Рішення № 90959422, 03.08.2020, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1938/20

Провадження № 2/307/1143/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2020 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., за участю секретаря с/з Ваш Е.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на нерухоме майно – будівлі та споруди АЗС, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які складаються із: будівлі операторської АЗС, площею 4,00 кв.м., 1995 року спорудження; трьох паливно-роздавальних колонок з металу, 1995 року спорудження, по 7, 30 кв.м. кожна, та трьох паливних резервуарів з металу 1987, 1988, 1989 року спорудження відповідно.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 24 квітня 2009 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Цетан-Плюс», позивач придбав будівлю операторської АЗС та 3 штуки «Блок-пункт автозапчастинний АПБ.00.000 ПС», що знаходяться в АДРЕСА_1 . Вказану будівлю операторської АЗС в АДРЕСА_1 , прийнято в експлуатацію 17 липня 1995 року, що підтверджено Актом приймання в експлуатацію державною приймальною комісією та затверджено архітектором Виговською С.О.. На вказану будівлю операторської АЗС також виготовлено будівельний паспорт, в якому міститься дозвіл № НОМЕР_1 на право виконання будівельних робіт, рішення Усть-Чорнянської селищної ради від 18 серпня 1994 року про виділення земельної ділянки під будівництво заправочного пункту ПЗМ площею 0,1 га, схема розташування будівель, видані на ім`я продавця. На підставі договору оренди земельної ділянки, орендодавець Усть-Чорнянська селищна рада Тячівського району Закарпатської області на підставі рішення 22 сесії 5 скликання Усть-Чорнянської селищної ради від 21 травня 2010 року за № 788, передала орендарю-позивачу ОСОБА_1 у строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування АЗС, площею 0,1682 га, кадастровий номер 2124456500:01:004:0002 строком на 49 років, що стверджено договором оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 14 жовтня 2010 року за № 041024700003. Відповідно до технічного паспорту на будівлі та споруди АЗС, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа приміщень будівлі операторської АЗС становить 4,00 м.кв., 3 паливно-роздавальні колонки з металу площею по 7,30 кв.м. та 3 паливні резервуари по 20 тон.. Згідно висновку про вартість об`єкта оцінки ринкова вартість будівлі АЗС, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становить 9 386,14 гривень. У квітні місяці цього року ним було втрачено оригінал правовстановлюючого документу та отримати його дублікат не виявляється можливим.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, позаяк подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, в заяві вказує, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Представник відповідача Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області селищний голова Костяк П.П. в судове засідання не з`явився, позаяк подав суду заяву, в якій просить справу розглянути у відсутності представника селищної ради та в заяві вказує, що проти позовних вимог не заперечують.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні належними доказами, на підставі договору купівлі-продажу від 24 квітня 2009 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Цетан-Плюс», позивач придбав будівлю операторської АЗС та 3 штуки «Блок-пункт автозапчастинний АПБ.00.000 ПС», що знаходяться в АДРЕСА_1 , що також підтверджено договором купівлі-продажу від 24 квітня 2009 року, укладеного між позивачем ОСОБА_1 , з однієї сторони, та ТОВ «Цетан-Плюс» в особі директора ОСОБА_2 , з другої сторони, копія якого міститься в матеріалах справи.

Вказану будівлю операторської АЗС в АДРЕСА_1 , прийнято в експлуатацію 17 липня 1995 року, що підтверджено Актом приймання в експлуатацію державною приймальною комісією будівництва, реконструкції і встановлення та затверджено рішенням виконкому Ради народних депутатів від 18 липня 1995 року за № 24 та попередньо погоджено головним архітектором Тячівського району Виговською С.О., що міститься в матеріалах справи.

На вказану будівлю операторської АЗС виготовлено будівельний паспорт, в якому міститься дозвіл № НОМЕР_1 на право виконання будівельних робіт, яким дозволено приступити до будівництва АЗС в АДРЕСА_1 .

Рішенням Усть-Чорнянської селищної ради від 18 серпня 1994 року за № 16 «Про виділення земельної ділянки під будівництво заправочного пункту ПЗМ» виділено земельну ділянку площею 0,1 га в АДРЕСА_1 .

Схемою розташування пункту паливно-мастильних матеріалів, підтверджено розташування будівлі АЗС в АДРЕСА_1 .

На підставі договору оренди земельної ділянки, орендодавець Усть-Чорнянська селищна рада Тячівського району Закарпатської області на підставі рішення 22 сесії 5 скликання Усть-Чорнянської селищної ради від 21 травня 2010 року за № 788 передала орендарю – позивачу ОСОБА_1 у строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування АЗС, яка розташована в АДРЕСА_1 , площею 0,1682 га, кадастровий номер 2124456500:01:004:0002 строком на 49 років, що підтверджено договором оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 14 жовтня 2010 року за № 041024700003.

Відповідно до технічного паспорту на будівлі та споруди АЗС, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа приміщень будівлі операторської АЗС становить 4,00 м.кв., 3 паливно-роздавальні колонки з металу площею по 7,30 кв.м. та 3 паливні резервуари по 20 тон.

Згідно висновку про вартість об`єкта оцінки, ринкова вартість будівлі АЗС, загальною площею 4 м.кв., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становить 9 386,14 гривень.

Таким чином, сумнівів щодо належності позивачу на праві власності будівель та споруд АЗС, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які складаються із: приміщення будівлі операторської АЗС, площею 4,00 кв.м., 1995 року спорудження; трьох паливно-роздавальних колонок з металу, 1995 року спорудження, по 7, 30 кв.м., та трьох паливних резервуарів з металу 1987, 1988, 1989 року спорудження відповідно, у суду немає.

Між тим, із позову вбачається, що позивач втратив оригінал вищевказаного правовстановлюючого документу та отримати його дублікат не виявляється можливим.

Вирішуючи спір, суд виходять із наступного.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 та ч. 1 ст. 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами 1 та 2 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленої у постанові від 24 червня 2015 року № 6-318цс15, яка, з точки зору ч. 4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже, враховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в постанові від 07 жовтня 2015 року по справі №6-1622цс15 зазначила, що відповідно до ч. 5 ст.11ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у ст.ст. 392 та 376 ЦК України.

У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1. ст. 328 ЦК України).

Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Право власності позивача на спірне нерухоме майно підтверджується наданими ним доказами, наведеними вище, які відповідають вимогам ст. ст. 77, 78 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, а також втрату правовстановлюючого документа на будівлі та споруди АЗС, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позову та про задоволення вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 316, 317, 321, 328, 392 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 89, 141, 223, 247, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим та мешканцем АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_2 , право приватної власності на нерухоме майно - будівлі та споруди АЗС, які складаються із: - будівлі операторської АЗС, площею 4,00 кв.м., 1995 року спорудження; - трьох паливно-роздавальних колонок з металу, 1995 року спорудження, з площею основи по 7, 30 кв.м. кожна; - трьох паливних резервуарів (цистерн) з металу, 1987 року спорудження, 1988 року спорудження та 1989 року спорудження, об"ємом по 20 тон кожна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Тячівським РВ УМВС в Закарпатській області 03.03.2009 року, ідентифікаційний номер – НОМЕР_2 .

Відповідач: Усть-Чорнянська селищна рада Тячівського району Закарпатської області, місцезнаходження: смт. Усть-Чорна, вул. Верховинська, буд. 233, Тячівського району, Закарпатської області, ЄДРПОУ - 04349805.

Повний текст рішення складено 03 серпня 2020 року.

Головуюча: Сойма М.М.