Ухвала суду № 90961978, 14.08.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"14" серпня 2020 р. Справа № 922/2536/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

розглянувши заяву Фізичної особи ОСОБА_1

до Фізична особа ОСОБА_1

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_2 , м. Харків звернулась до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, посилаючись на те, що у неї утворилась заборгованість перед кредиторами на загальну суму 1 121 703,70 грн, яку вона неспроможна задовольнити, в зв`язку з відсутністю грошових коштів для погашення кредиторських вимог. Також в своїй заяві просить суд задовольнити клопотання про звільнення від авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

Разом з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність надала суду клопотання про звільнення від сплати авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень та клопотання про створення фонду кредиторами для винагороди арбітражному керуючому.

Розглянувши матеріали заяви фізичної особи ОСОБА_2 , суд встановив, що заявником не надано докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

Проаналізувавши приписи чинного законодавства України, дослідивши обставини, на які посилається ФО ОСОБА_1 в своєму клопотанні про звільнення від сплати авансового внеску на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність вказаного клопотання.

Преамбула Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) визначає, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Тобто, метою Кодексу є саме відновлення платоспроможності фізичної особи, яка розпочинається з процедури реструктуризації боргів боржника.

Таким чином, при відкритті провадження у справі про неплатоспроможність суд одночасно з відкриттям вводить процедуру реструктуризації боргів боржника та призначає керуючого реструктуризацією.

Відповідно до частини 1 статті 12 Кодексу, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідне положення зазначається також і в ст. 30 Кодексу, яка імперативно встановлює, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.

Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено положеннями статті 30 Кодексу.

Згідно преамбули Закону України "Про судовий збір", цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за певних умов.

Разом з тим, винагорода керуючого реструктуризацією не є об`єктом, який підпадає під дію Закону України "Про судовий збір", а отже суд не може звільнити заявника від її сплати.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (заяв); оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У даному випадку, необхідність сплати авансового внеску на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, яке визначено Кодексом України з процедур банкрутства і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що реквізити для зарахування авансового внеску на депозитний рахунок суд є відмінніми від реквізитів для зарахування судового збору.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання ФО ОСОБА_1 про звільнення від сплати авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризації.

Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Частина 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства містить вимоги щодо додатків до заяви про відкриття провадження у справі. Згідно ч. 3 ст. 116 цього Кодексу до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках.

Разом з тим, заявник замість інформації надає суду клопотання про витребування відомостей про всі наявні рахунки боржника, пропонуючи господарському суду самостійно направити запити для витребування такої інформації.

Господарський суд зазначає, що обов`язок доказування і подання доказів покладається саме на сторони (ст. 74 ГПК України). Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 14 ГПК України).

Крім того, ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлює перелік обов`язкових додатків, які мають бути подані заявником одночасно з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Будь-яких виключень ані спеціальний Кодекс України з процедур банкрутства, ані ГПК України не містять.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Згідно з ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення заяви фізичної особи ОСОБА_1 без руху.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 30, 37, 116, 124 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишити без руху.

Роз`яснити заявнику необхідність усунення вказаних недоліків в строк не пізніше десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду.

Попередити заявника, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява важається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Ухвала підписана 14.08.2020.

Суддя Міньковський С.В.