Рішення № 90976977, 14.08.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2020 року Справа № 160/7608/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – відповідач), в якому просить:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком та врахування періоду часу знаходження ОСОБА_1 на інвалідності у зв`язку із нещасним випадком при виконанні трудових обов`язків з 01 квітня 2001 року по 01 березня 2013 року відповідно до абз.5 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу, що надає ОСОБА_1 право на пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах відповідно до абз.5 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» час знаходження ОСОБА_1 на інвалідності у зв`язку із нещасним випадком при виконання трудових обов`язків з 01 квітня 2001 року по 01 березня 2013 року;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з моменту звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 08 листопада 2019 року.

В обґрунтування позову зазначено, що 20.05.2020р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Проте, у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 позивачу було відмовлено та повідомлено, що загальний стаж роботи позивача становить 36 років 11 місяців та 05 днів, з них пільговий стаж становить 10 років та 09 днів (при необхідному - 12 років 6 місяців). Також повідомлено, що позивачу не зараховано пільговий стаж з 09.12.1999р. по 01.10.2000р., оскільки присутня перерва між атестаціями робочих місць №525 від 09.12.1994р. та №417 від 20.03.2000р. на ПАО «Арселор Міттал Кривий Ріг».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2020р. у даній справі відкрито провадження, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання письмового відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову. Також, данною ухвалою витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.

На виконання вимог ухвали суду на адресу суду 31.07.2020р. надійшли витребувані судом копії матеріалів пенсійної справи позивача та відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити та зазначив,що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було прийнято правомірне рішення, оскільки в матеріалах пенсійної справи відсутні відомості, що визначають період перебування Позивача на інвалідності у зв`язку із нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, оскільки пенсія по інвалідності призначалась на підставі електронної пенсійної справи, а паперова пенсійна справа знаходиться на непідконтрольній Україні території.

04.08.2020р. від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

Судом встановлено, що позивач є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 28.11.1997р. Центрально-Міським РВ Макіївського МУ УМВС України Донецької області. Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 27 серпня 2018 року за №312, копія якої знаходиться в матеріалах справи, позивач є внутрішньо переміщеною особою.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду Дніпропетровської області, з 01 липня 2014 року отримував пенсію по інвалідності, з 25 квітня 2016 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням вимог ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

08.11.2019р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду Дніпропетровської області з заявою про врахування періоду часу знаходження позивача на інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві до стажу, що надає йому право на пенсію на пільгових умовах. Відповідно до листа Павлоградського відділу обслуговування громадян (серісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду Дніпропетровської області від 22.11.2019р. 8277/17-09 про надання інформації, позивача було повідомлено про те, що в матеріалах пенсійної справи позивача відсутні будь-які документи, що підтверджують встановлення позивачу інвалідності, оскільки з попереднього місця реєстрації позивача надійшли тільки електронні данні пенсійної справи. При надані документів, які підтверджують встановлення інвалідності у зв`язку із нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, буде розглянуте питання, щодо перерахунку пенсії за віком.

Позивач вважає таку відмову Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області протиправною, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право на отримання пенсії в України є конституційним правом громадянина України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі- Закон № 1058-ІV).

Так, відповідно до ч.1 ст. 24 Закону № 1058-ІV, час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Судом встановлено, що позивач є інвалідом 3 групи (трудове каліцтво), що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , яке видано Пенсійним фондом України 25.02.2014р., термін дії – довічно.

Відповідно до копії акту про нещасний випадок на підприємстві № 91 від 12.07.1988 р. форма Н-1 та копією виписного епікрізу за отриманими тілесними ушкодженнями внаслідок трудової травми, які знаходиться в матеріалах справи, позивач 11.07.1988р. працюючи на Макіївському виробничому обєднанні по видобутку вугіллі «Макіїввугілля» шахта ім. В.М. Бажанова отримав виробничу травму (перелом правого бедра с вывехом в тазобедренном суставе).

Згідно з записами трудової книжки з 16 червня 2000 року був звільнений з шахти ім.В.М.Бажанова на підставі п.2 ст.40 КЗпП України, у зв`язку із невідповідністю працівника виконуваній роботі за станом здоров`я, що також підтверджується довідкою про підтвердження пільгового стажу, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

З 01 квітня 2001року позивач почав отримувати страхові виплати.

Так, підставою для відмови позивачу у зарахуванні періоду знаходження його на інвалідності у зв`язку із нещасним випадком при виконання трудових обов`язків до стажу, що надає йому право на пенсію на пільгових умовах стало те, що в матеріалах пенсійної справи позивача відсутні будь-які документи, що підтверджують встановлення позивачу інвалідності, оскільки з попереднього місця реєстрації позивача надійшли тільки електронні данні пенсійної справи. Також, відповідач зазначив, що при надані документів, які підтверджують встановлення інвалідності у зв`язку із нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, буде розглянуте питання, щодо перерахунку пенсії за віком.

Проте, суд звертає увагу на те, що у позивача відсуня можливість надати відповідачу попередні довідки МСЕК за період з 2001 по 2013 рік, оскільки всі установи за попереднім місцем проживання позивача у м.Макіївка Донецької області зареєстровані та фактично здійснюють свою діяльність у Донецькій області, тобто, на території, яка не підконтрольна Україні.

Однак, як вбачається з відповіді оформленої листом від 24 лютого 2020 року № 36.04-23/641 на заяву позивача від 15.02.2020р. Слов`янським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області зазначено, що згідно з базою даних «Реєстр потерпілих» Кіровського міського відділення Фонду соціального страхування України в м.Макіївка страховий випадок позивача у зв`язку із нещасним випадком на виробництві (закритий перелом стегнової кістки) зареєстрований 11 липня 1988 року , на обліку у відділенні позивач знаходився з 01 квітня 2001 року. Згідно довідки МСЕК серії ДОН-04 №047384 , виданої спеціалізованою неврологічною МСЕК м.Донецька, позивач отримував щомісячні страхові виплати з 01 квітня 2001 року по 22 лютого 2007 року, згідно з довідкою МСЕК серії ДОН-04 №029333 від 22 березня 2007 року, страхові виплати позивачу виплачувались з 23 лютого 2007 року по 23 лютого 2009 року, згідно з довідкою ДОН-04 б/н страхові виплати нараховувались з 23.02.2009р. по 23.02.2011р., згідно з довідкою МСЕК серії ААА №036811 з 23 лютого 2011 року по 01 березня 2013 року та згідно з довідкою 10 ААА № 135978 з з 01 березня 2013 року страхові виплати позивачу виплачуються безстроково.

Так, пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Таким чином, сумніви пенсійного фонду щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018р. у справі № 672/914/16-а та від 11.07.2019 у справі № 127/1849/17.

Суд зазначає, що порядок обміну та підтвердження інформацією між державними органами з приводу встановлення зв`язків та взаємодії органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України, встановлений ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» і є обов`язком безпосередньо таких державних органів.

При цьому, жодними нормами вказаного ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» не передбачено обов`язку осіб, які звертаються за призначенням відповідної пенсії самостійно здійснювати та контролювати такий обмін інформацією

Отже, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком та врахування періоду часу знаходження ОСОБА_1 на інвалідності у зв`язку із нещасним випадком при виконанні трудових обов`язків з 01 квітня 2001 року по 01 березня 2013 року.

Як наслідок підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу, що надає ОСОБА_1 право на пенсію на пільгових умовах період знаходження ОСОБА_1 на інвалідності з 01 квітня 2001 року по 01 березня 2013 року, у зв`язку із нещасним випадком при виконання трудових обов`язків.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2); визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рамках адміністративного судочинства: дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм; бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України; рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним), а саме, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача від 08.11.2019р.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Відповідно до абз.2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта і владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог із застосуванням положень КАС України, а саме, виходом за межі позовних вимог та обранням іншого способу захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.1750180528.1 від 26.06.2020 р.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 420,40 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком та врахування періоду часу знаходження ОСОБА_1 на інвалідності у зв`язку із нещасним випадком при виконанні трудових обов`язків з 01 квітня 2001 року по 01 березня 2013 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу, що надає ОСОБА_1 право на пенсію на пільгових умовах період знаходження на інвалідності з 01 квітня 2001 року по 01 березня 2013 року, у зв`язку із нещасним випадком при виконання трудових обов`язків.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.11.2019 р. та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) М.В. Дєєв

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді І.В.Калита

14.08.2020

Рішення не набрало законної сили 14 серпня 2020 р.

Помічник судді І.В.Калита