Рішення № 90977357, 06.08.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 серпня 2020 року м. Ужгород№ 260/2283/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

при секретарі судового засідання – Костелей І.Ф.,

за участю сторін:

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – Дудурич І.В.,

представника відповідача – Польніков О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника Дудурич Ігоря Володимировича ( АДРЕСА_2 ) до Військової частини 1493 (вул. Головна, буд. 55А, м. Чоп, Закарпатська область, 89502, ЄДРПОУ 14321707) про визнання протиправним та скасування дисциплінарного стягнення під час проходження публічної служби, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 серпня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 14 серпня 2020 року.

ОСОБА_1 (далі – позивач) в особі представника Дудурич Ігоря Володимировича звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини 1493 (далі – відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати п. 8 наказу начальника Чопського прикордонного загону від 10.04.2020 року № 374 - аг «Про результати оперативно-службової діяльності в період з 03 по 09 квітня 2020 року».

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою суду від 27 липня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно п. 8 наказу начальника Чопського прикордонного загону на підставі рапорту начальника відділу прикордонної служби «Тиса» вх. № 5134 від 06.04.2020 року, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності й оголошено дисциплінарне стягнення «Догана» за неналежне виконання вимог ст.ст. 11, 12, 16 розділу 1, ст. 254 розділу 6 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, що виразилось у не здійсненні встановленим порядком доповідей про перебування на лікуванні, завершення проведення лікування, не подання встановленим порядком підтверджуючих документів. Вважає, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулося безпідставно, з порушеннями порядку та вимог нормативно-правових актів. Звертає увагу, що всупереч вимогам Дисциплінарного статуту та Інструкції, відносно обставин цієї справи, службове розслідування призначено не було, а позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише на підставі рапорту та без всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи. Зазначає, що на виконання положень ст. 254 Статуту, позивач негайно повідомив про факт своєї госпіталізації телефонним зв`язком старшого зміни прикордонних нарядів капітана ОСОБА_2 , майора Білоуса, фельдшера прикордонного відділу сержанта ОСОБА_3 . Позивач не мав можливості доповісти своєму безпосередньому начальнику іншим способом, ніж телефонним зв`язком, оскільки після звернення до Мукачівської центральної районної лікарні він був поміщений на стаціонар цього медичного закладу, який до того ж розташований поза місцем дислокації відділу прикордонної служби «Тиса» Чопського прикордонного загону, де проходить службу ОСОБА_1 . Таким чином, звертає увагу, що позивач, зважаючи на об`єктивні обставини, у повній мірі виконав вимоги ст. 254 Статуту, тобто вчасно й у встановленому порядку повідомив свого безпосереднього начальника про своє захворювання та госпіталізацію до медичного закладу.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що ні безпосередньому начальнику, ні наступним прямим начальникам позивач доповідей не здійснював, рапортів не відпрацьовував. Зазначає, що обрання виду дисциплінарного стягнення є виключними дискреційними повноваженнями начальника Чопського прикордонного загону. Звертає увагу, що стаття 84 Дисциплінарного статуту визначає право командира ініціювати проведення службового розслідування перед накладенням дисциплінарного стягнення на підлеглого військовослужбовця, проте не зобов`язує його. Таким чином, вважає, що дисциплінарне правопорушення було вчинене не під час несення служби в прикордонному наряді, наказом начальника загону на позивача було накладене дисциплінарне стягнення «догана», а отже начальник прикордонного загону не був зобов`язаний призначити та проводити службове розслідування.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти задоволення таких заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи, матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на посаді інспектора прикордонного контролю 2 категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Тиса» (тип А) Відділу прикордонної служби «Тиса» 1 категорії (тип Б).

З 17.02.2020 року по 17.03.2020 року позивач перебував у відрядженні на відділенні інспекторів прикордонної служби «Саловка» (тип В).

У період з 08:00 год. 07.03.2020 року по 08:00 год. 08.03.2020 року позивач, повинен був здійснювати несення служби у прикордонному наряді (помічник старшого зміни прикордонних нарядів ВПС «Соловка»).

Приблизно о 02:00 год. 08.03.2020 року у позивача різко погіршився стан здоров`я, про що він доповів старшому зміни прикордонних нарядів капітану ОСОБА_4 . В подальшому ОСОБА_5 позивача було замінено іншим військовослужбовцем.

08 березня 2020 року позивач звернувся в Мукачівську центральну районну лікарню, де його після огляду, було госпіталізовано, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою № 7 від 17.03.2020 року, випискою із медичної картки стаціонарного хворого № 3269 від 17.03.2020 року.

Позивач перебував на стаціонарі в Мукачівській центральній районній лікарні до 17.03.2020 року, а з 18.03.2020 року по 06.04.2020 року, він знаходився на амбулаторному лікування у сімейного лікаря, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою № 4 про тимчасову непрацездатність від 18.03.2020 року. Також, у вказаній довідці зафіксовано, що ОСОБА_1 приступає до роботи з 07.04.2020 року.

06 квітня 2020 року начальником відділення інспекторів прикордонної служби «Тиса» (тип А) відділу прикордонної служби «Тиса» 1 категорії (тип Б) Яхван Р. подано начальнику Чопського прикордонного загону Цапюк Р. рапорт про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

16 квітня 2020 року позивач звернувся до начальника Чопського прикордонного загону із рапортом про надання копії наказу про результати оперативно - службової діяльності за період з 03.04.2020 року по 09.04.2020 року № 374-аг від 10.04.2020 року.

19 травня 2020 року позивач отримав витяг з наказу начальника Чопського прикордонного загону № 374 - аг від 10.04.2020 року «Про результати оперативно - службової діяльності в період з 03 по 09 квітня 2020 року».

Згідно п. 8 вказаного наказу, на підставі рапорту начальника відділу прикордонної служби «Тиса» вх. № 5134 від 06.04.2020 року, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено дисциплінарне стягнення «Догана» за неналежне виконання вимог ст.ст. 11, 12, 16 розділу 1, ст. 254 розділу 6 Статуту Внутрішньої Служби Збройних Сил України, що виразилось у не доповіді про не прибуття до підрозділу та порушенні військовослужбовцем порядку звернення за медичною допомогою 08.03.2020 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються, як цим Законом, так і відповідними положеннями про проходження військової служби та іншими нормативно-правовими актами.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Закон України «Про Дисциплінарний статут Збройних сил України» (далі - Дисциплінарний статут).

У преамбулі Дисциплінарного статуту зафіксовано, що усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Дія цього Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Ст. 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

У відповідності до ст. 5 Дисциплінарного статуту стан дисципліни у військовому з`єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

У ст. 83 Дисциплінарного статуту зафіксовано, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

У відповідності до ч. 2 ст. 86 Дисциплінарного статуту під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Ст. 84 Дисциплінарного статуту встановлено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування в органах Державної прикордонної служби України за фактами невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцями своїх службових обов`язків, порушення військової дисципліни, порядку несення служби або громадського порядку визначає Інструкція про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України, затверджена наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 14.02.2005 № 111 (далі - Інструкція).

В абз. 1 п. 5 Інструкції вказано, що рішення про проведення службового розслідування приймається начальником (командиром), який має право видавати письмові накази та притягати підлеглого військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

В той же час, п. 2 Інструкції визначені випадки обов`язкового проведення службового розслідування. Одним із випадків, є порушення порядку та правил несення служби в прикордонному наряді.

Як зазначалося вище, позивач у період з 08:00 год. 07.03.2020 року по 08:00 год. 08.03.2020 року здійснював несення служби у прикордонному наряді (помічник старшого зміни прикордонних нарядів ВПС «Соловка»). Погіршення стану здоров`я позивача відбулося приблизно о 02:00 год. 08.03.2020 року.

Суд звертає увагу, що службове розслідування могло би виявити причини і умови, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступінь вини особи. Зокрема, можна було встановити, чому саме позивача не було направлено до медичного пункту відразу після погіршення стану здоров`я, чи було повідомлено старшим зміни керівництво про погіршення стану здоров`я позивача, чи мав обов`язок та можливість позивач повідомити інших осіб (крім старшого зміни) про погіршення стану здоров`я, тощо.

Відповідно до п. 12 розділу 1 «Обов`язки, права та відповідальність військовослужбовців» підрозділу «Загальні обов`язки військовослужбовців» Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.

В п. 31 розділу 1 «Обов`язки, права та відповідальність військовослужбовців» підрозділу «Начальники та підлеглі, старші та молодші за військовим званням» Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

Так, 08.03.2020 року у позивача різко погіршився стан здоров`я, про що він доповів старшому зміни прикордонних нарядів капітану ОСОБА_4 . В подальшому ОСОБА_6 відпустив позивача додому й порекомендував йому звернутися в лікарню, попередньо замінивши його іншим військовослужбовцем.

Того ж дня, ОСОБА_1 звернувся в Мукачівську центральну районну лікарню, де його після огляду, було госпіталізовано.

Відразу після надходження до стаціонару Мукачівської центральної районної лікарні позивач повідомив про свою госпіталізацію до медичного закладу телефонним зв`язком старшого зміни прикордонних нарядів капітана ОСОБА_2 та начальника ВПС «Соловка» майора ОСОБА_7 , що не заперечується відповідачем.

Враховуючи викладене, тимчасово підпорядкованим по службі прямим начальником ОСОБА_1 під час несення служби в наряді був старший зміни прикордонних нарядів капітан ОСОБА_6 , а після несення служби - начальник ВПС «Соловка» майор ОСОБА_8 .

Згідно п. 254 розділу 6 «Збереження і зміцнення здоров`я військовослужбовців» Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці зобов`язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов`язаний направити хворого до медичного пункту частини.

Оскільки направити позивача в 02:00 год. 08.03.2020 року до медичного пункту не було можливості, позивач звернувся в Мукачівську центральну районну лікарню, де його після огляду, було госпіталізовано.

Таким чином, суд вважає помилковими твердження відповідача про те, що позивачем недотримані вимоги ст.ст. 11, 12, 16 розділу 1, ст. 254 розділу 6 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо нездійснення доповіді про погіршення стану здоров`я та порушення порядку звернення за медичною допомогою 08.03.2020 року.

Крім того, в п. 8 оскаржуваного наказу зазначено, що за неналежне виконання вимог ст.ст. 11, 12, 16, розділу 1, ст. 254 розділу 6 Статуту Внутрішньої Служби Збройних Сил України, що виразилось, саме у не доповіді про не прибуття до підрозділу та порушенні військовослужбовцем порядку звернення за медичною допомогою 08.03.2020 року.

Підставою винесення спірного наказу був рапорт начальника відділу прикордонної служби «Тиса» вх. № 5134 від 06.04.2020 року.

Із змісту рапорту слідує, що начальник відділення інспекторів прикордонної служби «Тиса» (тип А) відділу прикордонної служби «Тиса» 1 категорії (тип Б) капітан Роман Яхван клопоче про притягнення до дисциплінарної відповідальності прапорщика ОСОБА_9 саме за порушення звернення військовослужбовців за медичною допомогою, а саме перебуваючи у відрядженні на відділенні інспекторів прикордонної служби «Соловка» (тип В) з 17.02.2020 року по 17.03.2020 року, 08.03.2020 року не здійснив доповідь та не відпрацював рапорт на ім`я начальника відділення інспекторів прикордонної служби «Тиса» (тип А) про погіршення стану здоров`я та звернення за медичною допомогою Мукачівської лікарні, де з 08.03.2020 року по 18.03.2020 року перебував на стаціонарному лікуванні.

Таким чином, суд не приймає твердження відповідача, що порушення носило триваючий характер.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та оголошення йому дисциплінарного стягнення у вигляді догани відбулося неправомірно, без врахування всіх обставин, а тому наявні правові підстави для визнання протиправним та скасування п. 8 наказу № 374 – аг від 10 квітня 2020 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника Дудурич Ігоря Володимировича ( АДРЕСА_2 ) до Військової частини 1493 (вул. Головна, буд. 55А, м. Чоп, Закарпатська область, 89502, ЄДРПОУ 14321707) про визнання протиправним та скасування дисциплінарного стягнення під час проходження публічної служби – задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати п. 8 наказу начальника Чопського прикордонного загону від 10.04.2020 року № 374 – аг «Про результати оперативно – службової діяльності в період з 03 по 09 квітня 2020 року».

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини 1493 (вул. Головна, буд. 55А, м. Чоп, Закарпатська область, 89502, ЄДРПОУ 14321707) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.), сплачений відповідно до квитанції від 18.06.2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяД.В. Іванчулинець