Рішення № 90974408, 13.08.2020, Новокаховський міський суд Херсонської області

Справа № 661/1422/20

Провадження № 2/661/521/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 року м. Нова Каховка

Суддя Новокаховського міського суду Херсонської області – Ведяшкіна Ю.В., розглянувши в письмовому провадженні, в порядку спрощеного позовного провадження, матеріали цивільної справи №661/1422/20 за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення індексу інфляції та 3% річних,-

в с т а н о в и в:

Представник АТ «Кредобанк» звернувся до суду з позовом, про стягнення з відповідача на користь банку індексу інфляції та 3% річних за договором про надання споживчого кредиту №1435644663201049 укладеним 04 лютого 2014 року між ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_1 , право вимоги за яким відступлено на підставі договору відступлення прав вимоги від 10 серпня 2018 року на користь ПАТ «Кредобанк», в розмірі 54843, 19 грн., з яких: 41306,99 грн. – розмір встановленого індексу інфляції; 13 536,20 грн. – три проценти річних від простроченої суми, посилаючись на порушення позичальником своїх зобов`язань.

На підставі ухвали суду від 27 квітня 2020 року та у відповідності до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Представник позивача у адресованій суду заяві позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк відзив на позов не подав, тому суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, вирішує справу за наявними у справі матеріалами.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді цивільної справи, що відповідає вимогам ст. ст. 280-282 ЦПК України.

Та у відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та не проводячи судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 04 лютого 2014 року між ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1435644663201049, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в розмірі 48443 грн. 35 коп. на строк до 03 лютого 2017 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 36,6 % річних.

10 серпня 2018 року між ПАТ «Фідобанк» та ПАТ «Кредобанк» - позивачем по справі, укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого останньому було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором №1435644663201049 від 04 лютого 2014 року, боржником по якому є відповідач ОСОБА_1 загальна сума заборгованості станом на 10 серпня 2018 року становить 124 727, 38 грн. (Додаток №1 до договору про відступлення прав вимоги від 10 серпня 2018 року).

13 серпня 2018 року на адресу відповідача надіслано повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитними договорами №1435644663201049 від 04 лютого 2014 року.

Позивачем, надано розрахунок заборгованості 3 % річних та інфляційних нарахувань по заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №1435644663201049 від 04 лютого 2014 року, виходячи з загальної суми боргу 150 697, 00 грн., відповідно до якого станом на 24 лютого 2020 року розмір встановленого індексу інфляції становить 41306,99 грн., три проценти річних від простроченої суми - 13 536,20 грн.

При цьому, розрахунку на підтвердження загальної суми заборгованості відповідача за спірним кредитним договором в розмірі 150 697, 00 грн., суду не надано, який крім того є більшим за розміром заборгованості зазначеним у Додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги від 10 серпня 2018 року.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14?10цс18), від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08 листопада 2019 року по справі №127/15672/16-ц).

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Так, правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України, хоч й дає підстави для висновку, що кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, проте позивачем не доведено належними та допустими доказами факту використання кредитодавцем права вимоги повернення усієї суми заборгованості за кредитом; факту примусового стягнення такої заборгованості; факту невиконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором у заявленому у розрахунках позовних вимог розміру, тобто права на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, тому суд відмовляє в задоволенні позову за необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ч. 4, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення індексу інфляції та 3% річних – відмовити.

Копію заочного рішення суду направити учасникам справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Новокаховським міським судом Херсонської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дні вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Найменування сторін:

Позивач – Акціонерне товариство «Кредобанк», розташований за адресою: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Судове рішення складено 13 серпня 2020 року.

Суддя Ю. В. Ведяшкіна