Рішення № 90977702, 12.08.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2020 року № 320/4460/20

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Компанія Інтерлогос" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Компанія Інтерлогос" звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС в Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.02.2020 № 0028141406.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням чинного законодавства. Стверджує, що факти викладені в акті перевірки та оскаржуваному рішенні не відповідають дійсності. Зазначає, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 22.06.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 зупинено провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони до 15.07.2020.

Відповідачем подано до суду відзив в якому, останній просив відмовити у задоволенні позову, у зв`язку з тим, що податковий орган діяв в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства.

15.07.2020 відкладено питання про поновлення провадження у справі за обґрунтованими клопотаннями сторін 10.08.2020.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив в якій останній зазначив, що доводи відповідача викладені у відзиві не відповідають дійсності, є безпідставними, необґрунтованими та мають бути відхилені судом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.08.2020 поновлено провадження у справі.

Представником позивача подано 31.07.2020 клопотання в якому останній просив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Представником відповідача 10.08.2020 подано до суду клопотання в якому питання щодо подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження залишено на розсуд суду.

З урахуванням поданих клопотань та на підставі ст. 194, 205 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Позивач зареєстрований як юридична особа в 28.02.1996 за №10681200000006611.

В період з 28.01.2020 року по 30.01.2020 року посадовими особами органу ДПС проведено фактичну перевірку об`єкту, а саме - автозаправної станції, що належить ПрАТ «Компанія Інтерлогос» та знаходиться за адресою: Київська обл., м. Тараща, вул. Білоцерківська, 96.

Згідно наданих направлень №0289 та №0290 від 28.12.2020 р. мета перевірки: дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За результатами перевірки складено Акт фактичної перевірки від 30.01.2020 №0159/1036/05/23712217, згідно якого встановлено порушення п.12 ст. З Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В ході перевірки, згідно п.2.2.12 Акту, перевіряючими встановлено наступне: «на АЗС здійснюється торгівля паливо-мастильними матеріалами, алкогольними напоями, тютюновими виробами та іншими товарами за готівковий та безготівковий розрахунок. Станом на 28.01.2020 о 14 год. 26 хв. На АЗС у резервуарах знаходились нафтопродукти у таких кількостях: Бензин А-92 /резервуар №1 і резервуар №2/ в кількості 7310,34 л по ціні 24,99 грн за 1 літр на суму 182685,40 грн.; Дизельне паливо /резервуар № 3/ в кількості 2453,04 л по ціні 25,59 грн за 1 літр на суму 62773,29 грн.; Бензин А-95 /резервуар № 4/ в кількості 5076,21 л по ціні 25,99 грн за 1 літр на суму 131930,70 грн. Змінні звіти за формою № 17-НП засвідчені підписами матеріально-відповідальних осіб АЗС та належним чином пронумерований, прошнурований, скріплений печаткою суб`єкта господарювання журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13- НП на вимогу перевіряючих надані не були. Таким чином виявлено факт продажу та зберігання нафтопродуктів на загальну суму 377389,39 грн. (прописом), які не обліковані у встановленому порядку за місцем їх реалізації та зберігання. В ході перевірки проводилась відеофіксація порушень.».

У п. 3.2. Акту, представник ПрАТ «Компанія Інтерлогос», виклав свої заперечення щодо проведеної перевірки, зокрема: на день проведення перевірки, 28.01.2020 року, перевіряючим було надано другі примірники змінних звітів (за формою № 17-НП) засвідчені підписами матеріально-відповідальних осіб АЗС, як того вимагає п. 10.4.3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпустку та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України №281/171/578/155 від 20.05.2008 року (далі - Інструкція № 281), але вказані звіти у якості додатку до Акту перевірки, перевіряючими чомусь додано не було; також, надано для огляду і журнал обліку надходження нафтопродуктів (за формою №13-ПН), із записами всіх партій поставок нафтопродуктів, на зворотному боці лише була відсутня наклейка з написом «прошито, пронумеровано та скріплено печаткою...», що було негайно усунуто під час перевірки, копію якого додано до Акту перевірки.

В якості додатків до Акту перевірки, перевіряючі отримали: фіскальний чек РРО, Х-звіт РРО, пояснення-підтвердження фактичної наявності товарів, копію журналу обліку нафтопродуктів, наказ №16/01.

За результатами Акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 20.02.2020 року №0004400506, згідно якого товариство має сплатити штраф у розмірі 754778,78 грн..

Позивач не погодившись з даним рішенням оскаржив його в адміністративному порядку та рішенням ДПС України від 24.04.2020 №14387/6/99-00-0805-06-06, ППР ГУ ДПС у Київській області від 20.02.2020 №0004400506 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивачем до суду надано ТТН на відпуск нафтопродуктів від 08.01.2020 №ЗН00014, №11/05 від 11.01.2020, №13/10 від 13.01.2020, №21/11 від 21.01.2020, №ЗН00445 від 28.01.2020, акцизні накладні форми «П» від 08.01.220 №15, від 11.01.220 №292, від 13.01.2020 №317, від 21.01.2020 №273, від 28.01.2020 №463, видаткові накладні №НБ000015 від 08.01.2020, №179 від 11.01.2020, №207 від 13.01.2020, №332 від 21.01.2020, №НБ000455 від 28.01.2020, Х-звіти від 08.01.2020, 11.01.2020, 14.01.2020, 21.01.2020, 28.01.2020, змінні звіти АЗС №5 від 08.01.2020, від 11.01.2020, від 14.01.2020, від 21.01.2020, від 28.01.2020, журнал обліку нафтопродуктів що надійшли на АЗС №5.

Позивач не погоджуючись із винесеним рішенням, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі за текстом - Закон №265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Пунктом 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язано вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, відповідно до статті 3 якого бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

У відповідності до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Інструкції № 281, звіти за формою №17-НП та журнал обліку надходження нафтопродуктів (за формою №13-ПН) не є первинними документами, що слугують підставою для обліку товарних запасів підприємства, а також документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність товару за місцем його реалізації, оскільки вказані документи відображають виключно здійсненні облікові операції.

Аналогічний висновок підтверджується постановою та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017 року у справі № 823/1978/16 та від 14.12.2016 року у справі № 823/990/16.

До первинних документів, що є підставою для оприбуткування товару, належать накладні та товарно-транспортні накладні.

Тобто, під час перевірки, з метою встановлення облікованого товару, за місцем його реалізації, крім Х-звітів перевіряючі повинні були взяти до уваги первинні документи, зокрема - товарно-транспортні накладні (надалі - ТТН), де чітко видно об`єми поставки нафтопродуктів, які відповідають об`ємам, що значаться у Х-звітах, та на підставі яких здійснюється бухгалтерський облік надходження та подальшого руху товару.

Відповідно до положень статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно ст. 1 Наказу Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568, «Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку...».

На підставі ТТН, бухгалтерія підприємства обліковує надходження товару, поставка якого підтверджується у даному випадку і акцизними накладними постачальників товару, які проходять реєстрацію в ЄРАН.

Згідно положень Інструкції №281, зокрема пунктів (підпунктів тощо): 10.2.1 Приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС.

У відповідності до п.п. 10.2.10 Інструкції №281, на підставі ТТН (які є первинними документами) та акту приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП (додаток 14).

Згідно п.п. 10.4.3 Інструкції №281, після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою N 17-НГ1 у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий — залишається на АЗС.

Всі надходження нафтопродуктів на АЗС на підставі ТТН внесені до Журналу обліку надходження нафтопродуктів (за формою №13-НП), введенні в фіскальну пам`ять РРО, що було підтверджено Х-звітами та змінними звітами (за формою №17-НП).

Позивач стверджує, а відповідач не заперечує дані документи були надані перевіряючим.

Також, у відповідності до ст. 9 Закону №996, для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів (якими є ТТН) можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, враховуючи той неістотний недолік (відсутність наклейки на зворотньому боці журналу) при оформленні журналу обліку надходження нафтопродуктів (за формою №13-ПН), який було усунуто одразу під час перевірки, чим зафіксовано несуттєвий недолік у процедурі ведення обліку товарних запасів, а не сам факт реалізації не облікованого товару. Підтвердженим також є факт того, що всі надходження Товару обліковувались позивачем у вищезазначеному Журналі на підставі ТТН.

Крім того, внесення до бухгалтерського обліку та проведення об`ємів товару через РРО, тобто занесення їх до фіскальної пам`яті РРО, робить неможливим ухилення від сплати податків і безпідставним припущення про торгівлю необлікованим у встановленому порядку товаром.

Тому, у відповідності до положень пп.20.1.9 п.20.1 ст.20 ПК України, при проведенні перевірок контролюючий орган має право вимагати від платника податків проведення інвентаризації ТМЦ, щоб переконатись у фактичній кількості облікованого товару, чого не було зроблено під час перевірки.

Також на підтвердження факту щоденної підготовки та оформлення змінних звітів за формою №17-НП на АЗС №5 м. Тараща, свідчать докази, що були долучені до матеріалів справи, за заявою Позивача вих.№125 від 22.06.2020 року, зокрема - скріншот екрану електронної скриньки ПрАТ «Компанія Інтерлогос» з відображенням сканкопії змінного звіту за 27.01.2020 p., надісланий з електронної пошти АЗС №5, який станом на перший день перевірки - 28.01.2020 року в обох примірниках перебував на АЗС №5, та скріншот екрану електронної скриньки ПрАТ «Компанія Інтерлогос» з переліком щоденних електронних відправлень змінних звітів за 2-гу половину січня 2020 року, також надісланий з електронної пошти АЗС №5.

Щодо журналу обліку надходження нафтопродуктів (за формою №13- НП), то вказаний журнал було надано для огляду, із записами всіх партій поставок нафтопродуктів починаючи з дня його оформлення - 02.01.2020 року, на зворотному боці лише була відсутня наклейка з написом «прошито, пронумеровано та скріплено печаткою...», що було негайно усунуто під час перевірки, копію якого додано до Акту перевірки.

Той факт, що до журналу обліку надходження нафтопродуктів (за формою №13-НП) було включено всі партії поставок підтверджує і сам відповідач, надавши до свого відзиву копію сторінок вказаного журналу, де обліковуються надходження всіх партій нафтопродуктів, що також спростовує твердження останнього про торгівлю необлікованим товаром.

Всі надходження нафтопродуктів на АЗС на підставі ТТН внесені до Журналу обліку надходження нафтопродуктів (за формою №13-НП), введенні в фіскальну пам`ять РРО, що було підтверджено Х-звітами та змінними звітами (за формою №1 7-ЬІП), які були надані перевіряючим.

Зазначаючи у відзиві те, що змінний звіт (за формою №17-НП) є первинним документом, що відображає облік руху нафтопродуктів, відповідач помилково, враховує наступне.

Так, посилаючись на п. 10.2.1 та п. 10.2.10 Інструкції №281 у своєму відзиві, Відповідач сам спростовує своє твердження про те, що змінний звіт (за формою №17-НП) є первинним документом, що відображає облік руху товару, оскільки, згідно вказаних норм, оприбуткування та облік руху нафтопродуктів, здійснюється виключно на підставі товарно-транспортних накладних (далі - ТТН), які є первинним документом.

Згідно п. 16.2 Інструкції №281, бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі N 17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства.

Отже, висновки про виявленні порушення, які слугували основними підставами для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не знайшли свого підтвердження в рамках розгляду даної адміністративної справи, що в сукупності з наведеними вище порушеннями, дають підстави суду для висновку про його протиправність та необхідність скасування задля відновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду даної адміністративної справи, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, що заперечує проти позову, належних та допустимих доказів на доведення правомірності прийнятого ним рішення суду не надав, у зв`язку із чим суд приходить до переконання про необхідність задоволення позову у повному обсязі.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином суд приходить до висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 11321,69 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-77, 90, 143, 194, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України в Київській області від 20.02.2020 № 0004400506.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Компанія Інтерлогос" (податковий номер - 23712217) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ - 43141377) судовий збір у розмірі 11321 (одинадцять тисяч триста двадцять один) грн. 69 коп..

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.