Постанова № 9095387, 13.01.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

13.01.2010 р.                                                                       Справа № 2-а- 41791/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участю представників: позивача Алдошина О.С., відповідача Лазаренко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоком"

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

провизнання податкових повідомлень-рішень недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Автоком», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова від 04.06.2009р. № 0002401502/0 та від 13.08.2009р. № 0003121502/1, рішень за результатами розгляду скарг Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова від 31.07.2009р. за № 7644/10/25-013 та Державної податкової адміністрації у Харківській області від 13.08.2009р. № 3737/10/25-103.

Ухвалою суду від 01.12.2009р. провадження в частині позовних вимог про визнання недійсними рішень Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова від 31.07.2009р. за № 7644/10/25-013 та Державної податкової адміністрації у Харківській області від 13.08.2009р. № 3737/10/25-103, прийнятих за результатами розгляду скарг позивача, закрито відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.157 КАС України.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ним правомірно сформовано склад податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року. Вказав, що з метою дотримання вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»суми ПДВ за податковими накладними, які отримані з запізненням, включаються до податкового кредиту того звітного періоду, в якому фактично отримані такі податкові накладні. На думку позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені за відсутності порушень при формуванні ТОВ «Автоком»податкового кредиту, а тому підлягають визнанню недійсними. В судовому засіданні представник позивача доводи адміністративного позову підтримав, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі м. Харкова у наданих до суду письмових запереченнях та її представник у судовому засіданні з позовними вимогами не погодились. В обґрунтування заперечень та своєї правової позиції представник відповідача зазначив, що ТОВ «Автоком»до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за березень 2009р. включило суми ПДВ за податковими накладними, які вже були включені до складу податкового кредиту інших податкових періодів по даті виписки таких податкових накладних. Просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що 06.05.2009р. відповідачем, Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова відповідно до п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»проведено перевірку декларації з податку на додану вартість відповідача, ТОВ «Автоком»за березень 2009р.

Результати вказаної перевірки оформлені актом від 06.05.2009р. за № 2470/15-222/31942314. Відповідачем 04.06.2009р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0002401502/0, яким ТОВ «Автоком»визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість в загальній сумі 21027,02 грн., з яких 17522,52 грн. – основний платіж, 3504,50 грн. –штрафна (фінансова) санкція відповідно до п.п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 04.06.2009р. № 0002401502/0, ТОВ «Автоком»оскаржило його в порядку, визначеному п.п. 5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»для оскарження рішень контролюючих органів.

Рішенням Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова від 31.07.2009р. № 7644/10/25-013 за результатами розгляду первинної скарги позивача податкове повідомлення-рішення від 04.06.2009р. № 0002401502/0 скасоване в частині визначення санкції з податку на додану вартість на суму 2628,37 грн., в іншій частині –залишене без змін. Часткове задоволення скарги позивача зумовлене перевищенням максимально встановленого розміру штрафної (фінансової) санкції, визначеної п.п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», - п’ять відсотків суми донарахованого податкового зобов’язання.

Відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за № 567/5758., відповідач направив на адресу ТОВ «Автоком»податкове повідомлення-рішення від 13.08.2009р. № 0003121502/1. Вказаним податковим повідомленням-рішенням позивачу визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість в загальному розмірі 18398,65 грн., в тому числі за основним платежем - 17522,52 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –876,13 грн.. Рішенням Державної податкової адміністрації у Харківській області від 08.09.2009р. № 3737/10/25-103 повторна скарга ТОВ «Автоком»залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 04.06.2009р. № 0002401502/0 та від 13.08.2009р. № 0003121502/1 - без змін.

Суд звертає увагу, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 04.06.2009р. № 0002401502/0 та від 13.08.2009р. № 0003121502/1, копії яких містяться в матеріалах справи, в якості підстави для їх винесення містять посилання на акт перевірки № 002470/1502/31942314, що не відповідає номеру акту, який фактично було складено за результатами перевірки позивача - № 2470/15-222/31942314.

Як встановлено в ході судового розгляду, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень стали відображені в акті перевірки від 06.05.2009р. № 2470/15-222/31942314 висновки відповідача, Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про порушення ТОВ «Автоком»п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п 7.5.1 п. 7.5, п.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пов'язані з тим, що позивач відніс до податкового кредиту березня 2009 р. суми ПДВ по податковим накладним, які були виписані постачальниками у минулих податкових періодах, але задекларовані позивачем у тому податковому періоді, коли вони були отримані від постачальників, що спричинило завищення податкового кредиту за березень 2009р. в сумі 17522,52 грн..

В акті перевірки Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова від 06.05.2009р. № 2470/15-222/31942314 зазначено про включення позивачем до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за березень 2009р. суми в розмірі 17522,52 грн. на підставі податкових накладних виписаних: ПП «Агентство стратегічного партнерства»(іпн. 319419220306) в лютому 2008р. на суму поставки 5979,25 грн., ПДВ - 1195,85 грн., ПП «АЗЧ-Сервіс»(іпн. 330925320233) у березні 2008р. на суму поставки 266,80 грн., ПДВ - 53,36 грн., АТ «Охоронне агентство «Альфа-Х»»(іпн. 231504120306) у січні 2008р. на суму поставки 437,83 грн., ПДВ –87,57 грн., ТОВ «МЛС Авто»(іпн. 327606620336) у грудні 2007р. на суму поставки 64112,11 грн., ПДВ –12822,41 грн., ТОВ «Автоград-Донецьк»(іпн. 347465605643) у січні 2008р. на суму поставки 100,00 грн., ПДВ –20,00 грн., ПП «Агросила»(іпн. 323062026533) у лютому 2008р. на суму поставки 16716,67 грн., ПДВ –3343,33 грн.. Вказані обставини не заперечуються сторонами та підтверджуються наявними в матеріалах справи копією податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Автоком»за березень 2009р. з розшифровкою податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів і копіями податкових накладних від зазначених контрагентів, наданих позивачем.

Причиною виникнення спору є невизнання відповідачем, Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова можливості формування податкового кредиту по податку на додану вартість звітного періоду на підставі податкових накладних, які виписані в іншому податковому періоді.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних засобів) для подальшого використання в межах господарської діяльності.

Дата виникнення права на податковий кредит регулюється п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого право на податковий кредит виникає у платника по даті здійснення першої з подій: або списання коштів з рахунку в оплату товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зроблено застереження стосовно того, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, при наявності всіх інших підстав для включення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, законодавець таке право пов'язує виключно з наявністю або відсутністю належним чином оформленої податкової накладної і навіть передбачає застосування штрафних санкцій в разі відсутності податкових накладних у підтвердження сформованого податкового кредиту на час перевірки.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивач мав право на декларування податкового кредиту в тому місяці, коли виникла подія, яка дає право на податковий кредит - або сплата постачальнику, або отримання податкової накладної, яка свідчить про придбання товарів (робіт, послуг). Оскільки з першою подією - отримання товару (робіт, послуг) у платника податку за відсутності податкових накладних не виникло права на віднесення цих сум до податкового кредиту, то датою першої події в розумінні п.п.7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»слід вважати дату отримання податкової накладної.

З наданих позивачем реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що ТОВ «Автоком»отримало спірні податкові накладні від своїх постачальників у березні 2009 року, тобто у тому періоді, коли позивачем і було задеклароване право на податковий кредит.

Посилання відповідача на те, що позивач був зобов'язаний подати до органу ДПС заяву про відмову його постачальника видати податкову накладну, є необґрунтованим.

В п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. Таким чином, законодавець визнає за платником податку право на подання такої заяви і подальшого включення відповідних сум до податкового кредиту відповідного звітного періоду, але не зобов'язує його подавати таку заяву.

Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах не йдеться про відмову постачальників від надання податкових накладних, а лише про подання їх із затримкою. Оскільки Законом України «Про податок на додану вартість»не встановлений строк для надання податкових накладних контрагентові, факт передачі таких накладних у періодах, наступних за датою їх виписки, не є правопорушенням.

Доводи позивача про подвійне включення ТОВ «Автоком»одних і тих же податкових накладних до податкового кредиту декларацій за різні податкові періоди, судом визнаються необґрунтованими та документально непідтвердженими.

Наданий позивачем акт перевірки від 22.07.2008р. № 1823/23-220, складений працівниками Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Автоком»за період з 01.01.2007р. по 31.03.2008р., не містить відомостей про склад податкового кредиту позивача в розрізі контрагентів. Слід відмітити, що в акті перевірки від 22.07.2008р. № 1823/23-220 міститься суперечливі відомості щодо суми податкового кредиту за даними підприємства за грудень 2007 року: в одному випадку ця сума складає 4353555,00 грн., в іншому –4326625,00 грн.. У вказаному акті перевірки зроблено висновок про розбіжність в даних реєстру отриманих податкових накладних та даних декларації з ПДВ позивача на суму 26930,00 грн. Однак, не зазначено в чому саме полягає така розбіжність, в якому саме податковому періоді вона виникла. Водночас зазначено, що встановлені розбіжності по податку на додану вартість призвели до заниження податку на прибуток. Яким чином, на підставі яких документів були виявлені вказані факти, по яким операціям були сплачені кошти або отримані товари (роботи, послуги), як ці операції відображені у бухгалтерському та податковому обліку, в акті перевірки не вказано, що суперечить приписам Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205.

Висновки відповідача про включення отриманих ТОВ «Автоком»податкових накладних до складу податкового кредиту двічі: і по даті виписки в грудні 2007 року, і по даті отримання в березні 2009р року, спростовуються також порівнянням наявних в матеріалах справи реєстрів отриманих та виданих податкових накладних позивача за вказані податкові періоди.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, судом встановлено, що позивач діяв в межах приписів чинного законодавства, висновки перевіряючих про порушення вимог п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п 7.5.1 п. 7.5, п.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є безпідставними, відповідач не виконав приписи ч.2 ст.71 КАС України і не довів належним чином правомірність таких висновків, а також правильність та законність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги є нормативно і документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоком" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними - задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсними податкові повідомлення рішення від 04.06.2009р. № 0002401502/0 та від 13.08.2009р. № 0003121502/1.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 18 січня 2010 року.

Суддя                                                             Шевченко О.В.