Ухвала суду № 90965571, 03.08.2020, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/3833/20

Провадження№ 2/266/775/20

УХВАЛА

03.08.2020 року м. Маріуполь

Суддя Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області Курбанова Н.М. ознайомившись із заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 діючої в інтересах позивача ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , діючи в інтересах позивача ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, одночасно подавши позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Центрального районний у місті Маріуполі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного регіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про встановлення факту смерті, визнання права власності в порядку спадкування, визнання довіреності та договорів купівлі-продажу недійсними, яка ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя від 03.08.2020р. залишена без руху.

У заяві представник позивача просить накласти арешт на автомобіль PEUGEOT модель RCZ, 2012 року випуску, двигун V=1598 куб. см., шасі (рама, кузов) № НОМЕР_1 , тип легковий купе, державний номер НОМЕР_2 , який належать відповідачу ОСОБА_7 , у зв`язку з тим, що дії відповідача по відчуженню вказаного рухомого майна можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Так, з позовних вимог вбачається, що позивач просить: встановити факт смерті ОСОБА_8 ; визнати довіреність, видану 28 грудня 2017 року приватним нотаріусом Сазановим Ф.В. на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , недійсною; визнати право власності на автомобіль «РЕUGЕОТ» модель RСZ, 2012 року випуску, тип "легкове купе" за ОСОБА_2 у порядку спадкування після смерті її батька ОСОБА_8 , 1952 р. народження, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати договір купівлі-продажу автомобіль «РЕUGЕОТ», укладений в сервісному центрі № 8046/2018/791834 в м. Києві 18 січня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , недійсним; визнати договір купівлі - продажу від 20 листопаду 2019 року автомобілю «РЕUGЕОТ», укладений у Територіальному сервісному центрі №1441 м. Маріуполь між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , недійсним. Витребувати у ОСОБА_7 автомобіль «РЕUGЕОТ».

З відповіді територіального сервісного центру № 1441 від 20.06.2020р. та доданого договору купівлі - продажу від 20 листопаду 2019 року автомобілю «РЕUGЕОТ», укладеного у Територіальному сервісному центрі №1441 м. Маріуполь між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вбачається, що автомобіль марки PEUGEOT модель RCZ, 2012 року випуску, шасі (рама, кузов) № НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , належать ОСОБА_7 .

Перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість заяві про накладення арешту, приходжу до наступного висновку.

Так, згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 159 ЦПК України позов забезпечується, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Враховуючи викладене, дослідивши заяву про забезпечення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначеної заяви, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може надати можливість відповідачу відчужити спірне майно та утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду щодо розподілу майна.

Відповідно до ч.7 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових Інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно ч. 13 ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу; повернення позовної заяви; відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

На підставі викладено виходячи з обставин справи, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149,150,153, 154 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 діючої в інтересах позивача ОСОБА_2 - задовольнити.

Накласти арешт на наступне майно, зареєстроване за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (іпн НОМЕР_3 ):

автомобіль марки PEUGEOT модель RCZ, 2012 року випуску, шасі (рама, кузов) № НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .

Відомості відповідно до ч. 1ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

-стягувач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , код РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

-боржник: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (іпн НОМЕР_3 ), місце проживання: АДРЕСА_2 .

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Строк пред`явлення ухвали до виконання 3 місяці.

Апеляційна скарга на ухвалу подається до Донецького апеляційного суду протягом 15 днів після отримання копії ухвали.

Суддя Курбанова Н. М.