Вирок № 90956440, 11.08.2020, Оболонський районний суд міста Києва

11.08.2020 Справа № 756/13049/18

№ 756/13049/18

№ 1-кп/756/377/20

В И Р О К

іменем України

11 серпня 2020 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Дев`ятка В.В.,

за участю: секретаря - Черковської Т.О.,

прокурора - Дідківської Т.А.,

захисників обвинувачених - адвокатів Ляшенка І.І. та Медіна В.Г.,

обвинувачених - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, не одруженого, із середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-18.09.2003 вироком Оболонського районного суду м. Києва за ч. 5 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 16.09.2005 умовно-достроково з невідбутим строком покарання 6 місяців 26 днів;

-31.01.2007 вироком Подільського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України до 7 років позбавлення волі, звільненого 28.03.2013 по відбуттю строку покарання;

-24.07.2013 вироком Оболонського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 395 КК України до 4 місяців арешту, звільненого 31.01.2014 по відбуттю строку покарання;

-03.04.2015 вироком Подільського районного суду м. Києва за ч. 3 ст. 186 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

-13.05.2016 вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, до 5 років 7 місяців позбавлення волі. Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду м. Києва від 20.09.2016 вирок змінено, остаточне покарання призначено у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців;

- 14.12.2017 вироком Солом`янського районного суду м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнився 07.03.2018 року із Київського СІЗО по відбуттю строку покарання;

-12.12.2019 вироком Подільського районного суду м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Нікольське, Красноярського Краю, Ємельяновського р-ну, Російської Федерації, громадянина України, не одруженого, з повною середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-17.05.2007 вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 04.02.2011 по відбуттю строку покарання;

- 13.02.2014 вироком Оболонського районного суду м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 27.05.2014, на підставі статей 2, 9 Закону України «Про амністію у 2014 році», звільнено від відбування покарання;

-31.03.2017 вироком Деснянського районного суду м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 14.05.2018 по відбуттю строку покарання,

які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

14 серпня 2018 року, близько 13 год. 10 хв., у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які перебували на 6-му поверсі, під`їзду № 2, що за адресою: АДРЕСА_3, виник умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , переконавшись, що за їх злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, за допомогою заздалегідь підготовленого предмету, невстановленого в ході досудового слідства, зламали замок дверей квартири АДРЕСА_3 , проникли до вказаної квартири, звідки таємно викрали належне ОСОБА_3 , майно, а саме: грошові кошти у сумі 600 доларів США, які станом на 14.08.2018 року згідно з курсом НБУ становлять 16 406 грн. 67 коп.; грошові кошти у сумі 100 євро, які станом на 14.08.2018 року згідно з курсом НБУ становлять 3 118 грн. 09 коп.; грошові кошти у кількості 14 000 гривень; золоті сережки, вагою 4 г, вартістю 4 000 грн.; золоті сережки, вагою 4 г, вартістю 4 000 грн.; золоті сережки, вагою 5 г, вартістю 5 000 грн.; золоті сережки, вагою 4 г, вартістю 3 000 грн.; золоті сережки, вагою 6 г, вартістю 5 000 грн.; золотий ланцюжок, вагою 6 г, вартістю 6 000 грн.; золотий ланцюжок, вагою 7 г, вартістю 6 000 грн.; золотий кулон з перлиною вагою, 3 г, вартістю 3 000 грн.; каблучку, вагою 5 г, вартістю 5 000 грн.; каблучку, вагою 6 г, вартістю 6 000 грн.; каблучку з металу сірого кольору, вагою 5 г, вартістю 800 грн.; сережки з металу сірого кольору, вагою 5 г, вартістю 750 грн.; ланцюжок з металу сірого кольору, вагою 6 г, вартістю 900 грн.; ланцюжок з металу сірого кольору, вагою 6 г, вартістю 850 грн.; монету номіналом 2 грн.; колекційну монету номіналом 5 грн.; машинку для стрижки марки «Philips», із зарядним пристроєм, вартістю 700 грн.; годинник марки «Perfect», вартістю 500 грн.; мобільний телефон марки «Lenovo», IMEI: НОМЕР_1 , вартістю 6 800 грн.; планшет марки «Prestigio», у шкіряному чохлі, вартістю 5 000 грн., ніж мисливський у шкіряному чохлі коричневого кольору, вартістю 200 грн.; ніж мисливський у шкіряному чохлі коричневого кольору, вартістю 200 грн.; ніж мисливський з рукояткою білого кольору, вартістю 200 грн, та з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинили ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 97 431 грн. 76 коп.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав, покаявся, повністю підтвердив фактичні обставини справи, зокрема пояснив, що 14.08.2018, близько 13 год., він разом із ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , впевнившись, що за їхніми діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, зламали замок дверей та проникли до квартири НОМЕР_7 , звідки викрали грошові кошти, ювелірні вироби, мисливські ножі, годинник та побутову техніку.

ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав, покаявся, повністю підтвердив фактичні обставини справи, зокрема пояснив, що 14.08.2018, близько 13 год., він разом із ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , впевнившись, що за їхніми діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, зламали замок дверей та проникли до квартири НОМЕР_7 , звідки викрали грошові кошти, ювелірні вироби, мисливські ножі, годинник та побутову техніку.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає; останнім роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, доведена.

Дії ОСОБА_1 повинні бути кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднані з проникненням у житло.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що обвинувачений щиро покаявся.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочину, оскільки останній раніше судимий за ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України.

Крім цього, при обранні обвинуваченому ОСОБА_1 міри покарання, судом ураховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують, те, що обвинувачений на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину та даних про особу винного, його перевиховання та виправлення можливі лише в умовах ізоляції від суспільства, однак, можуть бути досягнуті при призначенні покарання наближеного до мінімального, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 185 КК України.

Суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 статей 69, 75 КК України.

Дане покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім того, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, доведена.

Дії ОСОБА_2 повинні бути кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднані з проникненням у житло.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставину, що пом`якшує покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_2 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що обвинувачений щиро покаявся.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Крім цього, при обранні обвинуваченому ОСОБА_2 міри покарання, судом ураховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують, те, що обвинувачений на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину та даних про особу винного, його перевиховання та виправлення можливі лише в умовах ізоляції від суспільства, однак, можуть бути досягнуті при призначенні мінімального покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 185 КК України.

Суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 статей 69, 75 КК України.

Дане покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Окрім цього, потерпілий ОСОБА_3 до початку судового розгляду, у порядку визначеному ст. 128 КПК України, звернувся до суду із цивільним позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про відшкодування з останніх на його користь майнової шкоди у розмірі 20 349 грн. (вартість неповернутого та пошкодженого майна) та моральної шкоди у розмірі 10 000 грн., заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення (том № 1 а.с. 69-73).

Прокурор просила цивільний позов потерпілого задовольнити в межах доведеності.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 визнали в повному обсязі.

Заслухавши позиції сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд керується наступним.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

За приписами ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Згідно приписів ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене та ту обставину, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пред`явлений цивільний позов визнали в повному обсязі, суд вважає, що він підлягає задоволенню.

Разом з цим, суд вважає за необхідне вирішити питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, які було застосовано до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Так, ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 16.08.2018 по справі № 756/10486/18 (№ 1-кс/756/2122/18) ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 110 460 грн., яка 17.08.2018 внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України у м. Києві, у зв`язку з чим ОСОБА_1 17.08.2018 звільнено із Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 маючи застосований стосовно нього запобіжний захід у вигляді застави по даному кримінальному провадженню, в порушення п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, 16.09.2019 вчинив інше кримінальне правопорушення, за яке його було засуджено вироком Подільського районного суду м. Києва від 12.12.2019 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підстав викладеного та беручи до уваги, що запобіжний захід у вигляді застави був порушений ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне заставу у розмірі 110 460 грн. звернути в дохід держави.

Крім того, ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 17.08.2018 по справі № 756/10487/18 (№ 1-кс/756/2123/18) ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 110 460 грн., яка 22.08.2018 внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України у м. Києві, у зв`язку з чим ОСОБА_2 22.08.2018 звільнено із Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

На підстав викладеного, а також враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_2 судом не встановлено, запобіжний захід у вигляді застави останнім не був порушений, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді застави підлягає продовженню з встановленими обов`язками до набрання вироком законної сили, а внесений розмір застави підлягає поверненню заставодавцю - ОСОБА_4 , після набрання вироком законної сили.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

Питання процесуальних витрат суд вирішує з урахуванням приписів Глави 8 КПК України.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись статтями 370, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.

На підставі частин 1, 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного йому за вироком Подільського районного суду м. Києва від 12.12.2019, більш суворим за цим вироком, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі, зарахувавши у строк покарання частково відбуте покарання за вироком Подільського районного суду м. Києва від 12.12.2019.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання, строк попереднього ув`язнення з 14 серпня 2018 року по 17 серпня 2018 року, з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 16.09.2019.

Заставу визначену ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 16.08.2018 року у розмірі 110 460 (сто десять тисяч чотириста шістдесят) грн. 00 коп., внесену 17.08.2018 за обвинуваченого ОСОБА_1 - заставодавцем ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_2 ). на депозитний рахунок ТУ ДСА України у м. Києві, - звернути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_2 у строк покарання, строк попереднього ув`язнення з 14 серпня 2018 року по 22 серпня 2018 року, з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з дня його затримання в порядку виконання вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді застави з покладеними обов`язками до набрання вироком законної сили залишити без змін, після набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави з покладеними обов`язками - скасувати.

Заставу визначену ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 17.08.2018 року у розмірі 110 460 (сто десять тисяч чотириста шістдесят) грн. 00 коп., внесену 22.08.2018 за обвинуваченого ОСОБА_2 - заставодавцем ОСОБА_4 на депозитний рахунок ТУ ДСА України у м. Києві, - повернути заставодавцю ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) процесуальні витрати за проведення судових експертиз у розмірі 7 865 (сім тисяч вісімсот шістдесят п`ять) грн. на користь держави (УК в Оболонському районі м Києва 24060300, код ЄДРПОУ 38002491, МФО 899998, рахунок UA 708999980000031412544026006).

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) процесуальні витрати за проведення судових експертиз у розмірі 7 865 (сім тисяч вісімсот шістдесят п`ять) грн. на користь держави (УК в Оболонському районі м Києва 24060300, код ЄДРПОУ 38002491, МФО 899998, рахунок UA 708999980000031412544026006).

Речові докази по справі, а саме майно, яке стало предметом крадіжки - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_3 .

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 , - задовольнити.

Стягнути з обвинувачених ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) солідарно на відшкодування майнової шкоди на користь потерпілого ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) 20 349 (двадцять тисяч триста сорок дев`ять) гривень.

Стягнути з обвинувачених ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) солідарно на відшкодування моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) 10 000 (десять тисяч) гривень.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя В.В. Дев`ятко