Ухвала суду № 90961979, 14.08.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"14" серпня 2020 р.м. Харків Справа № 922/2566/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. №18675 від 13.08.2020) по справі

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до 1. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) , 2. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) , 3. ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ) , 4. Приватного підприємства "Вячеслав" (62495, Харківська обл., Харківський р-н, смт. Васищеве, вул. Промислова, 14) про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування запису про реєстрацію права власності, припинення противних дій

ВСТАНОВИВ:

13.08.2020 ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Харківської області із заявою про забезпечення позову (вх. №18675), в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом:

1) заборони усім суб`єктам державної реєстрації, що діють відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна - комплекс, магазин з торгівельними павільонами, кафе та ринок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 852569763251, за адресою: АДРЕСА_5 ;

2) заборони усім суб`єктам державної реєстрації, що діють відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна:

- кафе та будівлі обслуговуючого комплексу, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2142304863251, за адресою: АДРЕСА_6 ;

- комплекс, що складається з одинадцяти будівель, номер об`єкта в РПВН 3472862, за адресою: АДРЕСА_7 ;

- нежитлові приміщення літ. "Ж1", літ. "З1", літ. "Г1", літ. "І1", літ. "К1", літ. "Л1" за адресою: АДРЕСА_7 .

Подана заява мотивована тим, що 15.04.2020 ОСОБА_1 , яка є власником 100% статутного капіталу ПП "ВЯЧЕСЛАВ" відповідно до постанови Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі №922/2199/19, повідомила ОСОБА_2 про його звільнення з посади директора ПП "ВЯЧЕСЛАВ", натомість ОСОБА_2 проігнорував це повідомлення та в подальшому здійснив дії, спрямовані на припинення чинності записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №№37616696,37619025, 37619610 на нерухоме майно належне ПП "ВЯЧЕСЛАВ", з метою подальшого його відчуження.

Заявник вказує, що директор ПП "ВЯЧЕСЛАВ" ОСОБА_2 не обмежений в реалізації прав на спірні об`єкти нерухомого майна, які належать на праві приватної власності ПП "ВЯЧЕСЛАВ", зокрема останній як директор може здійснити відчуження таких об`єктів на користь третіх осіб. У зв`язку із чим заявник вказує, що у нього є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття певних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заявник вказує, що скільки до завершення розгляду Господарським судом Харківської області його позовної заяви у справі №922/2566/20, директор ПП "ВЯЧЕСЛАВ" ОСОБА_2 (відповідач-1) може здійснити відчуження об`єктів нерухомості третім особам, що унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, вважає за доцільне просити суд про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони проведення реєстраційних дій щодо такого майна.

Вирішуючи вказану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, на підставі висновків, зроблених в результаті дослідження наявних у справі доказів та доказів поданих позивачем разом із позовною заявою та заявою про забезпечення позову, враховуючи підтверджені ними обставини справи, аналізу доводів заяви, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що між ПП "ВЯЧЕСЛАВ" в особі директора ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , було укладено Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 23.03.2020, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Т.Л. та зареєстрований в реєстрі за №622. Відповідно до зазначеного договору ПП "ВЯЧЕСЛАВ" передало, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийняли у власність нежитлові будівлі - комплекс, магазин з торгівельними павільонами, кафе та ринок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_5 . Нежитлові будівлі, що відчужуються, складаються з: торговельного павільйону літ. "А-1", загальною площею 39,20 кв. м; контори літ. "Б-1", загальною площею 25,20 кв. м; торговельного павільйону літ. "В-1", загальною площею 63,50 кв. м; магазину літ. "Д-1", загальною площею 385,40 кв. м; вбиральні літ. "Г-1", загальною площею 22,0 кв. м; кафе літ. "Е-1", загальною площею 125,80 кв. м; холодильної камери літ. "Ж-1", загальною площею 8,10 кв. м з допоміжними спорудами.

Такі обставини стали підставою для звернення ОСОБА_1 з позовом до Господарського суду Харківської області з метою захисту порушеного права та охоронюваного законом інтересу, оскільки ОСОБА_1 як власник 100% статутного капіталу ПП "ВЯЧЕСЛАВ" не укладала з ОСОБА_2 контракту про його найм на роботу на посаду директора ПП "ВЯЧЕСЛАВ".

Вирішуючи по суті заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову до подачі позову суд в силу приписів ст.ст. 136, 140 ГПК України не розглядає і не вирішує питань щодо обґрунтованості майбутніх позовних вимог. Питання обґрунтованості позовних вимог буде предметом окремого дослідження судом після подачі заявником відповідного позову на стадії розгляду спору по суті.

Згідно із статтею 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, але не виключно задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення та уникнення негативних наслідків в результаті невжиття таких заходів.

Крім цього, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки заявник не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 29.08.2019 у справі №917/258/19, від 22.07.2019 у справі №914/120/19, від 27.05.2019 у справі №923/65/19.

Так, за твердженням заявника ОСОБА_1 директором ПП "ВЯЧЕСЛАВ" Кабаком О.О. вчинюються дії щодо розпродажу нерухомого майна, яке відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно належать на праві власності ПП "ВЯЧЕСЛАВ".

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З наданої Інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 12.08.2020 №219947063 судом встановлено, що спірне нерухоме майно ПП "ВЯЧЕСЛАВ", а саме: комплекс, магазин з торгівельними павільонами, кафе та ринок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 852569763251) за адресою: АДРЕСА_5 ; кафе та будівлі обслуговуючого комплексу (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2142304863251) за адресою: АДРЕСА_6; комплекс, що складається з одинадцяти будівель (номер об`єкта в РПВН 3472862) за адресою: АДРЕСА_7; нежитлові приміщення літ. "Ж1", літ. "З1", літ. "Г1", літ. "І1", літ. "К1", літ. "Л1" за адресою: АДРЕСА_7 не перебуває під обтяженням. Відповідні записи про обтяження від 14.09.2007 №37619610, від 11.01.2007 №37619025, від 26.04.2006 №37616696 припинені 04.08.2020 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Т.П. Крім того, 14.08.2020 розміщенов мережі Інтернет на площадці WWW.DOM.RIA.COM об`яви про продаж майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6.

Вочевидь, ймовірність наступного відчуження спірного нерухомого майна на користь інших осіб, що не є учасниками цієї справи може в значній мірі ускладнити чи взагалі зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду, якщо воно буде прийнято на користь позивача, адже відсутність заборони на вчинення реєстраційних дій відносно такого майна може призвести до постійної зміни їх власників, що в решті призведе до невиконання судового рішення по справі.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що наразі вжиття вказаних у заяві ОСОБА_1 заходів забезпечення відповідає вимогам щодо розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Зокрема, судом перевірено та оцінено можливі ризики від застосування тих засобів забезпечення позову, які пропонуються позивачем для всіх учасників справи з огляду на повідомлені суду обставини справи, долучені до матеріалів справи докази.

При цьому суд вважає, що цілком співмірним, виправданим та потрібним є саме застосування заходів забезпечення позову ніж не застосування їх, адже наслідки незастосування таких заходів можуть, з урахуванням обставин справи, призвести до більш обтяжливих та негативних наслідків саме для позивача ніж для відповідачів у справі.

Суд вважає, що станом на час розгляду справи, буде виправданим призупинення можливості подальшої зміни власників спірного нерухомого майна, що убезпечить, в тому числі і можливих майбутніх власників від негативних наслідків незалучення їх до участі у справі, необізнаності про факт перебування цього майна в спорі.

При цьому вжиття запропонованих заходів забезпечення позову не призведе до невиправданих, вкрай негативних наслідків для ПП "ВЯЧЕСЛАВ", адже наслідком їх вжиття є лише призупинення можливості розпорядження таким нерухомим майном.

В контексті оцінки балансу інтересів сторін у цьому питанні, зазначені обставини дають суду підстави дійти висновку про перевагу інтересів саме позивача, адже саме його інтереси у разі невжиття відповідних заходів та задоволення позову потерпатимуть більше, оскільки їх відновлення буде більш ускладненим ніж відновлення інтересів відповідачів, у разі вжиття таких заходів та відмови у задоволенні позову.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна.

З аналізу наведеної норми вбачається, що підставою для відмови державним реєстратором у проведенні реєстраційних дій є судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій.

При цьому, суд враховує, що вжиття заходів до забезпечення позову шляхом встановлення відповідних заборон не обмежить права та законні інтереси як суб`єктів спірних правовідносин, так і інших осіб, адже такі заходи мають тимчасовий характер та не впливають на господарську діяльність учасників справи чи інших учасників спірних правовідносин, в той час, як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін спірних правовідносин, унеможливить порушення інтересів інших осіб та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

Аналогічні висновки було викладено в ухвалі Верховного Суду від 08.01.2019 у справі № 910/13501/17 та постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 904/4384/17.

Приписами частини шостої статті 140 ГПК України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що заява про вжиття заходів забезпечення позову є законною, обґрунтованою і тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про зустрічне забезпечення, суд враховує положення статті 141 ГПК України, згідно яких суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідачів, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Суд, врахувавши викладені вище обставини та характер правовідносин, що склалися між сторонами, приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що забезпеченням даного позову відповідачам можуть бути спричинені збитки. З урахуванням усіх наявних у справі станом на цей час доказів, суд не вбачає достатніх правових підстав для вжиття зустрічного забезпечення. Разом з тим це не виключає можливість застосування таких заходів у майбутньому за заявою заінтересованих осіб.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 136, 137, 140, 141, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

2. Заборони усім суб`єктам державної реєстрації, що діють відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна - комплекс, магазин з торгівельними павільонами, кафе та ринок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 852569763251, за адресою: АДРЕСА_5;

3. Заборони усім суб`єктам державної реєстрації, що діють відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна:

- кафе та будівлі обслуговуючого комплексу, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2142304863251, за адресою: АДРЕСА_6;

- комплекс, що складається з одинадцяти будівель, номер об`єкта в РПВН 3472862, за адресою: АДРЕСА_7;

- нежитлові приміщення літ. "Ж1", літ. "З1", літ. "Г1", літ. "І1", літ. "К1", літ. "Л1" за адресою: АДРЕСА_7 .

4. Дана ухвала відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом.

5. Стягувачем є - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ).

6. Боржником є - Приватне підприємство "ВЯЧЕСЛАВ" (62495, Харківська обл., Харківський р-н, смт. Васищеве, вул. Промислова, буд. 14, код ЄДРПОУ 22679908).

7. Ухвала набирає законної сили "14" серпня 2020 року та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення. Ухвала може бути пред`явлена в порядку, передбаченому Закон України "Про виконавче провадження", в строк до "15" серпня 2023 року включно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя О.В. Бринцев

/справа №922/2566/20/