Ухвала суду № 90967500, 12.08.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3170/20 1-кс/335/3382/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Апаллонова Ю.В., за участю секретаря судового засідання Пронтенко А.В., прокурора Мірзоян Т.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника підозрюваного – адвоката Чумаченко І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжя клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області Шейко М.О., погоджене прокурором відділу прокуратури Запорізької області Кравець І.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 12019080160000476 від 16.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Новодружеськ, Луганської області, українця, громадянина України, який має вищу освіту, перебуває на посаді Енергодарського міського голови, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області Шейко М.О., за погодженням з прокурором відділу прокуратури Запорізької області Кравець І.А. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 12019080160000476 від 16.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначав, що досудовим розслідуванням встановлено, що постановою Енергодарської міської виборчої комісії від 06.11.2015 № 136 «Про реєстрацію обраного Енергодарського міського голови» з 07.11.2015 зареєстровано обраного Енергодарського міського голову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 , обіймаючи посаду Енергодарського міського голови є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України виконавчий комітет Енергодарської міської ради зареєстровано як юридичну особу із ідентифікаційним кодом 04526934, керівником з 11.11.2015 є ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 5 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Згідно із вимогами ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 3 ст. 14, ч. 2 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно із вимогами ч. 7 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Статтею 236 КЗпП України, передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» рішенням Енергодарської міської ради Запорізької області від 27.08.2016 № 56 ОСОБА_2 затверджена на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради виконавчого комітету Енергодарської міської ради.

Рішенням восьмої сесії сьомого скликання Енергодарської міської ради №56 від 27.08.2016, підписаним Енергодарським міським головою ОСОБА_1 ОСОБА_2 затверджено на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради виконавчого комітету Енергодарської міської ради з 06.09.2016 на строк повноважень виконавчого комітету Енергодарської міської ради сьомого скликання.

Розпорядженням Енергодарського міського голови від 05.09.2016 № 263-ос ОСОБА_2 прийнята на роботу на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради виконавчого комітету Енергодарської міської ради з 06.09.2016 на строк повноважень виконавчого комітету Енергодарської міської ради сьомого скликання.

Рішенням Енергодарської міської ради від 27.04.2018 №16 «Про звільнення з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради» у зв`язку із неналежним виконанням своїх обов`язків, що привело до погіршення стану надання медичної допомоги у місті Енергодарі, незабезпечення реалізації медичної реформи в місті, ОСОБА_2 звільнено з 27.04.2018 з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради виконавчого комітету Енергодарської міської ради відповідно до ст. 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».Не погоджуючись з рішенням Енергодарської міської ради від 27.04.2018 №16 ОСОБА_2 оскаржила його до суду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2019 у справі № 316/709/18 позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Енергодарської міської ради «Про звільнення з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради» №16 від 27.04.2018 року, яким ОСОБА_2 звільнено з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області; поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області з 02.05.2018; стягнуто з виконавчого комітету Енергодарської міської ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.05.2018 по 19.02.2019 у розмірі 220 502,66 грн. (двісті двадцять тисяч п`ятсот дві гривні 66 коп.) з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

Крім того, в резолютивній частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2019 вказано, що рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області та в частині стягнення з виконавчого комітету Енергодарської міської ради на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць - 22810,62 грн. (двадцять дві тисячі вісімсот десять гривень 62 коп.) з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів підлягає негайному виконанню.

У клопотанні слідчий також зазначає, що після ухвалення Запорізьким окружним адміністративним судом рішення про часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_2 , визнання протиправним та скасування рішення Енергодарської міської ради «Про звільнення з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради» №16 від 27.04.2018 року, яким ОСОБА_2 звільнено з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області; поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області з 02.05.2018, проте не раніше часу коли Енергодарському міському голові ОСОБА_1 стало достовірно відомо про указане рішення, у останнього виник умисел на його невиконання. ОСОБА_2 та її представником - адвокатом Дубковим А.В. 20.02.2019 на адресу Енергодарського міського голови Музики П.О. направлено заяву про поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області, до якої додано копію рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2019 у справі № 316/709/18.

Листом Енергодарського міського голови Музики П.О. від 21.02.2019 № 01-01-36/0858 письмово повідомлено ОСОБА_2 , про те що рішення про поновлення її на посаді має право приймати виключно Енергодарська міська рада.

На позачергову двадцять восьму сесію Енергодарської міської ради, яка відбулась 22.02.2019, винесено проект рішення «Про поновлення на роботі ОСОБА_2 », який не було прийнято.Запорізьким окружним адміністративним судом 22.02.2019 видано виконавчий лист №316/709/18, який направлений на виконання до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3 25.02.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження і того ж дня на адресу боржника – виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області в особі міського голови ОСОБА_1 , направлено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58468111 та вимогу, якою зобов`язано виконавчий комітет Енергодарської міської ради Запорізької області виконати рішення суду та в строк до 27.02.2019 надати відповідні підтверджуючі документи, проте у визначені державним виконавцем строки рішення суду боржником, тобто виконавчим комітетом Енергодарської міської ради в особі його голови ОСОБА_1 , не виконано.

Водночас, до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 26.02.2019 надійшов лист виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 01-01-36/0903 та клопотання від 28.02.2019 за № 01-01-36/0931, про те що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2019 у справі № 316/709/18 повинно виконуватись саме Енергодарською міською радою, у зв`язку із чим виконавчим комітетом Енергодарської міської ради до суду направлені заяви про роз`яснення судового рішення від 19.02.2019 та виправлення помилки у виконавчому листі.

Органом досудового розслідування також зазначено, що у зв`язку із невиконанням без поважних причин у встановлений виконавцем строк боржником рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2019 у справі № 316/709/18 в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області з 02.05.2018, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3 22.03.2019 винесено постанову про накладення на боржника – виконавчого комітету Енергодарської міської ради, штрафу у розмірі 5100 грн. Крім того, у вказаній поставі боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом трьох робочих днів, а також попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.У зв`язку із повторним невиконання виконавчим комітетом Енергодарської міської ради рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2019 у справі № 316/709/18 в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області з 02.05.2018 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3 29.03.2019 винесено постанову про накладення на боржника – виконавчого комітету Енергодарської міської ради, штрафу у розмірі 10200 грн. Крім того, у вказаній поставі боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом трьох робочих днів, а також повторно попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.

Окрім того, державним виконавцем 01.04.2020 у зв`язку із невиконанням рішення суду Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2019 в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області скеровано до Енергодарського ВП ГУ НП в Запорізькій області подання про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб Виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області.

Третій апеляційний адміністративний суд за результатами розгляду апеляційної скаргу Енергодарської міської ради Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2019 постановив 07.05.2019 постанову, якою апеляційну скаргу Енергодарської міської ради Запорізької області залишив без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2019 в адміністративній справі №316/709/18 залишив без змін.

Таким чином з 07.05.2020 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2019 у справі № 316/709/18 набрало законної сили.

У клопотанні слідчого також вказано, що органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 маючи умисел на невиконання судового рішення, не пізніше 20.05.2020, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, будучи достовірно обізнаним із тим, що рішення суду набрало законної сили, що підтверджується відміткою про вхідну кореспонденцію та його резолюцією, усвідомлюючи необхідність виконання судового рішення ухилився від його виконання шляхом незастосування заходів, необхідних для його виконання, розуміючи, що відповідно до ч. 5 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» він як міський голова очолює виконавчий комітет Енергодарської міської ради Запорізької області та зобов`язаний і має реальну можливість виконати судовий акт. Крім того, Запорізький окружний адміністративний суд ухвалою від 28.05.2019 у справі № 316/709/18 відмовив в задоволенні заяви виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області про роз`яснення судового рішення від 19.02.2019 у справі №316/709/18 у зв`язку із тим, що відповідач фактично просив суд роз`яснити яким чином виконувати судове рішення, оскільки вважав, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2019 повинна виконувати Енергодарська міська рада, а не виконавчий комітет Енергодарської міської ради.Також Запорізький окружний адміністративний суд ухвалою від 28.05.2019 у справі № 316/709/18, яка набрала законної сили, відмовив у задоволенні заяви виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області про виправлення помилки у виконавчому листі, виданого у справі №316/709/18. У зазначеному судовому рішенні Запорізький окружний адміністративний суд констатував, що дії щодо поновлення на посаді ОСОБА_2 повинен вчинити саме міський голова, який очолює виконавчий комітет Енергодарської міської ради. Також у вказаній ухвалі від 28.05.2019 встановлено, що враховуючи, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2019 по справі №316/709/18 скасовано рішення Енергодарської міської ради Запорізької області від 27.04.2018 №16 яким позивача звільнено з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області та поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області з 02.05.2018, а рішення Енергодарської міської ради Запорізької області про затвердження позивача на посаді від 27.08.2016 №56 не скасовувалося, відповідно ще одне рішення Енергодарською міською радою Запорізької області про затвердження ОСОБА_2 на посаді, не повинно прийматися.

Крім того, у зв`язку із невиконанням виконавчим комітетом Енергодарської міської ради рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2019 у справі № 316/709/18, ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень – відповідача на виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України в адміністративній справі.

Окремою ухвалою від 31.05.2019 у справі № 316/709/18, яка набрала законної сили, Запорізький окружний адміністративний суд визнав протиправною бездіяльність виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області, яка полягає у невиконанні рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2019 року по справі № 316/709/18, в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області з 02.05.2018, а також довів до відома виконавчий комітет Енергодарської міської ради Запорізької області про допущене вищезазначене порушення для вжиття заходів, щодо виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2019 року по справі № 316/709/18.

У вказаній окремій ухвалі від 31.05.2019 судом встановлено, що причини невиконання виконавчим комітетом Енергодарської міської ради рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2019 є безпідставними, оскільки відповідно до статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», міська рада лише затверджує на посаду заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, а не приймає а роботу, а також ще раз зазначено, що дій щодо поновлення на посаді ОСОБА_2 повинен вчинити саме міський голова, який очолює виконавчий комітет Енергодарської міської ради.

Окрім наведеного, слідчий у клопотанні вказав, що, продовжуючи свій умисел на невиконання рішення суду, ОСОБА_1 будучи достовірно обізнаним про указані ухвали суду, що підтверджується відміткою про вхідну кореспонденцію та його резолюцією від 07.06.2020 шляхом ухилення від виконання рішення суду не вживає жодних заходів для виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2019 в адміністративній справі №316/709/18, розуміючи, що відповідно до ч. 5 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» він як міський голова очолює виконавчий комітет Енергодарської міської ради Запорізької області та зобов`язаний і має реальну можливість виконати судовий акт завуальовано не виконує судове рішення та з метою надання своїй злочинній бездіяльності законних ознак, оскаржує в апеляційному порядку окрему ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 31.05.2019 у справі № 316/709/18, про визнання протиправною бездіяльність виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області, яка полягає у невиконанні рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2019 року по справі № 316/709/18, в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області з 02.05.2018.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 03.06.2019 у справі № 316/709/18 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою виконавчого комітету Енергодарської міської ради на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суді від 07.05.2019 у справі № 316/709/18.Лише 15.07.2019, після звернення ОСОБА_2 до правоохоронних органів із заявою, про вчинення кримінального правопорушення Енергодарським міським головою ОСОБА_1 , що полягає в умисному невиконанні рішення суду, що набрало законної сили, останнім,одноосібно видано розпорядження № 166-0с «Про поновлення ОСОБА_2 на роботі», яким на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.022019 у справі № 316/709/18 ОСОБА_2 поновлено на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області з 02.05.2018.

Органом досудового розслідування також зазначено, що у період часу з 20.05.2019 по 14.07.2019 Енергодарський міський голова ОСОБА_1 , як голова виконавчого комітету Енергодарської міської ради, діючи умисно, всупереч вимогам ч. 3 ст. 235 КЗпП України, ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування», будучи достовірно обізнаним про необхідність виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2019 у справі № 316/709/18, саме ним, як головою виконавчого комітету Енергодарської міської ради, що підтверджується його підписами, якими він надавав письмові вказівки юридичному відділу Енергодарської міської ради, умисно не виконав рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2019 у справі №316/709/18 в частині поновлення ОСОБА_2 , на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області з 02.05.2018, яке набрало законної сили. Указані протиправні дії Енергодарського міського голови ОСОБА_1 заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, а саме ОСОБА_2 , оскільки у результаті вказаних умисних неправомірних дій ОСОБА_1 порушено гарантоване ст. 43 Конституції України право на працю та гарантовану винагороду за працю, що призвело до позбавлення ОСОБА_2 , яка має двох неповнолітніх дітей, можливості заробляти собі на життя працею, яку вона вільно вибрала та на яку вільно погодилась, та, як наслідок, позбавило її тривалий час засобів існування та будь-якого прибутку. Крім того, умисне невиконання Енергодарським міським головою ОСОБА_1 рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі за №316/709/18 від 19.02.2019 року в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області призвело до того, що рішенням Енергодарського міського суду від 02.03.2020 у справі № 316/1076/19, яке набрало 02.04.2020 законної сили, на користь ОСОБА_2 з виконавчого комітету Енергодарської міської ради стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20.02.2019 по 15.07.2019 в загальній сумі 176940 грн., що заподіяло істотну шкоду інтересам юридичної особи – виконавчого комітету Енергодарської міської ради.

27 липня 2020 року прокурором Запорізької області Калюгою Володимиром Олександровичем винесено повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, а саме: умисному невиконанні рішення суду, що набрало законної сили, вчиненому службовою особою, яка займає відповідальне становище, яке заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян та інтересам юридичних осіб.

27 липня 2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України.

Як вказує, у клопотанні слідчий, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень у повному обсязі доказується:копіями матеріалів виконавчого провадження №58468111 від 25.02.2019; копіями справи № 316/709/18 від 19.02.2019; копіями журналу вхідної кореспонденції за період часу з 20.02.2019 по 14.07.2019; трудової книжки ОСОБА_2 ; рішення Енергодарської міської ради №56 від 27.08.2016 «Про призначення на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_2 »; рішення Енергодарської міської ради №16 від 27.04.2018 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів»; протокол засідання виконавчого комітету Енергодарської міської ради на підставі якого було прийняте рішення №16 від 27.04.2018 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів»; оригінали вхідної кореспонденції стосовно виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2019 у справі № 316/709/18, ЗП/808/141/18, щодо поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області; розпорядження Енергодарського міського голови від 15.07.2019 «Про поновлення на роботі ОСОБА_2 ; бюджетний запит виконавчого комітету ЕМР №34 від. 08.08.2019; довідка про зміну до річного розпису бюджету №341 від 13.08.2019; показами потерпілої ОСОБА_2 , з приводу обставин викладених у її заяві та причин звільнення із займаної посади; показами свідка ОСОБА_4 , з приводу виконання ним обов`язків ОСОБА_2 , під час її вимушеного прогулу; показами свідка головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_3 ; показами свідка начальника юридичного управління ОСОБА_5 , стосовно обставин звільнення та поновлення у займаній посаді ОСОБА_2 , а також причин невиконання судового рішення; показами свідка головного інспектора головного управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_6 , щодо роз`яснення допущених порушень законодавства про працю приз звільненні ОСОБА_2 із займаної посади; роздруківками руху грошових коштів по розрахунковим рахункам Енергодарської міської ради за період часу з 27.04.2018 по 15.07.2019, у яких відображена виплата ОСОБА_2 , заробітної плати за час її вимушеного прогулу, а також виплата штрафів накладених відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області, за невиконання судового рішення, щодо поновлення ОСОБА_2 у займаній посаді; іншими матеріалами кримінального провадження.

У клопотанні зазначено ризики, передбачені пунктами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 :

- може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що обґрунтоване тим, що, розуміючи невідворотність покарання за скоєний злочин, підозрюваний переховуватиметься від органів досудового розслідування чи суду. Крім того, приймаючи до уваги відомості зазначені в Декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік ОСОБА_1 , його статки є більш ніж достатніми для існування в умовах розшуку, що підвищує ймовірність ризику переховуватися.

- знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що обґрунтоване тим, що підозрюваний обіймає посаду Енергодарського міського голови та інкримінований йому злочин також було скоєно за часів перебування на зазначеній посаді. Вказане дає підстави вважати, що ОСОБА_1 має реальну можливість, як самостійно, так і за допомогою інших осіб, шляхом надання їм вказівок, підкупом, шляхом маніпуляції групової відповідальності за скоєний злочин, внести зміни або знищити документи, якими на теперішній час не володіє сторона обвинувачення та які мають суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, обґрунтоване тим, що маючи можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, підозрюваний знатиме зміст наданих ними свідчень на стадії досудового розслідування, що надає підстави обґрунтовано припускати можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного або використовуючи свій авторитет на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Сторона обвинувачення також у клопотанні просить врахувати, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам зазначеним у клопотанні.

На думку органу досудового розслідування, єдиним можливим запобіжним заходом з урахуванням ризиків, майнового стану, особистості підозрюваного, його суспільний вплив, міцність соціальних зв`язків, займану посаду, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік, стан здоров`я, вагомість наявних доказів - має бути застава. Сторона обвинувачення просить урахувати обставини кримінального правопорушення, майновий стану підозрюваного, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, особистості підозрюваного, його авторитету у суспільстві, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та застосувати максимальний розмір застави, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України для такого виду злочину у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (168 160 гривень). Покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах застосованого запобіжного заходу у вигляді застави.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, які викладені у ньому. Пояснив, що на даній стадії досудового розслідування підозра є обгрунтованою, а ризики, які вказані у клопотанні існують, а тому є підстави для застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави.

Захисник та підозрюваний проти клопотання заперечували, посилаючись на необґрунтованість підозри пред`явленої ОСОБА_1 ,а саме на те, що фактично виник спір у сфері публічно-правових відносин, й такий спірн не може породжувати в конкретній ситуації кримінальний характер.

Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що жодного наміру ухилятися від слідства він немає, до злочину не має жодного відношення, навпаки всіляко допомагає слідству, добровільно надав слідству потрібні документи.

Захисник-адвокат Чумаченко І.М. також вказав про недоведеність слідчим будь-яких ризиків, а також на те, що кримінальне провадження розпочате більше 13 місяців тому. ОСОБА_1 з`являвся до слідчого за першої вимогою, надає потрібні слідству документи, а тому ризики переховування, знищення доказів, впливу на свідків взагалі є припущенням слідчого. ОСОБА_1 не судимий, має постійне місце проживання, соціальні зв`язки, проживає з дружиною, має дітей, позитивно характеризується, раніше не судимий.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080160000476 від 16.07.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.382 КК України, у якому 27 липня 2020 року прокурором Запорізької області Калюгою В.О. винесено повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, а саме: умисному невиконанні рішення суду, що набрало законної сили, вчиненому службовою особою, яка займає відповідальне становище, яке заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян та інтересам юридичних осіб.

27 липня 2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Поєднання заходів забезпечення кримінального провадження із застосуванням примусу, втручанням державних органів до сфери прав людини викликає необхідність встановлення законодавцем дієвих гарантій забезпечення законних інтересів осіб, які залучаються до участі в кримінальному провадженні. Однією з таких гарантій є судовий контроль законності обмеження конституційних прав і свобод людини при здійсненні кримінального провадження, який на досудовому розслідуванні здійснюється слідчим суддею.

Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

У відповідності до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. У відповідності до ч.2-4 цієї ж статті слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе обставини, передбачені п.1, 2, 3 частини першої цієї статті. Крім того, слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого, прибувати за кожною вимогою до суду або іншого органу державної влади визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені п.1 частини першої ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя має застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, що зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, необхідність яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Згідно з визначеним Європейським судом з прав людини поняттям, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду від 24.11.2016 року № 5-328кс16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.

При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Обґрунтовуючи висунути підозру ОСОБА_1 сторона обвинувачення послалася на копії матеріалів виконавчого провадження №58468111 від 25.02.2019; копіями справи № 316/709/18 від 19.02.2019; копії журналу вхідної кореспонденції за період часу з 20.02.2019 по 14.07.2019; трудової книжки ОСОБА_2 ; рішення Енергодарської міської ради №56 від 27.08.2016 «Про призначення на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_2 »; рішення Енергодарської міської ради №16 від 27.04.2018 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів»; протокол засідання виконавчого комітету Енергодарської міської ради на підставі якого було прийняте рішення №16 від 27.04.2018 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів»; оригінали вхідної кореспонденції стосовно виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2019 у справі № 316/709/18, ЗП/808/141/18, щодо поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області; розпорядження Енергодарського міського голови від 15.07.2019 «Про поновлення на роботі ОСОБА_2 ; бюджетний запит виконавчого комітету ЕМР №34 від. 08.08.2019; довідка про зміну до річного розпису бюджету №341 від 13.08.2019, покази потерпілої ОСОБА_2 , з приводу обставин викладених у її заяві та причин звільнення із займаної посади; покази свідка ОСОБА_4 , з приводу виконання ним обов`язків ОСОБА_2 , під час її вимушеного прогулу; покази свідка головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_3 ; покази свідка начальника юридичного управління ОСОБА_5 , стосовно обставин звільнення та поновлення у займаній посаді ОСОБА_2 , а також причин невиконання судового рішення; покази свідка головного інспектора головного управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_6 , щодо роз`яснення допущених порушень законодавства про працю приз звільненні ОСОБА_2 із займаної посади; роздруківки руху грошових коштів по розрахунковим рахункам Енергодарської міської ради за період часу з 27.04.2018 по 15.07.2019, у яких відображена виплата ОСОБА_2 , заробітної плати за час її вимушеного прогулу, а також виплата штрафів накладених відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області, за невиконання судового рішення, щодо поновлення ОСОБА_2 у займаній посаді.

З витягу з ЄРДР встановлено, що 15.07.2019 року до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч.3 ст.382 КК України номер кримінального провадження 12019080160000476.

17.07.2019 року допитано потерпілу ОСОБА_2 , 29.05.2020 року допитано свідка ОСОБА_3 , 18.06.2020 року допитано свідка ОСОБА_6 , 27.05.2020 року допитано свідка ОСОБА_5 , 02.06.2020 року допитано свідка ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , під час досудового розслідування долучено також судові рішення та матеріали виконавчого провадження.

Аналізуючи наведені вище матеріали кримінального провадження можливо дійти висновку, що вони містять відомості про ймовірну причетність підозрюваного ОСОБА_1 до інкримінованого йому правопорушення, однак така причетність має бути перевірена органом досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження.

Представлені докази на даному етапі не можуть стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Щодо доводів сторони захисту про відсутність в досліджених слідчим суддею доказах даних про наявність об`єктивної та суб`єктивної сторони кримінального правопорушення інкримінованому ОСОБА_1 за ст. 382КК України, слідчий суддя вважає за доцільне зазначити наступне.

Якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому слідчий суддя нагадує, що обставини інкримінованих підозрюваному конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати „обґрунтованим, залежить від усіх обставин справи, про що зазначено у рішенні «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства».

Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає передчасними вищенаведені доводи захисника підозрюваного та вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів підтверджують існування фактів і інформації, які можуть свідчать про ймовірну причетність ОСОБА_1 до інкримінованих йому дій, та ці факти та інформація мають бути перевірені під час досудового розслідування.

Фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності ОСОБА_1 у скоєні кримінального правопорушення, а також питання належності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу – судового провадження під час розгляду справи по суті. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, перелік яких встановлений п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені Кримінального процесуального кодексу України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Згідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості наведених стороною обвинувачення ризиків, а саме вказаних у клопотанні і передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Слідчий суддя не у повній мірі може погодитися з існуванням ризиків, про які вказує слідчий та прокурор, виходячи за наступного.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини, у справі «Бойченко проти Молдови» (№ 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року), одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу. А у справі «Мамедова проти Росії» (№ 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року) Європейський суд дійшов висновку, що посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

ЄСПЛ наголошує, що обґрунтування наявності ризиків лише тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, є неправомірним. Про це зазначено в рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 12369 від «26» червня 1991 року по справі «Латальє проти Франції», п. 51, за скаргою № 5522/04 від «20» січня 2011 року по справі «Прокопенко проти України», за скаргою № 38717/04 від «14» жовтня 2010 року по справі «Хайредінов проти України», п. 29, 41, за скаргою № 37466/04 від «20» травня 2010 року по справі «Москаленко проти України».

Як вказує сторона обвинувачення, розуміючи невідворотність покарання за скоєний злочин, підозрюваний переховуватиметься від органів досудового розслідування чи суду та приймаючи до уваги відомості зазначені в Декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік ОСОБА_1 , його статки є більш ніж достатніми для існування в умовах розшуку, що підвищує ймовірність ризику переховуватися, що свідчить про наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Проте посилання стороною обвинувачення в обґрунтування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування на розмір та наявність матеріальних статків у підозрюваного, слідчий суддя визнає безпідставними, оцінює критично та необґрунтованими і таким, що не підтверджують наявність вказаного ризику.

Обґрунтування слідчим застосування запобіжного заходу достатнім фінансовим станом підозрюваного взагалі є недоречним, оскільки ці обставини взагалі не є підставою для застосування запобіжного заходу, у тому числі і застави.

При цьому наявність у ОСОБА_1 закордонного паспорту як такого, на що послався у судовому засіданні прокурор, надавши дані щодо перетину кордону, без сукупності інших доказів щодо обґрунтування вказаного ризику, не підтверджує існування ризиків, передбачених п.1 ч. 1 ст.177 КПК України, при тих обставинах, що закордонним паспортом ОСОБА_1 був документований ще до події правопорушення, неодноразово перетинав кордон і під час тривалого майже 13 місячного терміну досудового розслідування, однак завжди повертався в країну, будучи обізнаним про існування вказаного кримінального провадження, в якому ним ще 24.07.2019 року надані письмові пояснення, а даних щодо спроб або наміру залишити територію України з метою ухилення від органів досудового розслідування чи суду до дня пред`явлення підозри, орган досудового розслідування не зазначив і до клопотання не додав.

Інших обґрунтувань клопотання в частині вказаного ризику орган досудового розслідування у клопотанні не навів, а потребу у забезпеченні кримінального провадження не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Щодо вказаного ризику слідчий суддя зауважує також на такі обставини.

Кримінальне правопорушення згідно матеріалів доданих до клопотання внесено до ЄРДР 16.07.2019 року тобто майже 13 місяців тому, за час здійснення досудового розслідування, чого не спростовано прокурором у судовому засіданні, ОСОБА_1 з`являвся до ГУНП в Запорізькій області за викликом з метою допиту в якості свідка, у розшуку не перебував, даних про те, що підозрюваний вчиняв спробу ухилитися від органів досудового слідства не наведено. 27.07.2020 року він отримав повідомлення про підозру і 30.07.2020 року з`явився до слідчого добровільно і надав пояснення з приводу обставин. 31.07.2020 року йому було вручено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави.

У день надходження клопотання про обрання запобіжного заходу до суду 03.08.2020 року підозрюваний подав клопотання в якому просив, у разі призначення будь-яких клопотань відкласти розгляд на будь-яку дату після 11.08.2020 року, надавши докази поважності неможливості взяти участь у судовому засіданні через перебування у відрядженні.

Отже, як встановлено слідчим суддею, матеріали клопотання не містять доказів, які б свідчили про ухилення ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду.

Разом із тим, враховуючи ті обставини, що статус підозрюваного у кримінальному провадженні ОСОБА_1 набув лише 30.07.2020 року, а тому при оцінці ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя доходить висновку про існування достатньої ймовірності існування ризику ухилення від органів досудового розслідування, суду, який пов`язаний саме із набуттям ОСОБА_1 статусу підозрюваного та усвідомлення ним у зв`язку із цим можливого настання негативних наслідків.

Однак цей ризик, на думку слідчого судді, є настільки мінімальним і його можливо відвернути покладенням обов`язку на підозрюваного прибувати на виклик до слідчого, в провадженні якого знаходяться матеріали досудового розслідування, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, або суд про зміну місця проживання та роботи.

Щодо ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, то органом досудового розслідування його наявність обґрунтовуються тим, що підозрюваний обіймає посаду Енергодарського міського голови та інкримінований йому злочин також було скоєно за часів перебування на зазначеній посаді, що дає підстави вважати, що ОСОБА_1 має реальну можливість, як самостійно, так і за допомогою інших осіб, шляхом надання їм вказівок, підкупом, шляхом маніпуляції групової відповідальності за скоєний злочин, внести зміни або знищити документи, якими на теперішній час не володіє сторона обвинувачення та які мають суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.

При цьому, ризик, передбачений п. 2 ч.1 ст.177 КПК України з огляду сплив тривалого часу після події правопорушення та тривалого строку досудового розслідування малоймовірний та переважно ґрунтується на припущенні. Також під час здійснення досудового розслідування не було здобуто доказів того, що ОСОБА_1 намагався чи має намір знищити або спотворити речові докази. За більш ніж 11 місяців з моменту початку кримінального провадження у слідства не виникало необхідності у доступі та вилученні документів.

Навпаки, з матеріалів долучених до клопотання вбачається, що 19.05.2020 на підставі протоколу тимчасового доступу та опису речей і документів, ОСОБА_1 було добровільно видано слідчому необхідні документи, перелік яких зазначено в якості доказів, які обґрунтовують пред`явлену підозру. А нездійснення тих чи інших слідчих дій за 13 місяців досудового розслідування не може свідчить про наявність ризику знищення, спотворення або схову речі як такого. Отже, посилання слідчого в його клопотанні на наявність цього ризику є декларативними і такими, що нічим в матеріалах справи не підтвердженим.

Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, то органом досудового розслідування їх наявність обґрунтовуються тим, що підозрюваний, маючи можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, підозрюваний знатиме зміст наданих ними свідчень на стадії досудового розслідування, що надає підстави обґрунтовано припускати можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного або використовуючи свій авторитет на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не містить переконливого обґрунтування доводів сторони обвинувачення про наявність у підозрюваного наміру тиску на свідків у кримінальному провадженні, яке триває майже 13 місяців, і що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання вказаному ризику.

Разом із тим, слідчий суддя, дійшов висновку, що ризик, передбачений п. 2 ст. 177 КПК України доводиться з огляду на початкову стадію процесу(Jarzynski v.Poland (Яжинський проти Польщі) §43).

З огляду на зазначене, фактична поведінка підозрюваного та термін досудового розслідування - майже 13 місяців, свідчать, що заявлені в клопотанні слідчого ризики та встановлені під час розгляду клопотання, передбачені ч.1 ст.177 КПК України є вкрай мінімальними, зокрема з урахуванням особи обвинуваченого, з огляду на вказане прокурором недоведена неможливість для запобігання вказаних ризиків застосувати більш м`який запобіжний захід.

Кримінальний процесуальний закон покладає обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_1 встановлено, що він має постійну реєстрацію та місце проживання, офіційно працевлаштований – перебуває на посаді Енергодарського міського голови, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, має дітей, існують міцні соціальні зв`язки, соціально адаптований, позитивно характеризується за місцем проживання, реєстрації та місцем роботи, нагороджений багатьма ОСОБА_8 за час перебування на посаді, має авторитет у суспільстві, раніше не судимий.

За викладених обставин, вбачається, що клопотання не містить переконливого обґрунтування доводів сторони обвинувачення про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України, а відтак застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до його застосування.

Доводи прокурора щодо тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, наявності обґрунтованої підозри, ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, жодним чином не впливають у даному випадку на обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_1 , оскільки така міра запобіжного заходу в силу існуючих обставин, що мали місце як під час розгляду клопотання слідчого не дають законних підстав для її застосування.

За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Виходячи із встановлених в ході розгляду клопотання обставин, слідчий суддя вважає не доведеним, що більш м`який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам, що виключає застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.

У судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри, та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя доходить до висновку про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

В ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 встановлено дані про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно останнього ніж застава буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, та з урахуванням встановлених обставин, зокрема тривалість та недостатня ефективність проведення досудового розслідування кримінального провадження (майже 13 місяців), відомості про особу підозрюваного, слідчий суддя доходить до висновку, про можливість виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків в інший спосіб ніж шляхом застосування застави та приходить до висновку про наявність підстав для застосування відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

З урахуванням вищезазначених обставин, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, та покласти на нього передбачені ст. 194 КПК України обов`язки: прибувати на виклик до слідчого, в провадженні якого знаходяться матеріали досудового розслідування, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти про зміну місця свого проживання слідчого, прокурора, або суд.Такий запобіжний захід, на переконання слідчого судді, є достатнім та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків під час досудового розслідування та в суді.

Враховуючи вимоги ст. 219 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування, строком до 27.09. 2020 року включно.

З огляду на викладені обставини клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 179, 193, 194, 196, 205 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу – задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування, до 27 вересня 2020 року включно, а саме:

- прибувати на виклик до слідчого, в провадженні якого знаходяться матеріали досудового розслідування, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора, або суд про зміну місця проживання та роботи.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , положення ч. 2 ст. 179 КПК України, у відповідності до яких, підозрюваному письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вручити копію ухвали про застосування запобіжного заходу підозрюваному негайно після її оголошення.

В частині вимог клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя: Ю.В. Апаллонова