №1.380.2019.001806 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням від 02.12.2019 у справі №1.380.2019.001806, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2020, позов задоволено повністю.

06.07.2020 представник позивача адвокат Торопчин О.Д. звернувся до суду з заявою (вх.№33375) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, в якій просить суд: стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час виконання рішення суду про поновлення на посаді (службі) в поліції за період з 03.12.2019 по 14.01.2020 в розмірі 16168,80 грн. В обґрунтування заяви покликається на те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю, а рішення в частині негайного поновлення позивача на службі та стягнення на користь ОСОБА_1 коштів за час вимушеного прогулу (за 1 місяць) звернуто судом до негайного виконання. Однак, незважаючи на судове рішення та виконавчий лист, відповідач лише 13.01.2020 наказом Департаментом патрульної поліції №18 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2019, скасовано пункт наказу про звільнення ОСОБА_1 зі служби чим поновлено останню на службі в поліції з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Таким чином, представник заявника вважає, що в період з 03.12.2019 по 14.01.2020 ОСОБА_1 перебувала у вимушеному прогулі через невиконання відповідачем рішення суду про поновлення її на роботі. З огляду на наведені обставини, представник заявника вважає, що наявні підстави для задоволення даної заяви.

Представник заявника в судовому засіданні подану заяву підтримав з підстав наведених у ній. Просив заяву задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо заяви представника позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду у справі №1.380.2019.001806 заперечив з підстав необґрунтованості та безпідставності такої.

При вирішенні заяви представника позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, суд встановив таке.

Наказом Департаменту ПП НП України №287 від 14.03.2019 «Про застосування до працівників управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п.1 та 2 ч.1 ст.18, п.1, 2, 3, 8, 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію», п.1-4, 6, 9, 11, 13, ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Присяги працівника поліції, абз. 1, 2, 8 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п.п. 6, 7 п. 2.1, п.п. 2, 7 п. 2.2 розділу ІІ, п.п. 1, 10, 11 п.3.1, розділу ІІІ Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції від 05.01.2016 №4/1, п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, безвідповідальному ставленні до виконання своїх функціональних обов`язків, підтриманні неділових стосунків з лейтенантом поліції ОСОБА_2 , на підставі п. 7 ч. 3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП капрала поліції ОСОБА_1 - звільнено зі служби в поліції.

На реалізацію вказаного наказу, 03.04.2019 Департаментом ПП НП України прийнято наказ №238 о/с, яким відповідно до п. 6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» звільнено зі служби в поліції капрала поліції ОСОБА_1 (0174156), поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону №1 УПП у Львівській області з 03.04.2019, з виплатою грошової компенсації за 7 діб невикористаної чергової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у календарному році.

ОСОБА_1 вважаючи такий наказ протиправним звернулась до суду з позовною заявою.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 у справі №1.380.2019.001806, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2020 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 14.03.2019 №287, в частині притягнення патрульного поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП капрала поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із поліції на підставі п.7 ч.З ст.13 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», та наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 238 о/с від 03.04.2019, у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, в порядку за п.6 ч.1 ст. 77 Закон України «Про Національну поліцію». Поновлено ОСОБА_1 з 04.04.2019 на службі на посаді поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП. Стягнено з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 67 100 (шістдесят сім тисяч сто) грн. 52 коп.

Рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 8084,44 грн. допущено до негайного виконання.

18.12.2019 Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №1.380.2019.001806 про поновлення ОСОБА_1 з 04.04.2019 на службі на посаді поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП.

13.01.2020 Департаментом патрульної поліції Національної поліції України на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 №1.380.2019.001806 видано наказ №18 о/с, яким скасовано пункт наказу Департаментом ПП НП України від 03.04.2019 №238 о/с у частині звільнення капрала поліції ОСОБА_1 та поновлено останню на посаді поліцейського взводу №1 роботи №3 батальйону №1 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції ОСОБА_1 з 04.04.2019.

Таким чином, представник заявника вважає, що в період з 03.12.2019 по 14.01.2020 ОСОБА_1 перебувала у вимушеному прогулі, а тому наявні підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду від 02.12.2019 у розмірі 16168,80 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст. 5 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Пунктом 34 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» встановлено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Зазначена вище стаття КЗпП України не містить жодних застережень, що власник або уповноважений ним орган може не відповідати за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Європейську Конвенцію Про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

У п.п. 46, 48, 51, 53, 54 рішення Європейського суду з прав людини від 15.10.2009 у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04) зазначено, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Заявникові не можна дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Отже, з дня ухвалення рішення про поновлення позивача на роботі у відповідача виник обов`язок щодо його виконання.

Судом встановлено, що наказ про поновлення позивача на посаді на виконання рішення суду відповідачем було прийнято 13.01.2020, а тому враховуючи підстави подання даної заяви суд вважає, що ОСОБА_1 має право на виплату їй середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення її на посаді за період з 03.12.2019 (наступний за днем прийняття рішення судом) по 13.01.2020 (день видання наказу про поновлення) .

Розрахунок середньомісячного заробітку розраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок №100).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку №100 передбачено, що для нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

На думку заявника, середній заробіток належить стягнути на користь позивача за період з 03.12.2019 по 14.01.2020, однак, суд не погоджується із такими доводами, оскільки, наказ про поновлення на роботі винесений відповідачем 13.01.2020 і цей день є першим робочим днем, за який позивачу нараховано грошове забезпечення, а тому вимушеним прогулом є період з 03.12.2019 по 12.01.2020 включно.

Отже, враховуючи обов`язковість виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді з моменту його ухвалення, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді у період з 03.12.2019 по 12.01.2020.

З розрахунку середньоденної заробітної плати, яка застосована у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 у справі №1.380.2019.001806, середньоденна заробітна плата позивача становить 404,22 грн.

Таким чином, середній заробіток позивача за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 03.12.2019 по 12.01.2020 (41 день) становить 16573,02 (404,22 грн* 41).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заяву про стягнення заробітку за час затримки виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 у справі №1.380.2019.001806 слід задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст. 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

заяву представника позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду - задовольнити повністю.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (місцезнаходження: 03048, м.Київ, вул.Федора Ернеста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 у справі № 1.380.2019.001806 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді (службі) в поліції, за період з 03.12.2019 по 13.01.2020, в розмірі 16573,02 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 14.08.2020

Суддя Р.І. Кузан